Ухвала суду № 89810527, 15.06.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10194/19

(2/199/162/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2020 року м.Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Якименко Л.Г., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позивачкою заявлені позовні вимоги:

-Визнати протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради щодо звільнення 28.10.2019 року ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України;

-Визнати наказ Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради від.28.10.2019 року №88-к протиправним та не чинним;

-Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-психотерапевта Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради з 29.10.2019 року;

-Стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.10.2019 року до дня її поновлення на роботі;

-Стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5000,00 гривень.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі N728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі N910/4518/16 сформульовано висновок про застосування норм права (п. п. 57, 58), за яким за змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року N108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Однак, позивачкою не надано доказів сплати нею судового збору за подання даної позовної заяви в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; про визнання дій протиправними; про визнання наказу про звільнення протиправним; про стягнення моральної шкоди.

Ухвалою судді від 08.04.2020 року вказана позовна заява була залишена без руху та позивачці надано строк на усунення недоліків до 07.05.2020 року, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали.

Вказану ухвалу позивачка ОСОБА_1 отримала 26.05.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч.1 п.8 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Таким чином у вказаний строк позивачка недоліки не усунула, судовий збір не сплатила, тому вважаю залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог:

-визнання протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради щодо звільнення 28.10.2019 року ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України;

-визнання наказу Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради від.28.10.2019 року №88-к протиправним та не чинним;

-стягнення із Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.10.2019 року до дня її поновлення на роботі;

-стягнення із Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5000,00 гривень.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради, в частині:

-визнання протиправними дії Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради щодо звільнення 28.10.2019 року ОСОБА_1 за п.1 ст.40 КЗпП України;

-визнання наказу Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради від.28.10.2019 року №88-к протиправним та не чинним;

-стягнення із Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.10.2019 року до дня її поновлення на роботі;

-стягнення із Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №1» Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 5000,00 гривень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяті днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя