Ухвала суду № 89804221, 15.06.2020, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1258/20

15 червня 2020 року

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Цвіркуна О.С. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.06.2020 року № 0265/20400/20 (порушення митних правил),

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.06.2020 року № 0265/20400/20 (порушення митних правил).

Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду, яка має відповідати вимогам ст. 160 та ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до ст. 487, 529 Митного кодексу України, ст. 287, 288 КУпАП та ст. 2,3,4 Закону України “Про судовий збір” вона звільнена від сплати судового збору.

Однак, з 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон № 3674-VI «Про судовий збір».

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього спору, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 провадження № 11-1287апп18 вказує, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові дійшла правового висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу слід сплатити судовий збір за подання позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 420,40 грн.

Всупереч викладеному позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 169 КАС України Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 04.06.2020 року № 0265/20400/20 (порушення митних правил) - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків 5 /п`ять/ днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. С. Цвіркун