
Справа № 183/201/20
№ 2-а/183/102/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 квітня 2020 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Городецького Д. І.,
секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Бабаєва Сеймура Ісмаїловича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху,
в с т а н о в и в:
14 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції Бабаєва С.І. про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.
Ухвалою суду від 15 січня 2020 позовну заяву було залишено без руху, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
21 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій усунув недоліки позовної заяви.
В обґрунтування позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 08 січня 2020 року інспектором взводу 2 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Бабаєвим С.І. винесена постанова серії ЕАК № 1952361 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425,00 грн.
Адміністративне правопорушення виразилось у тому, що 08 січня 2020 року о 17.21 год., він, керуючи транспортним засобом Honda CR-V, д/н НОМЕР_1 в м. Дніпро по вул. Січових Стрільців, 16, на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Св. Хороброго, проїхав на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. «е» ПДР - порушення проїзду на забороняючий червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали, що забороняє рух.
Із зазначеною постановою не згоден та зазначив, що він, керуючи транспортним засобом Хонда, д/н НОМЕР_1 рухався вулицею Січових Стрільців м. Дніпра в напрямку до центра міста та зупинився на червоний сигнал світлофора перед вул. Святослава Хороброго. Проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора. На думку інспектора, який його зупинив за перехрестям на вул. Січових Стрільців, 16 - він порушив вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР і проїхав перехрестя на червоне світло, не зупинився перед світлофором, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. На його заперечення щодо наявності свідків або інших доказів продемонструвати відеозапис, зроблений відеореєстратором чи камерою у службовому авто. При перегляді на місті відео файлу неможливо навіть ідентифікувати автомобіль, його державний номер, водія та об`єктивно встановити наявність правопорушення з його боку, про що ним було наголошено при складанні постанови. Крім того, в самій постанові відсутні посилання на будь-які докази вчинення ним адміністративного правопорушення, порядок і строк її оскаржено відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Оскільки правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП він не вчиняв, у зв`язку з чим змушений звернутися з даним позовом, в якому просить визнати дії інспектора протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.
Ухвалою суду від 28 січня 2020 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 17 березня 2020 року було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
У відповідності до статті 262 КАС України, 1. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. 2. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. 3. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного провадження не проводиться. 4. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. 5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 6. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. 7. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. 8. При розгляді справи за правилами спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 20 березня2020 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на правомірність ухваленої ним постанови з дотриманням процедури її складення та наявності всіх доказів вчиненого позивачем адміністративного правопорушення, а тому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи - Департамент патрульної поліції Національної поліції України28 січня 2020 року надав на адресу суду письмові пояснення, згідно яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , при цьому акцентував увагу на тому, що постанова інспектора повністю відповідає вимогам закону.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та перевіривши достатність наявних у справі доказів для їх встановлення, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 січня 2020 року інспектором взводу 2 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Бабаєвим С.І. винесена постанова серії ЕАК № 1952361про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425,00 грн.
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 08 січня 2020 року о 17.21 год., він, керуючи транспортним засобом Honda CR-V, д/н НОМЕР_1 в м. Дніпро по вул. Січових Стрільців, 16, на перехресті вул. Січових Стрільців та вул. Св. Хороброго, проїхав на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. «е» ПДР - порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, або миготливий, або два червоних миготливих сигнали, що забороняє рух.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом позову, позивач визнає, що при оформленні оскаржуваної постанови він не вносив письмові заперечення до постанови і не надавав такі заперечення на окремому аркуші.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП).
Відповідно до частини першої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 статті 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, визначені ст.122 КУпАП.
Пунктом 8.7.3. «е» Правил дорожнього руху передбачено порушення проїзду на заборонений червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали, що забороняють рух.
В той же час, пунктом 16.8 Правил дорожнього руху передбачено, що водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
У відповідності до ч.2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Крім того, згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 72 КАС України визначено поняття доказів, якими у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові інспектора про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, крім того, постанова не містить й порядку та строку її оскарження.
В матеріалах справи також відсутній будь-який доказ, як-то відеозапис з нагрудного реєстратора інспекторів патрульної поліції, який би підтвердив факт порушення позивачем пункту 8.7.3. «е» Правил дорожнього руху, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.
Дана позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (справа № 357/10134/17, провадження № К/9901/32368/18).
Суд вважає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративні правопорушення була ухвалена відповідачем без врахуванням принципу правомірної адміністративної поведінки, тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Згідно із ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Так, приписами п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП передбачено, що в разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності орган (посадова особа) при перевірці законності та обґрунтованості винесеної постанови може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку, встановленого КУпАП та КАС України, позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані та підлягають задоволенню,постанова серія ЕАК № 1952361у справі про адміністративне правопорушення від 08 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.
Що стосується вимог про визнання дій інспектора протиправними, суд приходить до нижченаведеного.
Верховний суд неодноразово висловлював правову позицію, відповідно до якої, посадова особа органу поліції України має повноваження щодо складення адміністративних протоколів у сфері дорожнього руху, має повноваження виносити постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення випадках, в той же час, у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскарженню підлягає саме постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а не дії щоо складенню протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд приходить до висновку, що з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є саме скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, а тому, в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання дій інспектора неправомірними належить відмовити.
Згідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати належить віднести за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 77, 79, 120, 139, 241-246, 250-251, 257-263, 268-271, 286 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Бабаєва Сеймура Ісмаїловича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху - задовольнити частково.
Постанову інспектора взводу 2 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Бабаєва Сеймура Ісмаїловича Серії ЕАК № 1952361 від 08 січня2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП,- скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП- закрити.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: інспектор взводу 2 роти № 2 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції капітан поліції Бабаєв Сеймур Ісмаїлович, адреса місця проходження служби: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-а;
- третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2-а.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 22 квітня 2020 року.
Суддя Д.І. Городецький
Судове рішення № 89811552, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 22.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 183/201/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: