Рішення № 89811675, 03.06.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/10363/19

Провадження № 2/185/1171/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Зубкової П.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/10363/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заробітної плати, компенсації за час невикористаної відпустки, вихідної допомоги, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати,-

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2019 року на адресу суду надійшла позовна заява до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за період з березня по липень 2017 року у розмірі 11936,79 грн, грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 2576,00 грн, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень-травень 2017 року у розмірі 2595,96 грн, стягнути вихідну допомогу при звільненні у розмірі 3958 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 17.07.2017 року позивач була звільнена з роботи у зв`язку із скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення з позивачем не було проведено остаточний розрахунок, а саме невиплачена заробітна плата за період з березня по липень 2017 року у розмірі 11936,79 грн, грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку у розмірі 2576,00 грн, вихідна допомога при звільненні у розмірі 3958 грн. Такі дії відповідача є незаконними відповідно до ст. 116 КЗпП України. Дії відповідача по несвоєчасній виплаті нарахувань при звільненні є протиправними, тому що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки у діючих законах немає будь-якого переліку підстав для затримки заробітної плати, у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень-травень 2017 року у розмірі 2595,96 грн станом на 01 листопада 2019 року.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у Акціонерного товариства "Українська залізниця" завірені належним чином копії наказу начальника структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 17 березня 2017 року № 236/ДНД "Про встановлення просто", табелі обліку робочого часу на працівника ОСОБА_1 за період березень-липень 2017 року, довідку про нараховану заробітну плату за період березень-липень 2017 року на ім`я ОСОБА_1 , відомості щодо розміру посадового окладу ОСОБА_1 на момент звільнення, довідку про розмір середньоденного заробітку.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року з відповідача було стягнуто штраф на підставі п.п. 1, 3 ч.1 ст. 148 ЦПК України у зв`язку з тим, що ухвала суду про витребування письмових доказів не була виконана вчасно, повідомлення про неможливість виконання ухвали до суду не надходило.

Позивач, представник позивача у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надіслала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила врахувати наявні дані з індивідуальних відомостей про застраховану особу, оскільки відповідач ухиляється від надання доказів.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що трудовою книжкою, виданою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджено, що позивач ОСОБА_1 з 17 листопада 2003 року по 17 липня 2017 року перебувала у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця», згодом Регіональна філія "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Наказом структурного підрозділу "Донецька дирекція залізничних перевезень" регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" № 9018/ДН-ОС від 17 липня 2017 року позивача звільнено у зв`язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст.40 КЗпП України (а.с.10-13).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 938 змінено тип публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство "Українська залізниця".

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оплату праці", ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною першою статті 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження заявлених позовних вимог представник позивача надав суду копію довідки (а.с.12), виготовлену не на бланку структурного/виробничого підрозділу, з фотокопією підпису начальника ВП ДС Донецьк та бухгалтера, без відбитку печатки підприємства, із змісту якої вбачається, що розрахунок заробітної плати за квітень 2017 року складає 1851,53 грн.

Відповідно до пункту 11 параграфу 1 "Загальні вимоги до створення управлінських документів" розділу II "Документування управлінської інформації" Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 (далі Правила), оформлення реквізитів організаційно-розпорядчої документації та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55.

Відповідно до пунктів 1, 2 параграфу 2 "Бланки документів" розділу II "Документування управлінської інформації" Правил організаційно-розпорядчі документи оформляють на бланках. Розміщення реквізитів на бланку повинно відповідати ДСТУ 4163-2003. Зразки бланків затверджуються розпорядчим документом установи. Установи розробляють бланки документів структурних підрозділів, відокремлених підрозділів та бланки документів посадової особи в тому разі, якщо керівник структурного підрозділу, відокремленого підрозділу чи посадова особа мають право підписувати документи в межах їх повноважень.

Згідно пунктів 1, 2 параграфу 3 "Печатки" Правил право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом. На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

В установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів.

Проте, надана представником позивача на підтвердження заявлених позовних вимог копія довідки про розмір нарахованої заробітній платі за квітень 2017 року наведеним вище вимогам Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 не відповідає, оскільки виготовлена не на бланку відповідача чи його структурного підрозділу, дати її видачі, не містить оригіналу підпису посадової особи, не засвідчена печаткою, зважаючи на що не є належним, достовірним та достатнім доказом.

З індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб, сформованих станом на 28 жовтня 2019 року, страхувальником якого зазначено регіональну філію "Донецька залізниця" Акціонерне товариство "Українська залізниця", код 40150216, вбачається, що за період квітень- липень 2017 року - відомості про заробітну плату відсутні, в березні ОСОБА_1 страхувальником, структурним підрозділом відповідача, нараховано 1411,51 грн.

Відповідно до статті 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону. Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 розділу I "Загальні положення" Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, який затверджений постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року № 10-1, Реєстр застрахованих осіб забезпечує, в тому числі, облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" зазначеного Положення до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно правового висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією роботодавця.

Відомості про заробітну плату, що подаються роботодавцями до Реєстру застрахованих осіб, є офіційними відомостями, тому індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) є доказом, що містить інформацію щодо розміру нарахованої заробітної плати.

Положеннями Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1,5 ст.81 ЦПК України).

В частині 3 статті 12 ЦПК України вказано , що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено обов`язок позивача довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб за період квітень- липень 2017 року заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась. Матеріали справи не містять доказів нарахування при звільненні вихідної допомоги, компенсації за невикористану щорічну відпустку, їх розміру, копії табелів обліку робочого часу за березень-липень 2017 року.

Для розрахунку вказаних сум з дотриманням Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з матеріалів справи неможливо визначити середньоденний (годинний) заробіток, розмір заробітної плати, фактично відпрацьовані робочі (календарні) дні позивачем.

Матеріали справи не містять доказів досудового звернення позивача до роботодавця щодо нарахування вказаних сум, які входять до структури заробітної плати, таких вимог до суду не заявлено також.

Частиною 6 ст.81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, у суду відсутні законні та обґрунтовані підстави для стягнення на користь позивача з відповідача невиплаченої заробітної плати за період з квітня по липень 2017 року, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 2576,00 грн, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати за період березень-травень 2017 року у розмірі 2595,96 грн, вихідної допомоги при звільненні у розмірі 3958 грн.

Однак, з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 Реєстру застрахованих осіб, сформованих станом на 28 жовтня 2019 року, страхувальником якого зазначено регіональну філію "Донецька залізниця" Акціонерне товариство "Українська залізниця", код 40150216, вбачається, що в березні ОСОБА_1 страхувальником, структурним підрозділом відповідача, нараховано 1411,51 грн.

Доказів виплати вказаної грошової суми позивачу відповідач суду не надав, позивач подала позов до суду у зв`язку з невиплатою їй заробітної плати, в тому числі і за березень 2017 року, що є підставою для стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 1411,51 грн.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273,280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги, матеріальної допомоги, оплати простоїв та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати за березень 2017 року в розмірі 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн 51 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", код ЄДРПОУ: 40075815, місцезнаходження зареєстровано за адресою: м.Київ, вул.Тверська, буд.5.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона