Постанова № 89808750, 11.06.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3485/20

П О С Т А Н О В А

11 червня 2020 року

Суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання Рудницької А.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. від розгляду справи про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. з 27 квітня 2020 року перебуває адміністративна справа про порушення митних правил громадянином України ОСОБА_1 за ст. 473 Митного кодексу України.

01 червня 2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Волоско І.Р. Свої вимоги особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, мотивує тим, що він, маючи намір ознайомитись з матеріалами справи, п`ять разів направляв на адресу суму клопотання, в якому просив надіслати йому скановані копії справи на електронну адресу. Самостійно прибути до суду ОСОБА_1 не може у зв`язку із запровадженням карантину та пандемією коронавірусної хвороби. Сканована копія справи, яка була декілька разів направлена на його електронну адресу, не містить всіх документів, що передбачені Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Зазначає, що вказані дії суду свідчать про істотне порушення суддею норм процесуального закону та її упередженість у розгляді даної справи.

Суддя Волоско І.Р., заявник та представник митного органу про судовий розгляд були повідомлені належним чином. Заявник та представник Галицької митниці Держмитслужби до суду не прибули.

Розглядаючи заяву про відвід, суд приходить до висновку про її необґрунтованість.

Так, відповідно до частини 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст.с т. 126, 129 Конституції України).

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).

Беручі до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв`язку з відсутністю у нормах Митного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.

Приписами статті 75 КПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. А саме, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Заява ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. не містить передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України правових підстав, а також доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Наведені заявником обставини не є визначальними чинниками та законними підставами для відводу, а стосуються незгоди з діями судді та працівників апарату суду щодо надсилання йому електронними засобами зв`язку сканованих копій матеріалів адміністративної справи. У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволення заяви про відвід як необґрунтованої.

Такий висновок суду ґрунтується також на положеннях ч. 1 ст. 319 КПК України, де зазначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. Принцип незмінності складу суду під час розгляду кримінального провадження є одним із фундаментальних та дозволяє забезпечити належний розгляд справи. Зміна складу суду з надуманих підстав недопустима та порушуватиме основи відправлення правосуддя.

На підтсаві вищевикладеного, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. від розгляду справи про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Д. Фролова