
Єдиний унікальний номер судової справи: 225/20/20
Номер провадження: 1-кп/225/184/2020
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2020 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Ткач Г.В.,
за участю
секретарів судового засідання - Черникової Н.В., Міщук І.І.,
прокурора - Ганночка В.В.,
потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - Карнаухова А.О.,
захисників - Туренок А.П., Брацило Р.Л.,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області в м. Торецьку кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050000000618 від 13.11.2019 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Новгородське, м. Торецька (м. Дзержинська) Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, має статус учасника бойових дій,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
12 листопада 2019 року, приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_4 , діючи в порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що регламентують:
п. - 2.9 Водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння;
перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи на достатніх правових підставах технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух у межах населеного пункту з пасажирами ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по проїжджій частині вул. Залізна у смт. Новгородське м. Торецьк, Донецької області з боку вул. Слов`янська у напрямку сел. Верхнєторецьке, діючи в порушення вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху, що регламентують:
12.1 - Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу; що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
12.4 - У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
12.9 - Водієві забороняється:
«б» - перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;
належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та, не реагуючи на її зміну, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, не врахував дорожню обстановку, у межах населеного пункту смт. Новгородське перевищив максимально допустиму швидкість руху, а саме більше ніж 63 км/год., не впорався з керуванням транспортного засобу, внаслідок чого поблизу будинку № 137 по вул. Залізна у смт. Новгородське м. Торецька виїхав за межі проїжджої частини ліворуч (відносно напрямку руху транспортного засобу), де скоїв наїзд на перешкоду - залізобетонну конструкцію мосту.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної події пасажир автомобіля марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на передньому пасажирському сидінні автомобіля, отримав наступні тілесні ушкодження: тупа сполучена травма - садна та різані рани обличчя, забійна рана підборіддя, відкритий перелом нижньої щелепи, травматичний субарахноїдальний крововилив обох півкуль головного мозку, розрив верхнього відділу трахеї, крововиливи в області коренів легень, селезінки; садна в області лівого стегна, лівого колінного суглобу, від яких помер на місці ДТП. Причиною смерті ОСОБА_5 є набряк головного мозку, зумовлений наявністю вищезазначеної черепно-мозкової травми з масивними крововиливами під м`які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної події пасажир марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебував на задньому пасажирському сидінні автомобіля, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому внутрішнього відростку правої стегнової кістки, закритий перелом основної фаланги 2 пальця лівої кисті, множинні забійні рани нижніх кінцівок, садна обличчя, що супроводжувалися струсом головного мозку, гемартроз правого колінного суглобу, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що потребують для свого загоювання термін більше 21 дня.
Також, в результаті вказаної дорожньо-транспортної події пасажир марки «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував на задньомупасажирському сидінні автомобіля, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійно-осколкових переломів 1, 2, 3 поперекових хребців, перелому поперекових відростків 2 поперекового хребця, які супроводжувалися явищами струсу головного мозку, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я на термін більше 21 дня.
Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 12.1, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно-небезпечними наслідками у вигляді заподіяння потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а також смерті потерпілого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому. Цивільний позов потерпілого про стягнення матеріальної шкоди визнає в повному обсязі, спричинення моральної шкоди визнає, а щодо розміру моральної шкоди, покладається на розсуд суду. При цьому суду показав, що ОСОБА_6 зателефонував йому ввечері того дня приблизно о 16.00 год. та запитав, чи буде він гуляти, на що він відповів, що буде спати. Через 4-5 годин, приблизно о 20.00 год. ОСОБА_7 зателефонував знову і просив вийти. Вони були втрьох біля двора з літром горілки. Пустив їх до будинку, батьків вдома не було. Включили комп`ютер, грали, потім ОСОБА_7 сказав, що візьме свій ноутбук. ОСОБА_7 пішов за ноутбуком, вони залишилися втрьох вдома. Коли включили ноутбук та почали грати, телефонував декілька разів ОСОБА_8 . Коли той подзвонив в п`ятий раз, ОСОБА_7 зібрався їхати до нього. Спочатку збирався їхати на мотоциклі, потім Нестерпимі попросилися їхати разом, тому він взяв машину. Поїхали за ініціативою ОСОБА_9 , він сказав, що це терміново. ОСОБА_7 сів спереду, Нестерпимі позаду. Поїхали по асфальту. На буграх у нього вирвало руль, почало кидати. Коли опритомнів, ОСОБА_9 не було в машині. Двох братів витягнув з машини. ОСОБА_10 ОСОБА_11 , який лежав, став слухати пульс, викликав швидку. Коли швидка приїхала, він просив забрати ОСОБА_11 з собою, але лікар сказала, що він труп. Держав його на руках, поки не приїхала поліція, відчував у нього пульс. На питання пояснив, що в той день вони вживали алкогольні напої, почувалися нормально, він вжив приблизно 4 рюмки. Вжиття алкоголю не зупинило сісти за кермо. Брати Нестерпимі захотіли їхати разом з ними. ОСОБА_6 сильно просив поїхати до ОСОБА_12 , бо у нього грошей на таксі та палива для мотоцикла не було. Поїхав, тому що хотів допомогти другу. На машині їхали по асфальтованій дорозі, на ній були ями. Рухалися зі швидкість приблизно 60 км/год., коли вирвало кермо, куди він в`їхав, не пам`ятає. ОСОБА_13 побачив, коли виліз з машини, підійшов до нього, той був без свідомості. ОСОБА_14 ОСОБА_13 витягнути до дороги, однак не міг через пошкодження рук. Швидка приїхала через хвилин 20 після виклику. Водій швидкої допомагав тягнути ОСОБА_15 . Вважає себе винним в тому, що не відмовився сідати за кермо, був п`яним, але хотів допомогти другу. Перед потерпілими вибачався, їздив до лікарні, ходив до батька загиблого ОСОБА_16 , але той випровадив його. Автомобіль його, був справний, ніяких поломок не було. За кермо ніколи п`яним не сідав. Матеріальну допомогу батьку ОСОБА_5 не надав, боявся приходити. Під час судового розгляду намагався відшкодувати потерпілому 5000 грн., однак не вдалось це зробити. Фельдшер сказала, що ОСОБА_13 труп, поліцейські супроводжували його у швидкій. ОСОБА_17 ОСОБА_13 не зателефонував, тому що злякався та розгубився, також на пам`ять не знає телефон батька ОСОБА_5 . Один співробітник поліції поїхав з ними, в лікарні в нього взяли аналізи та помістили в палату разом з ОСОБА_18 . Наступного дня від слідчого узнав, що ОСОБА_19 . Коли їхали до ОСОБА_12 , горілку не допили, залишилося менше півпляшки. ОСОБА_20 переживає. Зробив висновки, взагалі не вживати алкоголь та не сідати за кермо. Зараз мешкає з матір`ю, вітчимом та старшим братом, не офіційно працює вантажником.
Даючи оцінку показанням обвинуваченого, суд вважає, що вони об`єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що в 12.11.2019, було ще не темно, він займався по господарству, коли син ОСОБА_7 сказав, що поїде до ОСОБА_27 на мотоциклі. Сина попередив, щоб довго не затримувався, після цього впорався зі справами, дивився в кухні телевізор. Цього дня, ввечері сину не зателефонував, хоча зазвичай це робить, небезпеки не відчував. Приблизно о 01.00 годині чи на початку другої ночі взяв мобільний телефон, подивився, здивувався, що син не телефонував, вимкнув телевізор та приліг, коли йому зателефонували та повідомили, що син загинув у ДТП. Він відразу не повірив, думав жарт, однак сказали, що телефонує поліція повідомили, що подія трапилась в районі с. Верхнєторецьке. З дружиною сіли в машину та поїхали. На місці поліцейські його не пускали, але він наполіг, що піде до сина. Син лежав з відкритими очима, ще був теплим. Приблизно за годину тіло сина забрали до моргу. Зранку приїхав до моргу, син був вже помитий, пам`ятає, що у нього не було двох зубів, праву брів розсічено, синець зліва під ребрами, інших ушкоджень не бачив. Побув у морзі півгодини, був дуже засмучений, почалась істерика. На запитання показав, що того дня ОСОБА_7 біля 22.00 год. повертався ще додому, без мотоцикла, взяв ноутбук та пішов. До кухні син не заходив, а дружина ОСОБА_21 його не зупинила. Якби він знав, що ОСОБА_7 взяв ноутбук, не дав йому піти. Як хлопці опинилися в машині та куди їхали, не знає. По розмовам, їхали до сел. Новоселівка до ОСОБА_22 товаришував з ОСОБА_23 , який приїжджав в гості до них ще поки служив, а з братами Нестерпимими практично виріс разом, бо вони росли без батьків. Пізніше йому розповідав знайомий ОСОБА_24 , що в той день бачив як ОСОБА_23 з Нестерпимим пили "енергетик" в першій половині дня. З приводу сина зазначив, що до 18 років син його слухався беззаперечно, не дозволяв йому палити, вживати алкоголь. Син казав, що йому незручно перед хлопцями через такий контроль. В свята міг купити їм пива. Син часто був у ОСОБА_27, тому він попереджав ОСОБА_23 , що той старший. Син був його єдиним спадкоємцем, смислом життя для них з дружиною. За 2 тижні перед подіями ОСОБА_7 мав поїхати на роботу, однак не поїхав, бо хотів поспілкуватися з ОСОБА_26 ; мав дівчину, яка після того що сталося, жила у них вдома. Після похорон ОСОБА_23 один раз приходив до них, однак він сказав йому піти, бо дружина могла накоїти чогось, була в трансі. Не може зрозуміти, чому йому відразу не зателефонували, бо аварія трапилася приблизно о 23.00 год., «швидка» приїхала, як казав один з братів Нестерпимих приблизно о 24.00 год. Лікар посвітила ліхтариком і все, а син залишився там лежати. В поліцію зателефонували приблизно о 24.00 год. Поліція довго шукала місце по мостах, по декількох напрямках, не знали точно, де відбулось ДТП. Нестерпимий по телефону йому казав, що ОСОБА_11 з машини виніс ОСОБА_23 , а потім почав говорити інше, йому також говорили, що ОСОБА_23 вживав наркотики, щось було в машині. Вважає, що покарання має бути за всією суворістю, ніколи йому це не пробачить.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ввечері ОСОБА_7 приїхав до нього на мопеді щоб відремонтувати світло, його брат ОСОБА_15 був також з ними. Коли стемніло, зателефонували ОСОБА_4 . Останній спочатку спав, потім все ж таки додзвонилися до нього, він погодився щоб вони приїхали. Їхали в два заходи- ОСОБА_7 кожного по черзі відвіз на мопеді до ОСОБА_4 . По дорозі, заїхали з ним до магазину, купили пляшку горілки та поїсти. У ОСОБА_4 випили горілку 1 л, по 250 г на кожного, грали в комп`ютерні ігри. ОСОБА_7 з`їздив додому за ноутбуком, вже після того, як вони випили горілки. Пізніше ОСОБА_9 зателефонував його друг - ОСОБА_12 , який мешкає в Ясинуватському районі та запросив до себе в гості. Вирішили поїхати на машині ОСОБА_27. Хто запропонував їхати на машині не пам`ятає. Рома був за кермом, ОСОБА_7 поряд, ОСОБА_27 , він за ОСОБА_28 . Їхали, за дорогою не слідкував, в машині грала музика. Перед тим, як сісти за кермо, ОСОБА_29 себе почував нормально. Далі пам`ятає, як прийшов до тями, був разом з ОСОБА_15 в машині, а ОСОБА_23 з ОСОБА_30 на вулиці. Він почув голос ОСОБА_27, дав йому телефон, щоб викликати «швидку», яка приїхала через 30 хвилин, їх забрали. Він не знає, був ОСОБА_7 в той момент ще живий чи ні. Про технічний стан автомобіля ОСОБА_4 йому нічого невідомо. Залізобетонний міст, в який вони в`їхали, знаходиться недалеко від житла ОСОБА_27, приблизно на відстані 2 км. ОСОБА_4 відшкодовував йому витрати на лікування, претензій морального та матеріального характеру не має. Покарання просив призначити на розсуд суду. На питання додатково пояснив, що розбіжностей в його показаннях, даних на досудовому слідстві і в суді, немає. Йому відомо, що ОСОБА_31 вживав алкогольні напої не часто, по вихідним, знає, що один раз за місяць до подій він сідав за кермо, вжив при цьому алкоголь, але тоді нічого не трапилося. Хто витягав ОСОБА_32 з автомобіля, сказати не може, до нього не підходив Після того, як прийшов до тями, не зміг вийти з машини, оскільки в нього був перелом ноги. «Швидка» стояла наверху, дійти до неї допоміг ОСОБА_4 спочатку йому, потім брату. В «швидкій» їм допомогу не надавали, їх оглянули потім в лікарні.
Потерпілий ОСОБА_3 суду повідомив, що того дня 12.11.2019, ОСОБА_7 приїхав до них додому, щоб відремонтувати світло на мопеді. Світло на мопеді відремонтували за дві години, після чого ОСОБА_7 телефонував ОСОБА_33 , який спав. За другим разом додзвонився, ОСОБА_29 сказав, щоб приїжджали. Спочатку ОСОБА_7 відвіз Влада, дорогою вони купили горілку та поїсти, потім відвіз його. Горілку вживали в будинку ОСОБА_34 приблизно 2 години. ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_12 , запросив всіх в гості, посидіти, випити. ОСОБА_7 не хотів їхати, але ОСОБА_12 його вмовив. Зауважень ні у кого з приводу того, що вони вжили алкоголь та в такому стані треба сідати за кермо не виникло. Посвідчення водія було лише у ОСОБА_34 , тому він і був за кермом, поїхали на його автомобілі. Рухалися зі світлом, по ґрунтовці, як їхали далі не пам`ятає, сидів за водієм, спідометра йому не було видно. В машині ОСОБА_34 ніхто не відволікав, ОСОБА_12 живе десь приблизно від них за 10 км. Далі обставин не пам`ятає, втратив свідомість, а коли прийшов до тями, був у машині поряд з братом, сильно боліла спина. У них телефон один на двох з братом. Він дав телефон ОСОБА_23 , який викликав «швидку». Не питав у ОСОБА_34 , жив ОСОБА_13 чи ні. З машини він виліз сам, до «швидкої» дістатися допоміг ОСОБА_23 та водій «швидкої». Їх забрала «швидка», поліція приїхала пізніше. Претензій до ОСОБА_34 немає, він оплатив його лікування. Покарання просив призначити на розсуд суду. На питання пояснив, що ОСОБА_34 міг 2-3 рази на тиждень випити пива. Хто ОСОБА_32 витягав з автомобіля не знає, був без тями. В «швидкій» був водій, медсестра, лікар, вони з братом та ОСОБА_34 піднялися до «швидкої». В машині він лежав, а брат та ОСОБА_23 сиділи. Після вжиття горілки почували себе нормально, те, що ОСОБА_23 напідпитку сів за кермо їх не збентежило. Чув, як в розмові з водієм медсестра сказала, що ОСОБА_7 мертвий. Той факт, що ОСОБА_34 міг напідпитку сідати за кермо, йому невідомий.
Судом також допитано експерта з метою роз`яснення наданого висновку та свідків, які не були очевидцями події, їх показання прямо не стосуються винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, однак мають значення для з`ясування фактичних обставин, що відбувалися на місці після ДТП.
В судовому засіданні експерт ОСОБА_39 суду пояснив, що в постанові про проведення експертизи питання щодо встановлення часу смерті ОСОБА_5 окремо не ставилося, однак, враховуючи наявність трупних плям з початку проведення розтину, можна зробити висновок, що смерть наступила за 8-10 годин до розтину. У висновку вказаний час проведення експертизи - 08.20 год., тому смерть потерпілого настала за 8-10 годин до цього. Методики проведення експертизи не дозволяють відповідати на це запитання більш точно, до хвилин. Враховуючи характер отриманих ушкоджень, а саме потерпілий отримав складнішу сочетану травму, ушкодження внутрішніх органів, черепно- мозкову травму, його смерть настала в найближчі хвилини після подій. Мимовільні рухи кінцівок могли бути, але це вже був стан агонії. На запитання, чи міг ОСОБА_5 залишитися живим в разі надання невідкладної допомоги, він відповісти не може, бо це не входить до його компетенції, це з`ясовується при проведенні комісійної судово-медичної експертизи з залученням відповідних спеціалістів. Однак, враховуючи місце час та події, шанси ОСОБА_5 на виживання були мінімальними. При агональних явищах можуть бути дихальні рухи, також може прослуховуватися пульс.
Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні пояснила, що бригада швидкої виїхала на ДТП: на місці машина була під мостом, хлопці були в ній. Водій автомобіля вискочив та зустрів їх, було темно. Вона взяла ліхтарик та спустилася до потерпілого. Він був мертвий, допомогти йому не могли. Таких висновків вона дійшла, тому що оглянула його. За допомогою фонендоскопу, прослуховувала дихання та пульс. Пульс, дихання, серцебиття були відсутні, зіниці максимально розширені, тому була констатована біологічна смерть до приїзду бригади швидкої. На питання пояснила, при надходженні виклику швидку, приблизно зорієнтували місце ДТП, в районі моста біля житлових будинків. Під`їхав, машини не бачили, лише валялися розбиті фари, уламки. Відразу пішла оглядати потерпілого ОСОБА_5 , оскільки її туди повів водій. Він нічого не казав, чи той живий. З бригади швидкої спускалася лише вона. Інші постраждалі піднялися самі, вони були у стані алкогольного сп`яніння, на запитання, чи спроможні піднятися самі, відповіли стверджувально. Коли побачила, що є труп, спитала, кому ще необхідна допомога. Один з хлопців почав скаржитися на ногу. Потім всіх трьох госпіталізували. Бригада швидкої поїхала, коли приїхала поліція, вони дочекалися її, так зобов`язані були зробити. Співробітник поліції не супроводжував їх. Коли їхали до лікарні, підібрали матір водія. Вони побачили її біля магазину «Ластівка». Взяли її з собою, тому що по приїзду до лікарні необхідно, щоб був хтось з родичів, тому що на лікування потрібні гроші. Карту виклику швидкої допомоги заповнювала вона вночі, після того, як постраждалих було доставлено до лікарні. Померлого ОСОБА_5 вона не перевертала до приїзду поліції, але його торкалася, слухала серцебиття, пульс, в якій позі він лежав, в такій і залишився. Водій швидкої не має права спускатися до постраждалих, доки лікар його не попросить, він не має права залишати автомобіль. Водій залишався наверху. Потім він допомагав одному з хлопців піднятися. Медсестра залишалася також наверху. Їй самій було страшно туди спускатися, оскільки машина була під мостом, навкруги висока трава, там могли бути снаряди, що не розірвалися. Могло бути таке, що коли вона перевіряла пульс та дихання, руки та ноги ОСОБА_5 стали розташовані не так, як описано в карті виклику швидкої допомоги.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_37 суду пояснила, що на виклик виїхали швидко, протягом 7-10 хвилин. Коли приїхали, на місці ДТП нікого не було, тільки валялися уламки. Потім вискочив молодий хлопець, почав махати руками. Вони з фельдшером вийшли з машини. Водій розвернув автомобіль. Хлопець показав, де знаходиться постраждалий. Вона з водієм були наверху. Фельдшер взяла ліхтар та спустилася під міст. Через деякий час вона сказала, що там труп. Потім спитала у хлопців, чи можуть вони підніматися самі, на що ті відповіли, що так. Брати допомагали один одному піднятися. Інший хлопець піднявся сам. Вони сіли в машину. Постраждалих оглянули, поміряли тиск. Один з братів скаржився на спину, тому його поклали на носилки. Фельдшер викликала поліцію. Після її приїзду, вони забрали хлопців до лікарні. На питання пояснила, що не може сказати, чи перевертала фельдшер тіло ОСОБА_5 , ДТП було під мостом, було темно, навкруги висока суха трава. Вона чула лише розмову, як фельдшер сказала, що там труп. По дорозі вони підібрали матір одного з хлопців.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину, крім повного визнання ним вини, повністю підтверджується показаннями потерпілих та сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:
-витягом з ЄРДР про реєстрацію відомостей кримінального правопорушення за №12019050000000618 від 13.11.2019 року за ч.2 ст. 286 КК України (т.1 а.с.21);
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.11.2019 року з план-схемою та фототаблицею, згідно з яким зафіксоване місце ДТП в районі будинку № 137 по вул. Залізна, смт. Новгородське м. Торецька Донецької області в напрямку від вул. Слов`янська до сел. Верхнєторецьке; вид пригоди - наїзд на перешкоду; зазначено про проведення огляду в суху погоду, без опадів; зафіксовано стан дорожнього покриття, напрямок, смуги руху, радіус закруглення; за межами проїжджої частини у кюветі- автомобіль марки ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , його пошкодження, сліди шин транспортного засобу, сліди бокового ковзання на ґрунтовому покритті за межами проїжджої частини, розташування осипі фрагментів конструкції моста та металевої частини конструкції моста на передній частині автомобіля, а також розміщення трупу ОСОБА_5 на спині з саднами та ранами обличчя (т.1 а.с.144-160);
-протоколом додаткового огляду транспортного засобу від 17.12.2019 року з фототаблицею, згідно з яким, за участю спеціаліста та в присутності ОСОБА_4 оглянуто транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 та зафіксовано технічний стан його вузлів та механізмів, а також наявні механічні пошкодження, що локалізовані в передній частині кузова автомобіля, пошкодження мають характер деформаційної формозміни, утворені в результаті контактного впливу з іншим об`єктом, що свідчить про вплив одномоментного навантаження (т.1 а.с.163-167);
-висновком судово-медичної експертизи №98 від 28.11.2019 року, згідно з яким при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлена тупа сполучена травма - садна та різані рани обличчя, забійна рана підборіддя, відкритий перелом нижньої щелепи, травматичний субарахноїдальний крововилив обох півкуль головного мозку, розрив верхнього відділу трахеї, крововиливи в області коренів легень, селезінки; садна в області лівого стегна, лівого колінного суглобу. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобілю або при ударі об такі предмети, уламків скла (різані рани обличчя), що могло мати місце в умовах вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Зазначені тілесні ушкодження повинні оцінюватися в сукупності та відносно живих осіб мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Причиною смерті ОСОБА_5 став набряк головного мозку, зумовлений наявністю вищезазначеної черепно-мозкової травми з масивними крововиливами під м`які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку. Настання смерті знаходиться у прямому причинному зв`язку з цією травмою. При судово-токсикологічному дослідженні у крові від трупа ОСОБА_5 знайдений етиловий спирт у кількості 1,18 %. Це вказує на те, що незадовго до смерті він вживав алкогольні напої та на момент смерті знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Така концентрація етилового спирту у крові живих осіб відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння (т.1 а.с.168-171);
-висновком судово-медичної експертизи №104м/д від 17.12.2019 року, відповідно до якого на підставі вивчення медичних документів у ОСОБА_3 виявлені: закриті компресійно-осколкові переломи 1,2,3 поперекових хребців, переломи поперечних відростків 2 поперекового хребця, які супроводжувалися явищами струсу головного мозку, утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини салону легкового автомобілю або при ударі об такі, що могло мати місце в умовах зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я на термін більше 21 дні. При біохімічному дослідженні крові потерпілого на момент надходження до лікувального закладу було виявлено 0,4 % етилового спирту. Ступінь сп`яніння - незначний вплив алкоголю (т.1 а.с.173-174);
-висновком судово-медичної експертизи №103м/д від 23.12.2019 року, відповідно до записів медичних документів у ОСОБА_2 встановлені: закритий перелом внутрішнього виростку правої стегнової кістки, закритий перелом основної фаланги 2 пальця лівої кисті, множинні забійні рани нижніх кінцівок, садна обличчя, що супроводжувалися струсом головного мозку, гемартроз правого колінного суглобу, утворилися від ударної дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини салону легкового автомобілю або при ударі об такі, що могло мати місце в умовах зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров`я на термін більше 21 дні. При біохімічному дослідженні крові потерпілого на момент надходження до лікувального закладу було виявлено 0,4 % етилового спирту. Ступінь сп`яніння - незначний вплив алкоголю (т.1 а.с.176-177);
-висновком експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №6325 від 18.12.2019 року, згідно з яким проведені діагностичні дослідження свідчать про те, що органи управління автомобіля "ВАЗ 21063", державний номерний знак НОМЕР_1 (гальмівна система, рульове управління та ходова частина) на момент події знаходилися в працездатному стані і могли виконувати задані функції з управління автомобілем. В умовах даної події сліду бокового ковзання автомобіля "ВАЗ 21063", д/н НОМЕР_1 по ґрунтовому узбіччі 32,1 м відповідала швидкість руху, значення якої визначається рівною 63 км/г. Фактична швидкість руху перед подією була значно більше розрахункової. Формула не враховує витрат кінетичної енергії, якою володів автомобіль, на деформацію металу при наїзді на металеву конструкцію, за відсутністю науково обґрунтованих, апробованих методик виконання подібних досліджень. Критична швидкість руху транспортних засобів на ділянці, де мається закруглення проїжджої частини по вул. Залізна у смт. Новгородське м. Торецька Донецької області поблизу місця ДТП становить приблизно 91,6 км/г. Безпечна швидкість на даній ділянці дороги становить не більш 50 км/г. В умовах даної дорожньої обстановки повинні дії водія автомобіля "ВАЗ 21063", д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 регламентувались нормативними вимогами п.п.12.4, 12.9б), 12.1 Правил дорожнього руху. В умовах даної події водій автомобіля "ВАЗ 21063", д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути наїзд на металеву конструкцію моста належно виконуючи вимоги п.п.12.4, 12.9б), 12.1 Правил дорожнього руху. Та обставина, що водій автомобіля "ВАЗ 21063", д/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти наїзду на металеву конструкцію моста шляхом належного виконання нормативних вимог п.п.12.4, 12.9б), 12.1 Правил дорожнього руху свідчить про наявність причинного зв`язку між його фактичними діями і настанням даної події (т.1 а.с. НОМЕР_2 );
-висновком судово-медичної експертизи №102м/д від 17.12.2019 року (на підставі вивчення медичних документів), згідно з яким у ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою були виявлені забої м`яких тканин голови та садна обличчя, що супроводжувалися струсом головного мозку, забій шийного відділу хребта, садна грудної клітки, забій, садна правого плеча, лівого ліктьового суглобу, закритий перелом нижнього краю суглобової западини правої лопатки, що утворилися від ударної дії тупих предметів, якими могли бути виступаючи частини салону легкового автомобілю або при ударі об такі, що могло мати місце в умовах зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Дані тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що потребують для свого загоювання термін більше 21 дня. При біохімічному дослідженні крові на момент надходження до лікувального закладу було виявлено 0,6 % етилового спирту, встановлена легка ступінь сп`яніння (т.1 а.с. 193-194).
Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_8 , актовий запис №144 від 18.11.2019 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 19 років.
Згідно з картами виїзду швидкої медичної допомоги №9618 №2 від 12.11.2019 виклик прийнято о 23.16 год., приїзд на місце 23.30 год. АДРЕСА_10 , з місця госпіталізовано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та на місці констатовано біологічну смерть ОСОБА_5 до приїзду.
Оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що обвинувачений дійсно вчинив злочин за інкримінованими обставинами.
Суд вважає вину ОСОБА_4 доведеною за обставинами пред`явленого прокурором обвинувачення і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також спричинило смерть потерпілого.
Судом враховано, що вчинене засудженим кримінальне правопорушення відноситься до числа суспільно небезпечних злочинів проти безпеки руху, основним безпосереднім об`єктом якого є безпека руху, а додатковим - життя та здоров`я людей.
Позиції сторони обвинувачення та захисту щодо покарання, що має нести обвинувачений, мали принципово різний вид та розмір: від найтяжчого - на думку потерпілого ОСОБА_1 , до такого, що не пов`язане з реальним відбуванням покарання - на думку захисника.
За обставинами події, обвинувачений в стані алкогольного сп`яніння сів за кермо автомобіля, до якого також сіли ще троє молодих чоловіків напідпитку, їхали до знайомого без значимого приводу та крайньої на те необхідності. При цьому не має істотного значення хто саме був ініціатором цієї поїздки, оскільки кожна особа приймала самостійне рішення. При цьому і водій, і пасажир, як особа, яка користується транспортним засобом, є учасниками дорожнього руху, зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху. Далі, водій не врахував дорожню обстановку, перевищив допустиму швидкість руху, не впорався з керуванням транспортного засобу, скоїв наїзд на залізобетонну конструкцію мосту. Як наслідок допущених порушень, троє осіб, в тому числі і водій, отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження і одна людина загинула на місці.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та міри покарання, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є необережним тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а саме: обвинувачений раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, проживає з мамою, вітчимом та братом, позитивно характеризується за місцем проживання, має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_5 ), проходив службу в ЗСУ в період 2016-2019 років, за місцем проходження служби характеризується позитивно.
Суд також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого від 27.01.2020 року, складену інспектором Торецького міського відділу філії Державної установи «Центр пробації», згідно з якою, з урахуванням інформації, що характеризує обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінено відносно ОСОБА_4 як середні, а тому його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т.1 а.с. 68-70).
З матеріалів досудової доповіді вбачається, що обвинувачений має доходи для задоволення базових потреб, до вчиненого правопорушення ставиться критично, має конструктивні плани суспільно-корисної спрямованості на майбутнє. За місцем мешкання характеризується задовільно, у зловживанні спиртними напоями не помічений, не підтримує відносини з особами, які ведуть антигромадський спосіб життя.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" зазначено, що особа, яка володіє чи керує автомобілем (транспортним засобом), підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Судом проаналізовано ставлення обвинуваченого до скоєного, визнання ним вини, поведінку ОСОБА_4 після скоєння злочину (надання допомоги потерпілим) та під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, усвідомлення наслідків, виду та розміру покарання, санкції статті. Позиція обвинуваченого ґрунтується на критичній оцінці своєї протиправної поведінки, її осуді, готовність нести відповідальність за вчинене.
Разом з тим, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 визнав свою вину в повному обсязі та щиро розкаявся суд згідно з п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнає це обставиною, що пом`якшує покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання відповідно п.13 ч.1 ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.
ОСОБА_4 , не зважаючи на загальноприйняті норми поведінки та співжиття в суспільстві, вчинив суспільно-небезпечне порушення Правил дорожнього руху, своїми діями наразив на небезпеку інших осіб, легковажно дозволив собі керувати транспортом в стані сп`яніння, що свідчить про свідоме грубе порушення Правил дорожнього руху.
Враховуючи вищевикладене, тяжкість вчиненого злочину, позицію потерпілих, наслідки злочину: спричинення тілесних ушкоджень двом особам та смерть молодої людини; особу винного, обставини справи, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та судового розгляду, добровільне часткове відшкодування спричиненої шкоди, суд дійшов висновку та твердого переконання про можливість виправлення обвинуваченого лише за умови ізоляції від суспільства, призначив основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.
Згідно з копією посвідчення водія НОМЕР_6 ОСОБА_4 має категорію В (т.1 а.с. 189).
Суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на максимально передбачений строк - три роки, враховуючи грубе порушення ним Правил дорожнього руху та настання тяжких наслідків.
Суд вважає, що таке покарання відповідатиме меті покарання, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним та іншими особами злочинів, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні цивільного позову, пред`явленого потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості. Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 Цивільного кодексу України і полягають у її відшкодуванні особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім завдання шкоди ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, яка відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
Згідно з вимогами ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.
Розмір відшкодування моральної немайнової шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Потерпілим ОСОБА_1 пред`явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди (після уточнення позовних вимог з урахуванням виплат, проведених ПрАТ "СК АСКО Донбас Північний") в розмірі - 5538,96 грн. (поминальний обід 4539,36 грн. після похорон та транспортні витрати 999,60 грн.), 5000 грн. - витрати на правову допомогу, моральної шкоди в розмірі 1 000 000 гривен. Обвинувачений ОСОБА_4 позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1 в частині матеріальної шкоди визнав в повному обсязі, щодо розміру моральної шкоди - поклався на розсуд суду.
Судом досліджено докази на підтвердження позовних вимог. Відповідно до накладної від 14.11.2019 ПП "Лебедин" вартість поминального обіду 4539,36 грн. (т.1 а.с. 80), транспортні витрати - 999,60 грн. (чеки т.1 а.с. 81), згідно з актом виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 31.01.2020 ОСОБА_1 сплачено адвокату за виконану роботу 5000 гривень (т.1 а.с. 71-75).
Крім того, з урахуванням встановлених судом обставин, беручи до уваги, що в результаті ДТП загинув єдиний син ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, останній зазнає сильних душевних страждань, через непоправну втрату, перестав спокійно спати, їсти, втратив сенс життя. На підставі викладеного, цивільний позов ОСОБА_1 підлягає повному задоволенню, а спричинена злочином матеріальна та моральна шкода - стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.
ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України 13.11.2019 о 12.00 год. відповідно до протоколу, складеного 13.11.2019 (т.1 а.с.22-23).
Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 15.11.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України (т.1 а.с.24-26), підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.11.2019 на вилучений в ході огляду 13.11.2019 автомобіль марки "ВАЗ 21063", державний номерний знак НОМЕР_1 , що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого 09.01.1987 року МРЕО Старогорського ОВС, 1986 року випуску, належить ОСОБА_38 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , як речовий доказ із забороною відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем, у зв`язку з закінченням розгляду справи, необхідно зняти (т.1 а.с. 164). За обставинами подій автомобіль є знаряддям злочину. Відповідно до п.1 ч.9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю). Під час судового розгляду не представлено доказів про те, що власник знав про незаконне використання траснпортного засобу.
Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України, щодо процесуальних витрат - в порядку ст.ст. 124, 126 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у виді домашнього арешту та заборонити йому залишати житло в період часу з 21.00 год. до 06.00 год. за адресою: м . Торецьк, смт. Новгородське, вул. Козацька, буд. №70, без дозволу суду, крім випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги з дотриманням умов: прибувати за викликом до суду для участі у судовому розгляді дійсного провадження; не відлучатися за межі м. Торецька без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 13.11.2019 по 15.11.2019 як один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №6325 від 18.12.2019 в розмірі 2512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в рахунок відшкодування спричиненої майнової шкоди в розмірі 5538,96 грн. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн. 96 коп., витрат на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн., моральної шкоди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.
Зняти арешт майна, накладеного відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.11.2019 року на вилучений в ході огляду 13.11.2019 автомобіль марки "ВАЗ 21063", державний номерний знак НОМЕР_1 , що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , виданого 09.01.1987 року МРЕО Старогорського ОВС, 1986 року випуску, належить ОСОБА_38 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .
Речові докази: автомобіль «ВАЗ 21063», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий та зберігається на майданчику тимчасового тримання ( АДРЕСА_9 ), повернути власнику ОСОБА_38 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Г.В. Ткач
Судове рішення № 89805594, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області) було прийнято 15.06.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 225/20/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: