Рішення № 89802143, 15.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 року м. Київ № 640/7956/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового (спрощеного) провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаКваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва ОСОБА_2про визнання потиправним та скасування рішення від 12.03.2020 №245,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 12.03.2020 №245.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 12.03.2020 №245 є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте відповідачем з перевищенням повноважень, а також за відсутності визначених законом підстав, оскільки, ОСОБА_2 , подаючи скаргу від 06.08.2019 щодо поведінки позивача, як адвоката, повторно звернувся до відповідача з урахуванням фактів, які вже були предметом розгляду, та за наслідками яких було прийнято рішення. Також позивач наголосив на тому, що станом на час звернення ОСОБА_2 з відповідною скаргою, належним органом щодо здійснення дисциплінарного провадження по відношенню до адвоката ОСОБА_1 була Дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, а не Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/7956/20 без проведення судового засідання та виклику осіб, запропоновано відповідачу у встановлений строк надати відзив на позовну заяву.

Через канцелярію Окружного адмінстративного суду міста Києва 22.04.2020 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2020 клопотання ОСОБА_2 щодо залучення до участі у справі третьої особи та про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін в порядку загального позовного провадження задоволено частково, призначено справу №640/7956/20 до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 .

У свою чергу, 05.05.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позову заяву, в якому представник зауважив про те, що позов ОСОБА_1 є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідачем зазначено, що підставою для звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області зі скаргою на поведінку позивача були відомості, взяті з Єдиного реєстру адвокатів України, згідно з якими позивач обліковується у Раді адвокатів Київської області з робочою адресою: 08623, Київська обл., с. Калинівка, вул. Сонячна, 9. Проте, попередня скарга третьої особи на поведінку позивача, як адвоката, у 2018 році була розглянута КДКА м. Києва. Згодом відповідач вирішив змінити адресу та перевівся на облік до Ради адвокатів Київської області. Як зазначає відповідач, з огляду на отриману скаргу ОСОБА_2 та її зміст, голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ОСОБА_4 вирішив звернутися до Ради адвокатів України із зверненням від 30.09.2019 вих. №736 щодо надання роз`яснення стосовно застосування пункту 18 "Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката", затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 р. № 120 із змінами і доповненнями (далі - Положення №120). Рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2019 було надано наступне роз`яснення: «КДКА регіону, до якої надійшла заява (скарга) на дії адвоката та рішення за результатами розгляду якої було скасовано в судовому порядку з процедурних питань, зобов`язана розглянути зазначену заяву та завершити дисциплінарне провадження у межах тієї ж дисциплінарної справи, тобто розгляд здійснюється відповідно до адреси робочого місця адвоката на час первісного звернення скаржника». Таким чином, як зазначає відповідач, доводи позивача щодо неправомірності розгляду скарги ОСОБА_2 у Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури міста Києва щодо повторного розгляду скарги спростовуються рішенням Рішенням Ради адвокатів України від 13.12.2019 №167.

Також відповідач зазначив про те, що позивач не надав суду доказів порушення його прав, свобод та законних інтересів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, що в свою чергу свідчить про невідповідність форми та змісту позовної заяви вимогам законодавства.

Від третьої особи ОСОБА_2 15.05.2020 до суду надійшли письмові пояснення, в яких наголошено на тому, що позивачем не вказано доводів, які б вказували на невідповідність скарги ОСОБА_2 законодавчим вимогам. Водночас, відповідач зобовов`язаний був прийняти на даній стадії відповідне рішення, а підстав для відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно позивача у відповідача не було.

У судовому засіданні 18.05.2020 за клопотаннями сторін по справі, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Так, частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.12.2003 №1815, що підтверджується матеріалами справи.

З наданих суду копій дисциплінарної справи вбачається, що 22.01.2020 на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга на адвоката ОСОБА_1 (реєстраційний номер №1/134-с від 22.01.2020) разом з копією звернення голови Ради адвокатів Київської області до Голови ради адвокатів України від 30.09.2019 щодо надання роз`яснення стосовно порядку застосування пункту 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідок шляхом притягнення його до дисциплінарної відповідальнсті, та з копією рішення №167 Ради адвокатів України від 13.12.2019 «Про порядок застосування КДКА статті 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність».

Зазначеним рішенням роз`яснено, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону, до якої надійшла заява (скарга) на дії адвоката та рішення за результатами розгляду якої було скасовано в судовому порядку з процедурних питань, зобов`язана розглянути зазначену заяву та завершити дисциплінарне провадження у межах тієї ж дисциплінарної справи, тобто розгляд здійснюється відповідно до адреси робочого місця адвоката на час первісного звернення скаржника.

Враховуючи зазначене, за результатами розгляду скарги від 22.01.2020 №1/134-с відповідачем 12.03.2020 прийнято рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаціійно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва №245, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з перевищенням повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI.

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI), адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частин першої, другої статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Статтею 37 Закону №5076-VI передбачено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до пункту 11 Положення про порядок прийняття та розгляду скарги щодо неналежної поведінки адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі - Положення №120) заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

Пунктом 13 Положення №120 визначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Як зазначено в скарзі ОСОБА_2 від 06.08.2019 №889 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 , 28.12.2017 ним було подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, а саме недотримання ним присяги адвоката України та порушення правил адвокатської діяльності, що, на думку ОСОБА_2 , порушує його права та інтереси.

Так, за результатами розгляду вказаної скарги Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва прийнято рішення від 19.03.2018 №16 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 04.06.2018 №32 притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк 3(три) місяці.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018 у справі №826/5574/18 скасовано Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 19.03.2018 №16. Також, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2018 скасовано рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 04.06.2018 №32. Вказані рішення набрали законної сили.

Так, з аналізу матеріалів справи вбачається, що Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 04.06.2018 №32 скасоване з підстав порушення процедури його прийняття.

Позивачем наголошено, що ОСОБА_2 , подаючи скаргу від 06.08.2019, повторно звертається до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із фактами, які вже були предметом розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, а також просить Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області провести перевірку відомостей, які вже були предметом перевірки, про що безпосередньо вказує у цій скарзі та долучає на підтвердження відповідні документи.

При цьому, як зазначає представник третьої особи, повторне звернення ОСОБА_2 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є свідомим перекручуванням позивачем інформації, що не відповідає дійсності, у зв`язку з чим, враховуючи зміну адреси робочого місця ОСОБА_1 з міста Києва на Київську область, він звернувся зі скаргою від 06.08.2019 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області з проханням розглянути його скаргу від 28.12.2017.

Пунктом 18 Положення №120 встановлено, що не підлягають розгляду і повертаються повторні заяви (скарги) до однієї і тієї ж кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від одного і того ж заявника (скаржника) з одного і того ж питання, якщо перша заява (скарга) вирішена по суті; заяви (скарги), подані до неналежної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також заяви (скарги) осіб, визнаних судом недієздатними.

В свою чергу, відповідачем зазначено, що оскаржуване рішення від 12.03.2020 №245 було прийнято Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва з урахуванням висновків Рішення Ради адвокатів України від 13.12.2019 №167.

Однак, суд не погоджується з наведеною позиціює та зазначає наступне.

Відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвокат ОСОБА_1, станом на момент подання скарги ОСОБА_2 від 06.08.2019 №889, обліковувся та обліковується у Раді адвокатів Київської області.

Так, відповідно до частини третьої статті 33 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, що узгоджується також із приписами Положення №120.

Згідно з пунктом 11 Положення №120 заява (скарга) адресується до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Заява (скарга) може бути подана як окремою особою (індивідуально), так і групою осіб (колективно).

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що належним та підвідомчим органом щодо розгляду скарги ОСОБА_2 від 06.08.2019 №889 була саме Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області, оскільки місце роботи позивача, станом на момент подання скарги (06.08.2019), розташоване в Київській області, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.

Таким чином, оскільки існує пряма норма закону, якою визначено підвідомчість розгляду вказаної категорії скарг стосовно дій адвокатів, суд дійшов висновку, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, було порушено процедуру розгляду таких скарг, визначену Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарги щодо неналежної поведінки адвоката, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120, а тому суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що рішення Ради суддів України від 13.12.2019 №167 є обов`язковим до виконання, оскільки останнє суперечить нормам прямої дії, які визначають процедуру розгляду скарг відносно дій адвокатів.

З приводу доводів представників відповідача та третьої особи про відсутність доказів порушеного права, свобод та інтересів ОСОБА_1 внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, на переконання суду порушення порядку розгляду скарги, як наслідок тягне за собою порушення прав позивача на об`єктивний, та неуперджений розгляд скарги від 06.08.2019 №889 шляхом порушення дисциплінарної справи.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 12.03.2020 №245 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності суд враховує, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 12.03.2020 №245.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 840, 80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, 2 поверх, каб. 208 код ЄДРПОУ 40895265).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.