Рішення № 89809839, 10.06.2020, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/274/20

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, 46006

до відповідача Золотопотіцької селищної ради, вул. Данила Галицького, буд. 107, смт. Золотий Потік, Бучацький район, Тернопільська область, 48451

про стягнення 234 414 грн 53 коп.

За участі представників:

Позивача: Штогрина М. П. - уповноваженого

Відповідача: не прибув

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Заяв про відвід (самовідвід) судді (суддів) та секретаря судового засідання, з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило. Клопотань про роз`яснення прав та обов`язків, відповідно до ст. 205 ГПК України, не надходило.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Золотопотіцької селищної ради, надалі - відповідач, про стягнення 234 414 грн 51 коп., з яких: 228 154 грн 52 коп.- заборгованість за використаний природний газ, 4 301 грн 25 коп. - пеня, 642 грн 49 коп. - 3% річних та 1 316 грн 27 коп. - інфляційні нарахування.

Підставою позову визначено неналежне виконання умов Договору про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м - 013 від 17.02.2020.

В підтвердження правомірності позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору на закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-013 від 17.02.2020, додатку № 1 до нього; актів приймання-передачі природного газу №03/м-013/0220-3076 від 29.02.2020, №03/м-013/0320-4356 від 31.03.2020, розрахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, а також інші документи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 29.04.2020, головуючим суддею визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.05.2020 зазначену вище позовну заяву було залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.

05.05.2020 позивачем усунуто визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.05.2020 недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2020 зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/274/20; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи по суті призначено на 10:00 год. 10.06.2019 та запропоновано учасникам справи надати суду передбачені ст. ст. 170, 251 ГПК України заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань (при наявності).

18.05.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява за №412 від 18.05.2020 (вх. №3001), згідно з якою ТзОВ "Тернопільоблгаз" просило суд припинити провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми заборгованості за використаний природний газ в розмірі 228 154,52 грн та стягнути з відповідача заявлені у позовній заяві до стягнення суми пені в розмірі 4 301,25 грн, 3% річних в розмірі 642,49 грн та інфляційних нарахувань в розмірі 1 316,27 грн. Клопотання про припинення провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу обґрунтоване її повною оплатою відповідачем. В підтвердження наведеного до заяви долучено належним чином засвідчену копію банківської виписки з рахунку ТОВ "Тернопільоблгаз" за 08.05.2020 та за 13.05.2020.

В судове засідання 10.06.2020 повноважний представник позивача прибув, заяву за №412 від 18.05.2020 підтримав в повному обсязі. Окрім того, в підтвердження наведених ним у згаданій вище заяві обставин щодо повної оплати відповідачем заявленої до стягнення суми основного боргу долучив до матеріалів справи належним чином засвідчену копію банківської виписки з рахунку ТОВ "Тернопільоблгаз" за 13.05.2020.

Повноважний представника відповідача в судове засідання 10.06.2020 не прибув, запропонованих в увалі суду від 12.05.2020 заяв по суті справи та з процесуальних питань не надав, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 12.05.2020.

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що явка відповідача не визнавалась судом обов`язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення повноважного представника позивача, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

17.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", як Постачальником, з однієї сторони, та Золотопотіцькою селищною радою, як Споживачем, з другої сторони, укладено Договір про закупівлю та постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №03/м-013 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачу природний газ (ДК021:2015, код 09120000-6 Газове паливо (09123000-7 природний газ) у необхідних для Споживача об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язався прийняти та своєчасно оплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання газу становить до 70,000 тис. куб.м. Планові обсяги постачання газу по місяцях, визначені в Додатку 2 до Договору. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об`єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (п. п. 1.2-1.4 Договору).

Відповідно до пп. 2.6.1-2.6.6 п. 2.6 Договору за підсумками розрахункового періоду Споживач до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником. Сторони домовились, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних Сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані Сторонами одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу.

П. п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.7 Договору сторони узгодили, що розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни не вимагається. Ціна природного газу за 1 тис. м куб. визначається відповідно до діючих цін Постачальника, з урахуванням компенсації вартості послуг доступу до потужності, податків та зборів передбачених чинним законодавством України. Ціна природного газу за 1 тис. м куб. з 01.02.2020 становить 6 398 грн 59 коп. У випадку зміни ціни на реалізований Споживачу газ у порядку, встановленому законодавством, ціна згідно Договору та сума буде змінюватися з дати набрання чинності відповідних нормативно-правових актів. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та в розрахунках за цим Договором. Загальна сума Договору складається з місячної вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором 447 901 грн 30 коп.

Згідно з п. 4.1-4.5 Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості використаного природного газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу у п`ятиденний строк з дня отримання такої вимоги. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживачем здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника. В платіжних дорученнях Покупець повинен обов`язково зазначити номер Договору, дату його підписання. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості газу, Сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від поточних зобов`язань за Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 та пп. 5.3.3 п. 5.3 Договору Постачальник зобов`язався виконувати умови Договору та дотримуватись вимог Правил постачання, а Споживач зобов`язався оплачувати Постачальнику вартість поставленого газу нам умовах та в обсягах, визначених Договором.

Згідно з п. 11.1 Договору останній набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк по 31.03.2020, та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.02.2020.

Додатком №2 до Договору сторони погодили договірні обсяги постачання природного газу на 2020 рік, зокрема, на лютий-березень місяць 2020 року, в загальній кількості 70,000 тис. куб.м.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (п. 1 ст. 193 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами з ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ст. 86 ГПК України).

В судовому засіданні встановлено, що на виконання умов зазначеного вище правочину ТОВ "Тернопільоблгаз" протягом лютого-березня 2020 року передало Золотопотіцькій селищній раді природний газ в загальному обсязі 35,657 тис. м куб. на загальну суму 228 154 грн 52 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями підписаних повноважними представниками сторін актів приймання-передачі природного газу. Зокрема:

- газ, спожитий у лютому місяці 2020 року, оформлений актом приймання-передачі від 29.02.2020 на суму 164 533,34 грн;

- газ, спожитий у березні місяці 2020 року, оформлений актом приймання-передачі від 31.03.2020 на суму 63 621,18 грн.

Відповідач зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого у лютому-березні 2020 року природного газу не виконав, що і слугувало підставою даного позову.

Факт отримання переданого позивачем протягом лютого-березня 2020 року природного газу в загальному обсязі 35,657 тис. м куб. на загальну суму 228 154 грн 52 коп. відповідачем не заперечено, як і не надано доказів здійснення своєчасної оплати.

Поряд із цим, як вже зазначалось вище, 18.05.2020 позивач звернувся до суду із заявою за №412 від 18.05.2020 (вх. №3001), згідно з якою, зокрема, просив закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за використаний відповідачем у вказаний вище період природний газ в загальній сумі 228 154,52 грн, у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З долучених позивачем до заяви №412 від 18.05.2020 та в судовому засіданні 10.06.2020 виписок по банківському рахунку ТзОВ "Тернопільоблгаз" вбачається, що згідно Договору №03/м-013 від 17.02.2020 відповідачем перераховано на рахунок позивача 08.05.2020 - 28 236,98 грн, 13.05.2020 - 21 201,18 грн, 42 420 грн та 136 296,36 грн.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на день розгляду спору в суді відповідачем в добровільному порядку повністю погашено заявлену до стягнення заборгованість за використаний згідно Договору №03/м-013 від 17.02.2020 протягом лютого-березня 2020 року природний газ в загальній сумі 228 154,52 грн. Відтак, в даній частині позову - спір між сторонами відсутній.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому закриття провадження у справі на підставі пункту п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (наприклад, сплата суми боргу, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).

Господарський суд закриває провадження у справі з наведеної підстави лише, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За даних обставин, суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для закриття провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в розмірі 228 154 грн 52 коп., з огляду на відсутність предмету спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, та наявність передбачених процесуальним законом підстав для задоволення заяви за №412 від 18.05.2020 ТОВ "Тернопільоблгаз" в даній частині.

Поряд із цим, предметом судового розгляду у даній справі є також вимоги позивача про стягнення з відповідача 642 грн 49 коп. 3% річних, 1 316 грн 27 коп. інфляційних нарахувань та 4 301 грн 25 коп. пені.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого у лютому-березні 2020 року природного газу, позивачем з врахуванням сум поставок, передбачених умовами Договору строків здійснення розрахунків, за період з 11.03.2020 по 22.04.2020 (за прострочку виконання зобов`язань лютого місяця 2020 року) та за період з 11.04.2020 по 22.04.2020 (за прострочку виконання зобов`язань березня місяця 2020 року) нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 642 грн 49 коп. та за прострочку виконання зобов`язань по оплаті вартості поставленого у лютому місяці 2020 року природного газу - 1 316 грн 27 коп. інфляційних нарахувань

Відповідно до проведеного судом, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначених позивачем періодів, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем, згідно з наведеними вище актами приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків, перерахунку, нарахування 3% річних в загальній сумі 642 грн 49 коп. є правомірним, а позов в даній частині таким, що підлягає до задоволення (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Окрім того, судом розглянуто проведений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та встановлено, що останні нараховані за прострочку виконання відповідачем зобов`язань по оплаті вартості природного газу, поставленого у лютому місяці 2020 року, період прострочки - березень місяць 2020 року.

За повідомленням Державної служби статистики України, яке було опубліковане в газеті "Урядовий кур`єр", 2020, 04, 11, N 70 (11.04.2020), індекс споживчих цін (індекс інфляції) у березні 2020 року щодо лютого становив 100,8%.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що саме вказаний вище індекс інфляції ним взято до уваги при проведенні нарахування інфляційних втрат.

Дослідивши проведений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, зважаючи на встановлені вище обставини щодо несвоєчасної оплати відповідачем вартості природного газу, отриманого у лютому місяці 2020 року, суд прийшов до висновку, що інфляція в сумі 1 316,27 грн нарахована правомірно, а позов в даній частині є таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється в письмовій формі.

В силу приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Ст. ст. 546-551 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пп. 6.2.1 п. 6.2 Договору сторони передбачили, що у разу порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Зважаючи на допущене відповідачем порушення строку оплати вартості отриманого у лютому-березні 2020 року природного газу, на підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов Договору, з врахуванням встановленого умовами Договору терміну розрахунків, позивачем за період з 11.03.2020 по 22.04.2020 (за прострочку виконання зобов`язань лютого місяця 2020 року) та за період з 11.04.2020 по 22.04.2020 (за прострочку виконання зобов`язань березня місяця 2020 року) нараховано та заявлено до стягнення пеню в загальній сумі 4 301 грн 25 коп.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням вартості переданого позивачем та отриманого відповідачем згідно з наведеними вище актами приймання-передачі природного газу, передбаченого умовами Договору терміну здійснення розрахунків та здійснених відповідачем оплат, провів перерахунок заявленої до стягнення суми пені, згідно якого нарахування останньої в загальній сумі 4 301 грн 25 коп. є правомірним (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

Поряд із цим, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

За даних обставин, зважаючи на те, що: станом на день розгляду спору в суді заявлена до стягнення сума основного боргу погашена відповідачем в повному обсязі добровільно; період прострочки не є значним; пеня - це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засіб безпідставного збагачення, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, суд прийшов до висновку про винятковість даного випадку та вважає за доцільне скористатися повноваженнями, наданими йому чинним законодавством, а саме: ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, та зменшити розмір заявленої до стягнення штрафної санкції (пені) до 10 % від правомірно нарахованої (4 301,25 грн) та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 430 грн 13 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд відзначає наступне:

Ч. 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, закриваючи провадження у справі, суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила, зокрема, у випадку закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Таким чином, зважаючи на те, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 228 154 грн 52 коп. закрито за відсутністю предмету спору, судовий збір в розмірі 3 422 грн 32 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету за його клопотанням.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 93 грн 90 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (без врахування зменшеної судом суми пені), відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача .

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 46, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 231 п. 2 ч. 1, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Золотопотіцької селищної ради, вул. Данила Галицького, буд. 107, смт. Золотий Потік, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 04392735, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільоблгаз", вул. Чернівецька, 54 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 39555103 (п/р НОМЕР_1 , МФО 338545, в ТВБВ 10019/03 філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк") 430 грн 13 коп. - пені, 642 грн 49 коп. - 3% річних, 1 316 грн 27 коп. - інфляційних нарахувань та 93 грн 90 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Закрити провадження у справі №921/274/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 228 154 грн 52 коп. за відсутністю предмету спору.

4. В решті позову - відмовити.

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.06.2020

Суддя І.М. Гирила