Ухвала суду № 89811884, 15.06.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3914/20

2/214/2122/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2020 року м. Кривий Ріг

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., дослідивши матеріали позовної заяви представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) – адвоката Касьяна Миколи Степановича (м. Кривий Ріг, вул. Володимира Бизова 5-б) до Публічного акціонерного товариства «Північтранс» (м. Одеса, вул. 21 км Старокиївської дороги) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Касьян М.С., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою 09 червня 2020 року, в якій просить суд: стягнути з ПАТ «Північтранс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 175 417 грн. 35 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 20 185 грн. 36 коп.; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суддею встановлено, що вона подана без додержання вимог, викладених в ст.ст.175, 177 ЦПК України.

За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі, встановленому цим законом, який включається до складу судових витрат.

Статтею 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

При цьому, ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Дослідження змісту позову та пред`явлених вимог встановлено, що спір стосується захисту трудових прав позивача. У зв`язку з цим адвокат Касьян М.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , одночасно заявляє 2 самостійні майнові вимоги – про стягнення заборгованості по заробітній платі та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Так, ст.5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з п.1 ч.1 якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Для встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» необхідно визначити, чи входить середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати, у справах про стягнення якого позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відповідно до ч.1 ст.94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (тобто усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

У розумінні ст.ст.116, 117 КЗпП України, Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. За своєю правовою природою він є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Висновок стосовно застосування приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладений в постанові ВП Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі 910/4518/16 та раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16).

Отже, позивачеві слід доплатити судовий збір в розмірі 1% від майнової вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, але не менше 840 грн. 80 коп. та надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, то згідно ч.1 ст.185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві/ його представникові 10-денний строк для усунення виявлених недоліків, який обчислювати дня вручення копії даної ухвали.

Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач/його представник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені ст.ст.175, 177 ЦПК України, сплатять судовий збір, нададуть докази в підтвердження пред`явлених вимог, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України (зміни внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.185 ЦПК України, щодо залишення позовної заяви без руху та усунення недоліків продовжуються на строк дії такого карантину.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Касьяна Миколи Степановича до Публічного акціонерного товариства «Північтранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – залишити без руху та надати позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, який обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві та його представникові за адресою, вказаною в позовній заяві – для виконання у встановлений судом строк.

У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Ухвалу складено та підписано 15 червня 2020 року.

Суддя О.І. Євтушенко