Ухвала суду № 89808796, 10.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1727/20

Провадження № 2/461/715/20

УХВАЛА

10.06.2020 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі головуючого судді Стрельбицького В.В., за участю секретаря Івасюти Н.В., представника позивача – ОСОБА_1 .М., представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Львові клопотання представника позивача ОСОБА_1 про застосування заходів процесуального примусу,

встановив:

У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває справа за позовом адвоката Головань Ігоря Володимировича в інтересах ОСОБА_3 до Державного бюро розслідувань, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» про спростування недостовірної інформації.

Представник позивача – адвокат Кунянський С.М. подав до суду письмове клопотання про застосування заходів процесуального примусу за ухилення відповідача Державного бюро розслідувань від вчинення дій, покладених судом на учасника справи, а саме за неповідомлення про неможливість подати докази, витребувані ухвалою від 28.02.2020 року, а також за неподання таких доказів у встановлений судом строк. Просить постановити ухвалу про стягнення в дохід держави з Державного бюро розслідувань штрафу в сумі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Нові комунікації» в судовому засіданні подане клопотання відніс на розсуд суду.

Представник Державного бюро розслідувань в судове засідання не з`явився. Подав заяву про продовження процесуального строку та відкладення підготовчого судового засідання, з причин введення на території України карантину.

Представник ОСОБА_4 – адвокат Чайковська О.Є. та відповідач в судове засідання не з`явились, про дату судового засідання повідомлялись належним чином. Представник подала до суду заяву про роз`єднання позовних вимог та просила визнати зложивання позивача своїми процесуальними правами. Вказане клопотання залишено судом відкритим.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про дату судового засідання повідомлявся належним чином (шляхом скерування рекомендованої поштової кореспонденції). Відомості про вручення йому судового виклику у матеріалах справи відсутні.

Дослідивши клопотання, матеріали справи та заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною 3 ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, положеннями ч.1 ст.44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалою суду від 28 лютого 2020 року провадження у справі за вказаним позовом було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 27 березня 2020 року.

Вказаною ухвалою зобов`язано Державне бюро розслідувань подати до Галицького районного суду міста Львова, до початку підготовчого судового засідання у справі – 27 березня 2020 року:

- належним чином завірені копії документів, які підтверджують факти отримання ОСОБА_3 двадцяти семи повісток про виклик, про які йшлося у зверненні ОСОБА_4 від 24.01.2020 року ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ), або документів, які підтверджують ознайомлення ОСОБА_6 зі змістом зазначеної повістки іншим шляхом;

- належним чином завірені копії документів, які підтверджують факт отримання ОСОБА_3 повістки про виклик, про яку йшлося у коментарі ОСОБА_5 журналістам від ІНФОРМАЦІЯ_3 ), або документів, які підтверджують ознайомлення ОСОБА_6 зі змістом зазначеної повістки іншим шляхом.

Відповідно до ч.ч.6-8 ст.84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.144 ЦПК України, одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; (п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України).

Так, ухвалою суду від 27.03.2020 року задоволено клопотання відповідачів про відкладення судового розгляду та підготовче судове засідання у справі відкладено на 06 травня 2020 року на 10 годин 00 хвилин. Продовжено відповідачу Державному бюро розслідувань процесуальний строк для подачі відзиву на позовну заяву та дачі відповідей на питання позивача та встановлено відповідачам строк – п`ятнадцять днів з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше 06 травня 2020 року, для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України та дачу відповідей на запитання позивача, відповідно до ст.93 ЦПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив – п`ять днів з дня отримання копії відзиву, відповідачам строк для подання заперечень – п`ять днів з дня отримання копії відповіді на відзив, які повинні відповідати вимогам, встановленим ст.ст.179 та 180 ЦПК України.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 12 березня 2020 року введено карантин на усій території України, дію якого було неодноразово продовжено.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», із урахуванням епідемічної ситуації в Україні, продовжено до 22.06.2020 року карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2».

Пунктом 2 даної постанови передбачено, що заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211, продовжують діяти на період, встановлений цією постановою.

Відповідно до статті 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

При цьому у статті 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються. На період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.

Таким чином, пропуск строку подачі відповідачем Держаним бюро розслідувань доказів, витребуваних ухвалою суду від 28.02.2020 року, в тому числі, неповідомлення про неможливість подати таких доказів через оголошення карантину, враховується судом як поважна причина.

За даних обставин процесуальні дії Держаного бюро розслідувань не можуть розцінюватись судом як зловживання процесуальними правами чи недобросовісне виконання процесуальних обов`язків, а тому підстави для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України відсутні.

Враховуючи наведене, клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з цим, зважаючи на те, що матеріали справи, зокрема подані відповідачем клопотання, свідчать про наявність можливостей у даного відповідача надавати суду документи шляхом скерування відповідних поштових відправлень, суд вважає за необхідне зобов`язати Державне бюро розслідувань протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали письмово повідомити суд про причини невиконання ухвали від 28 лютого 2020 року в частині витребування доказів. Крім того, виходячи з обов`язку суду забезпечити розумні строки розгляду справи, слід звернути увагу відповідача на необхідність вжиття дієвих заходів щодо виконання ухвали суду від 28 лютого 2020 року в частині надання суду витребуваних доказів.

Керуючись ст.83, 143,148 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Зобов`язати Державне бюро розслідувань протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали повідомити суд про причини невиконання ухвали про відкриття провадження у справі від 28 лютого 2020 року в частині витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.