Ухвала суду № 89812360, 15.06.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4990/20

Провадження № 1-кп/344/664/20

У Х В А Л А

15 червня 2020 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря судового засідання Андрусяк М.С.,

прокурора Гедзик І.М.,

захисника Сулими І.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Крім того, в Івано-Франківському міському суді, на розгляді також знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом у справі №344/14925/19, провадження №1-кп/344/422/20 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Таким чином, в суді знаходяться два кримінальні провадження про обвинувачення однієї і тієї ж особи - ОСОБА_1 у вчиненні декількох злочинів.

Відповідно до ст.334 КПК України матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст.217 КПК України, яка вказує, що в разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали кримінальних проваджень щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Заслухавши думку сторін про можливість об`єднання вказаних кримінальних проваджень, суд вважає, що зазначені кримінальні провадження з обвинувальними актами слід об`єднати в одне провадження, виходячи з наведених вище підстав.

Окрім цього, ухвалою суду від 22 квітня 2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, строком до 20 червня 2020 року включно.

На даний час суму застави у встановленому законом порядку внесено не було, а тому запобіжний захід залишається раніше обраним - тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо даного клопотання та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід продовжити виходячи з наступного.

Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

П.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують особу ОСОБА_1 , його вік, стан здоров`я, майновий стан, відсутність міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходів, а також те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до п`яти років, а тому, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, щодо можливості переховування обвинуваченого від суду, так як в судові засідання він не з`являвся, до нього неодноразово застосовувались приводи та оголошувався розшук; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки під час розгляду судом кримінального провадження щодо нього, продовжував вчиняти злочини, що свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та перевиховання; а також незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду.

Також, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як такі заходи раніше затосовувались та виявились не ефективними, в період застосування домашньго арешту він продовжував вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім цього, при обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою, судом було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, яку може бути внесено як обвинуваченими, так і іншою особою в будь-який момент під час розгляду кримінального провадження, а отже визначено альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.

Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченого ухилятись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, і незаконно впливати на учасників провадження.

У зв`язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою слід продовжити, оскільки він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 217, 331, 334, 369-372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Кримінальне провадження з обвинувальним актом у справі №344/4990/20, провадження №1-кп/344/664/20 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України об`єднати в одне провадження із кримінальними провадженням з обвинувальним актом у справі №344/14925/19, провадження №1-кп/344/422/20 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та присвоїти один номер справи №344/14925/19, провадження №1-кп/344/422/20.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - тримання під вартою, із визначеним розміром застави, продовжити на строк до 13 серпня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 15 червня 2020 року.

Суддя І . І.Болюк