Ухвала суду № 89808622, 09.06.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/846/20

1-кс/330/355/2020

"09" червня 2020 р. смт. Якимівка

Слідчий суддя Якимівського районного суду Запорізької області Куценко О.О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н.В., прокурора Ходоровського Я.О., слідчого Животова Є.О., представника володільця майна адвоката Яковенко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області клопотання представника володільця майна, щодо якого вирішено питання про арешт ОСОБА_1 , адвоката Сивової Яни Віталіївни, про скасування арешту майна в кримінальному провадженню № 12020080170000220, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2020 року,

в с т а н о в и в:

До Якимівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна.

В клопотанні зазначено, що 19 травня 2020 року слідчим суддею Якимівського районного суду Запорізької області Куценко О.А. постановлено ухвалу про задоволення клопотання слідчого Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Животова Є.О. про арешт майна по кримінальному провадженню №12020080170000220 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України (справа № 330/846/20, провадження 1-кс/330/291/2020).

Ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 19 травня 2020 року було накладено арешт на 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною 11,4-11,9 м.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту слідчий судді дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання слідчого, в якому зазначено, що 09 травня 2020 року до Якимівського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_2 , про те, що о 17 годині 27 хвилин 09 травня 2020 року невстановлені особи із застосуванням спец. техніки здійснюють крадіжку труб меліоративної системи поблизу с. Мирне Якимівського району Запорізької області, які є спільною власністю територіальних громад Якимівського району.

В ході розгляду клопотання про накладення арешту слідчим суддєю було досліджено матеріали клопотання, в тому числі протокол обшуку у вантажному автомобілі «Камаз» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому було відшукано та вилучено 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною від 11,4 до 11,9 м.

На думку заявника, слідчим безпідставно, встановлено, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є речовими доказами, тобто матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме фрагменти металевих труб, які знаходяться у причепі - предметом злочину, оскільки посадова особа не має спеціальних знань для встановлення ідентичності вилученого майна.

Однак це перешкоджало органу досудового розслідування вважати доведеним той факт, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є речовими доказами, тобто матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме автомобіль і причеп є знаряддями вчиненого злочину, а дві труби, які знаходяться у причепі - предметом злочину.

Слідчий суддя безпідставно погодився саме з таким висновком слідчого щодо відповідності вилученого майна критеріям речових доказів, визначених ст.. 98 КПК України. Однак, такий висновок не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить діючому законодавству.

Відомості про вчинене кримінальне провадження внесено до ЄДРДР, як зазначалось вище, за фактом крадіжки труб меліоративної системи поблизу с.Мирне Якимівського району Запорізької області, які є спільною власністю територіальних громад Якимівського району, невстановленими особами із застосуванням спецтехніки.

Однак, вказані в заяві про злочин та протоколі прийняття заяви про злочин відомості не відповідають дійсності з огляду на те, що меліоративна система, розташована на території Радивонівського старостинського округу не перебуває у власності Якимівської селищної ради, не стоїть на балансі Якимівської селищної ради, що підтверджується доданими до клопотання копіями відповідей Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 14.05.2020 № 03.1-12/1191, Якимівської районної ради від 19.05.2020 № 02-13/135. Те ж саме підтверджується і доданою до клопотання відповіддю Радивонівського старостинського округу № 5 Якимівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 81 від 19.05.2020. Цією відповіддю надано на адвокатський запит копії документів на підтвердження факту пожежі в приміщенні контори ФГ «Йосиф и Ко», розташованої у с. Ленінське Якимівського району та перелік переданих архівних документів, серед яких відсутні відомості про передачу документації щодо внутрішньогосподарської меліоративної системи.

За відсутністю технічної та бухгалтерської документації 17.06.2008 року комісією, утвореною виключно з посадових осіб Якимівської районної ради, проводиться обстеження внутрішньогосподарських меліоративних систем СФГ «Йосиф и Ко», а в подальшому рішенням Якимівської районної ради від 17.07.2008 № 22 «Про прийняття до спільної власності територіальних громад району внутрішньогосподарських меліоративних систем, що є на балансі ТОВ «Каліна», СФГ «Колосс», СФГ «Йосиф и Ко» прийнято до спільної власності територіальних громад району ці внутрішньогосподарські меліоративні системи, при цьому рішення органу місцевого самоврядування не містить відомостей на баланс якої з територіальних громад необхідно прийняти на баланс майно.

Вказаним вище Актом приймання - передачі визначено результати обстеження та випробувань, за якими вказано на загальний незадовільний стан зрощувальної мережі, відсутні відомості про загальний обсяг (довжину та властивості сталевих та чугуних труб), а також і зазначено об`єкти рухомого майна ДМ «Фрегат» та нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Як зазначалось вище, доданими до клопотання відповідями органів місцевого самоврядування підтверджується відсутність на балансі територіальних громад Якимівського району внутрішньогосподарських меліоративних систем СФГ «Йосиф и Ко», що в свою чергу підтверджує відсутність факту прийняття майна у спільну власність територіальних громад і підтверджує безхазяйність цього майна в розумінні відсутності належно підтвердженого права власності на це майно ту Якимівської районної ради та територіальних громад Якимівського району.

До теперішнього часу органи місцевого самоврядування не звертались в межах своїх повноважень з заявами про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, хоча відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1952 (в редакції на теперішній час) до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав відноситься, зокрема, прийняття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Прийняття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону № 1952 проводиться в порядку, визначеному КМУ. Саме тому документом, що визначає умови, підстави та процедуру прийняття на облік безхазяйного нерухомого майна, є Порядок № 1127.

Відповідно до п. 3 цього Порядку державна реєстрація прав та облік безхазяйного нерухомого майна проводяться з прийняттям рішень державним реєстратором, які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Держреєстр прав) в електронній формі з накладанням власної електронної цифрового підпису.

Аналізуючи долучені до клопотання про скасування арешту майна письмові докази та норми діючого законодавства є підстави дійти до висновку, що право власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу Якимівська районна рада та територіальні громади не набули.

Між тим, арештоване майно, а саме, два відрізка металевої труби діаметром 530 мм, довжиною приблизно 11 метрів кожна. було придбано на законних підставах ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та СФГ «Йосиф и Ко» 10.03.2004 року.

Пунктом 1.1.1 Договору купівлі-продажу від 10.03.2004 року визначено перелік майна, яке перейшло у власність ОСОБА_1 залишків недіючої мережі трубопроводів внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташованої на колишніх землях колгоспу ім. Леніна Якимівського району Запорізької області на території Радивонівської сільської ради Якимівського району Запорізької області загальною довжиною 2980 м

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин та норм діючого законодавства, можливо зробити висновок, що арештоване майно не є складовою внутрішньогосподарської меліоративної системи, а є об`єктом вказаного вище договору та перебуває у власності ОСОБА_1 .

Доданою до клопотання копією ухвали слідчого судді Якимівського районного суду від 05.05.2020 року (справа № 330/177/18, провадження № 1-кс/330/106/2020) підтверджується те, що з приводу належного ОСОБА_1 майна спір вже вирішувався і, як встановив слідчий суддя, незаконність набуття у власність ОСОБА_1 арештованого майна не доведено органом досудового розслідування. Крім того, слід звернути увагу, що на вилучене майно було накладено слідчим суддею арешт в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено 31.01.2018 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, строк на здійснення якого сплив 31.01.2020 і за два роки не було у даному кримінальному провадженні проведено жодної слідчої дії, не повідомлено жодній особі про підозру. Фактично одразу, 09.05.2020 року, після прийняття слідчим суддєю рішення про скасування арешту, орган досудового розслідування вносить відомості до ЄРДР на підставі надуманої та безпідставної заяви старости Радивонівського старостинського округу № 5 за іншою правовою кваліфікацією і знову звертається з клопотанням про накладення арешту на майно, набуте ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2004 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , як володільцю арештованого майна чиняться перешкоди у вільному володінні та розпорядженні своєю власністю.

В зв?язку з чим просили суд, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду Запорізької області від 19.05.2020 року на майно, а саме, 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною від 11,4 м до 11,9 м

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор Ходоровський Я.О. в судовому засіданні зазначив, що арешт на майно, а саме, 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною від 11,4 м до 11,9 м накладений правомірно, заперечував проти доводів клопотання в зв`язку з тим, що вказані труби є речовим доказом, в подальшому планується провести по ним товаро-знавчу та інші судові експертизи. Крім того вважає, що заявником не доведено, що він є власником чи володільцем арештованого майна.

Розглянувши вказане клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області у справі номер 330/846/20 від 14 травня 2020 року накладено арешт на майно, а саме, 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною від 11,4 м до 11,9 м

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

При накладенні арешту на майно, слідчий суддя виходив з того, що майно, а саме, 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною від 11,4 м до 11,9 м є речовими доказами, тобто матеріальним об`єктом, який був предметом вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди правопорушення і містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, у зв`язку з чим забезпечення його збереження в тому ж вигляді, в якому він перебуває після вилучення, з метою попередження їх можливого зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, є одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні.

Вказані обставини, а саме що майно, а саме, 12 фрагментів металевих труб діаметром 530 мм, довжиною від 11,4 м до 11,9 м є речовими доказом, доводами клопотання про скасування арешту майна не спростовані.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про накладення арешту, слідчий суддя керувався положеннями ст. ст. 170 -173 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 22,26 КПК України, кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.

Поряд із цим, представником заявника з урахуванням припису змагальності клопотання не надано слідчому судді доказів, які б спростовували обставини, що стали підставою для накладення арешту. На переконання слідчого судді, скасування арешту майна може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Клопотання заявника про скасування арешту майна не є належним чином обґрунтованим, заявником у клопотанні та в судовому засіданні не доведено належними доказами, що в подальшому у застосуванні арешту майна відпала потреба та не доведено, що арешт майна накладено необґрунтовано, оскільки, досудове розслідування кримінального провадження триває.

Доводи представника, що відсутня обгрунтована, щодо вчинення кримінального правопорушення та відсутні документи, які підтверджують право власності на майно та розмір шкоди, слідчий суддя вважає необгрунтованими.

Так, слідчий суддя вважає, що встановлених фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що було вчинено кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 КК України.

В матеріалах справи є докази на підтвердження фактів обгрутовано вважати, що арештоване майно є трубами меліоративної системи відритими поблизу с. Мирне Якимівського району Запорізької області, які є спільною власністю територіальних громад Якимівського району.

Щодо розміру спричиненої шкоди то це є обставинами, які підлягають встановленню під час досудового розслідування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Будь-яких доказів, що обґрунтовують та доводять відсутність потреби в подальшому застосуванні арешту майна, суду не надано. Оскільки на даний час слідство по справі не закінчено, проводяться відповідні слідчі дії, тому підстав для скасування арешту не вбачається, а заявлене клопотання про скасування арешту майна - не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст.22,26, 132,170-174, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника володільця майна, щодо якого вирішено питання про арешт ОСОБА_1 , адвоката Сивової Яни Віталіївни, про скасування арешту майна в кримінальному провадженню № 12020080170000220, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 травня 2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено о 14 годині 30 хвилин 11 червня 2020 року.

Слідчий суддя