Постанова № 8980648, 23.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.10 місто СевастопольСправа №2а-15/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю:

позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий 12.11.2004,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі Пєтухова В.А. про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання дій начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі Пєтухова В.А. щодо направлення відносно неї запитів до банківських установ міста Севастополя в рамках розслідування кримінальної справи № 180041 незаконними та про зобовязання відповідача не проводити відносно позивачки перевірки, оперативно-розшукові заходи і виконувати слідчі дії в рамках кримінальної справи № 180041.

Позов мотивовано порушенням відповідачем статті 11 Закону України «Про міліцію»та статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.01.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 28.01.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 17.02.2010.

Судове засідання неодноразово відкладалось у звязку з неявкою представника відповідача та ненаданням ним витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 23.03.2010 позивачка збільшила позовні вимоги, серед іншого просить зобовязати відповідача направити до банківських установ міста Севастополя спростовування інформації про причетність позивачки до кримінальної справи № 180041.

У цьому ж судовому засіданні позивачка надала заяву про відкликання позовних вимог у частині зобовязання начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі Пєтухова В.А. направити спростовування до банківських установ міста Севастополя інформації про її причетність до кримінальної справи № 180041 та зобовязання відповідача не проводити відносно позивачки перевірки, оперативно-розшукові заходи і виконувати слідчі дії в рамках кримінальної справи № 180041.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 23.03.2010 вказані позовні вимоги залишені без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов та витребуванні судом докази не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі вказаного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі Пєтуховим В.А. 10.09.2008 за вих.№ 4/4173 на адресу керуючого Севастопольською філією Акціонерного банку «Таврика»направлено лист з проханням у звязку з розслідуванням кримінальної справи № 180041 на підставі статті 11 Закону України «Про міліцію»та статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»повідомити чи відкривались розрахункові рахунки та чи видавались платіжні пластикові картки на імя громадян: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1.

Про існування вказаного запиту позивачка дізналася при зверненні до установи банку для отримання кредиту на покупку житла, де ній було відмовлено у наданні кредиту у звязку з надходженням вказаного запиту. Також позивачці було пояснено, що такі запити надіслані начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі Пєтуховим В.А. до усіх банківських установ міста Севастополя.

У своїх поясненнях позивачка зазначила, що кримінальна справа № 180041, як ній стало відомо, порушена відносно посадової особи прокуратури ОСОБА_3 Під час розслідування вказаної кримінальної справи її в якості свідка або підозрюваної не допитували та не викликали до органів прокуратури або міліції жодного разу.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про міліцію»№ 565-XII від 20.12.1990 міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право, серед іншого, одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції. Отримання від банків інформації, яка містить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»№ 2121-III від 07.12.2000 визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Відповідно до статті 62 вказаного Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені цим Законом підстави для отримання цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, відповідно до яких державний орган має право на отримання такої інформації.

Відповідно частини першої статті 3 Закону України «Про міліцію» діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Частиною першою статті 5 вказаного Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Відповідачем не надано доказів того, що кримінальна справа № 180041 знаходиться у провадженні міліції або того, що запит відносно позивачки був направлений до банківських установ на підставі доручення прокуратури для здійснення оперативно-розшукових заходів або слідчих дій відносно ОСОБА_1

Відомостей, що відносно позивачки порушено оперативно-розшукову справу або її визнано підозрюваною у скоєнні злочину, суду також не надано.

Крім того, запит відповідача не містить передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність»підстав для отримання інформації, яка містить банківську таємницю.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, вказана норма встановлює презумпцію вини субєкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача субєкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Така презумпція вини покладає на субєкта владних повноважень обовязок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростовувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Крім того, презумпція вини позбавляє адміністративний суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Також слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 72 цього Кодексу субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали , які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем повідомлення позивача не спростованні, доказів правомірності оскаржуваних дій, у тому числі на виконання ухвали та запиту суду, не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку з цим суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати незаконними дії начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі Пєтухова В.А. щодо направлення запиту до банківських установ міста Севастополя відносно ОСОБА_1 в рамках розслідування кримінальної справи № 180041.

3.Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у місті Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, інших реквізитів немає) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 29 березня 2010 року.