Ухвала суду № 89802462, 15.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

15 червня 2020 року м. Київ № 640/12665/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження, заяву «Про забезпечення позову» представника М`яснікової К.А., адвоката, Мельника О.С. у адміністративній справі за позовом вих. 1445/06 від 05.06.2020

ОСОБА_1

до: виконуючої обов`язки начальника Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Кенюк Людмили Василівни,

головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС

у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Задорожної Тетяни Андріївни

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування (згідно позову): 01054, м. Київ, а/с 16 , адресат: AO «Макмел») (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов вих. 1445/06 від 05.06.2020 до виконуючої обов`язки начальника Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Кенюк Людмили Василівни (адреса: 03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 15/22) (надалі - відповідач-1 або Кенюк Л .В. ) та головного державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Задорожної Тетяни Андріївни (по тексту - відповідач-2 або Задорожна Т.А. ), у якому позивачка просить суд:

- визнати протиправними дії в.о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Кенюк Людмили Василівни щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження № 48667701;

- визнати протиправною та скасувати постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 48667701 від 04.03.2020 винесену в.о. Начальника Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Кенюк Людмилою Василівною;

- визнати протиправними дії Головного державного виконавця Голосіївскього районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції' м. Київ Задорожної Тетяни Андріївни щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження № 48667701 від 05.03.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відновлення виконавчого провадження № 48667701 від 05.03.2020 винесену Головним державним виконавцем Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Задорожною Тетяною Андріївною.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали позову передано для розгляду судді Пащенку К.С., присвоєно матеріалам позовної заяви єдиний унікальний номер судової справи 640/12665/20.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що 21.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» та ОСОБА_1 , як Позичальником, укладено кредитний договір № 2619/0408/71-017.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 200 000 доларів США на строк з 14 квітня 2008 року по 14 квітня 2018 року включно та на умовах, передбачених у договорі, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у терміни передбачені цим договором.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21 квітня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та Позичальником укладено іпотечний договір № 2619/0408/71-017-Z-1, за умовами якого передано в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка є приватною власністю заявника.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом та договором забезпечення, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Сведбанк» відступає ПАТ «Дельта Банк» право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором.

Відповідно до п. 3.10 кредитного договору у випадку порушення умов п.п. 3.8. та/або п. 3.9., та/або п. 6.1.2. цього договору та/або умови іпотечного договору, що укладається між банком та Позичальником у відповідності до п. 2.1. цього договору, вимога про виконання порушеного зобов`язання направляється банком Позичальнику у письмову вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком за адресою Позичальника, зазначеною у реквізитах цього договору.

1 березня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» направлено позивачці досудову вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та попередженням про вчинення виконавчого напису нотаріуса.

7 червня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис, в якому зазначено: «За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомого майна, переданого в іпотеку, пропоную задовольнити вимоги стягувана ПАТ «Дельта Банк» (місцезнаходження 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ: 34047020, п/р НОМЕР_3 в AT «Дельта Банк», МФО 380087) в сумі розміром 1 558 608 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч шістсот вісім) гривень 70 копійок.».

10 вересня 2015 року ВДВС Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження № 48667701 на підставі вказаного вище виконавчого напису.

23 січня 2019 року ОСОБА_1 сплачено 1 558 608,70 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1249072720.1.

28 січня 2019 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48667701 за п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак постановою головного державного виконавця Голосіївського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ Задорожної Т.А. було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 48667701 від 05.03.2020.

Дана постанова була прийнята у зв`язку з проведеною в.о. Начальника Голосіївського РВ ДВС у м. Києві Кенюк А.В. перевіркою законності виконавчого провадження № 4867701, в результаті чого постанова про закриття виконавчого провадження була скасована та зобов`язано державного виконавця забезпечити подальше проведення вчинення дій у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином виконавче провадження № 48667701, в межах якого позивачка сплатила суму заборгованості у повному розмірі було відновлено.

Мотивуючи викладені у позові обставини ОСОБА_1 , по-перше, вказує, що оскільки зобов`язання вже припинено та суму боргу сплачено, відповідач-1 незаконно скасував постанову про закінчення виконавчого провадження № 48667701 від 28 січня 2019 року та зобов`язав державного виконавця забезпечити подальше проведення вчинення дій відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

По-друге, враховуючи факт того, що постанова про відновлення виконавчого провадження від 05.03.2020 є прямо залежною та похідною від постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 44667701 від 04.03.2020, позивачка глибоко переконана, що постанова про відновлення виконавчого провадження від 05.03.2020 винесена відповідачем-2 також є незаконною, протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з позовом позивачкою (по тексту - Заявник) подано заяву про забезпечення позову в якій остання просить суд:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого документу, а саме виконавчого напису № 1331 від 07.06.2013 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу з ОСОБА_1 на нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 ;

- заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі, реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутного капіталу юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо квартири АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 (іпн.: НОМЕР_1 ).

В обґрунтування заяви позивачка, враховуючи викладені у позові обставини щодо протиправності оскаржуваних постанов, вказує, що зупинення виконавчого провадження та встановлення заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири Заявника є адекватним заходом забезпечення позову, оскільки існує явний ризик стягнення приватної власності позивачки - квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що є предметом іпотеки в описаному вище кредитному зобов`язанні. Явний ризик полягає у тому, що на даний час виконавче провадження відновлено через прийняття оскаржуваних постанов, ініціатором чого є новий кредитор - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», виконавче провадження перебуває на виконанні у Голосіївському районному відділі ДВС м. Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Києві, в межах даного виконавчого провадження вчиняються заходи з примусового стягнення. Тому дійсно наявним ризик стягнення заборгованості за рахунок квартири Заявника до моменту винесення остаточного рішення у даній справі.

Окрім цього примусове виконання оскаржуваних постанов може призвести до значної шкоди інтересам Заявника та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, інше майно позивачки, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися належному йому на праві власності майном, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову для усунення негативних наслідків необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того ініціювавши проведення перевірки законності виконавчого провадження, яке вже було закінчено, новий кредитор ЮВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» має можливість і провести незаконну державну реєстрацію прав на квартиру Заявника в порядку ст.ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку». З метою недопущення позбавлення права приватної власності Заявника, саме ці заходи забезпечення позову є адекватними до обставин даної справи.

Окремо, в контексті фактичних обставин позову, позивачка звертає увагу на очевидності ознак протиправності рішень та дій відповідачів.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану ОСОБА_1 заяву, проаналізувавши наведені останньою обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, на думку Заявника, за обставин протиправності оспорюваних постанов.

Суд відмічає, що викладені в позові обставини і правова оцінка питань протиправності рішень, процедурні питання дотримання їх прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності спірних постанов, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивачки, суд вважає, що відсутніми є підстави для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви «Про забезпечення позову» представника ОСОБА_1 , адвоката, Мельника О.С. у адміністративній справі № 640/12665/20 за позовом вих. 1445/06 від 05.06.2020.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко