Ухвала суду № 89801579, 15.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

15 червня 2020 р. Справа № 820/5134/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. (вул. Пушкінська, 31, м. Ізюм), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (м. Свободи, 5, Держпром, 1 під., м. Харків), Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, 1, м. Ізюм Харківської області), третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії начальника міськрайонного Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі та м. Ізюм Ревенко Н.О. щодо включення у висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданий 25.04.2017 за № 150/122-17, умов при яких погоджується проект та скасувати окремі положення Висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виданого 25.04.2017 за № 150/122-17 Міськрайонним управлінням в Ізюмському районі та м. Ізюмі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, а саме в частині встановлення умов врегулювання в рамках приписів, передбачених ст.20, ч.2 ст.198 Земельного кодексу України, наступних питань, а саме: щодо категорії земель, за рахунок яких відбувається відведення земельної ділянки; щодо погодження у відповідному обсязі меж земельної ділянки із суміжними землевласниками та/або землекористувачами. Скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області 47 сесії 7 скликання від 28 серпня 2017 року № 1221 "Про розгляд громадянина ОСОБА_1 ". Зобов`язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_3 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Вказана постанова набрала законної сили 27.03.2018.

08.05.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій він просить визнати протиправним та скасувати рішення 107 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24 квітня 2020 року за № 2789 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі №520/174/19". Постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Ізюмської міської ради Харківської області, які здійснювали розробку та погодження проекту рішення 107 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24 квітня 2020 року за № 2789 "Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі №520/174/19". Стягнути з Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов наступного.

Судом встановлено, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 набрала законної сили 27.03.2018.

Виконавчий лист до виконання у Державну виконавчу службу позивачем не пред`являвся, про що ОСОБА_1 зазначив у поданій суду 08.05.2020 заяві.

06.07.2018 позивач звернувся до Ізюмської міської ради із заявою щодо виконання вищевказаного судового рішення та здійснення повторного розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_3 .

03.09.2018 року ОСОБА_1 отримано рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ", яким прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про затвердження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_3 . Відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_3 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі №820/5134/17 було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень від 10.09.2018 по справі № 820/5134/17 за позовом ОСОБА_1 до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О., Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправним рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28.08.2018 за №1788 «Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ». В задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині скасування рішення та постановлення окремої ухвали - відмовлено.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (справа № 520/174/19 ). Скасовано рішення 71 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 28 серпня 2018 року за № 1788 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 ". Зобов`язано Ізюмську міську раду Харківської області повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_3 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та надання вказаної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду, викладених у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 року та ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року у адміністративній справі № 820/5134/17.

02.05.2020 позивач отримав рішення 107 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24.04.2020 №2789 «Про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 по справі №520/174/19», яким повторно розглянуто заяву г. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_3 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 та відмовлено гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_3 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 .

Вважаючи вказане рішення 107 сесії Ізюмської міської ради 7 скликання від 24.04.2020 №2789 протиправним, посилаючись на невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №820/5134/17 та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі №820/5134/17, позивач звернувся до суду з даною заявою.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов`язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.

Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 року у справі №К/800/40668/15.

Як встановлено судом, Ізюмська міська рада розглянула повторно заяву ОСОБА_1 , за результатами розгляду прийняла рішення від 24 квітня 2020 року за № 2789 з метою виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2017 по справі №820/5134/17 та ухвали по справі №820/5134/17, рішення від 08.10.2019 по справі №520/174/19, відповідно до якого вирішила прийняти до розгляду заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва, розташованої по АДРЕСА_3 , який розроблений ФО-П ОСОБА_2 , повторно розглянути вказану заяву та відмовити гр. ОСОБА_1 у затвердженні «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального садівництва (для ведення індивідуального садівництва), розташованої по АДРЕСА_3 », який розроблений ФО-П ОСОБА_2 , не визначати адреси земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення по даній справі та порушення у зв`язку з цим прав позивача.

Частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 за відсутності обставин протиправності дій відповідача.

Щодо клопотання представника відповідача про повернення даної заяви заявнику, як такої що не відповідає вимогам ст. 383 КАС України, а саме п. 7 та п. 8 частини 2 цієї статті, суд зазначає, що повідомлення заявником в заяві про неотримання виконавчого листа та відповідно не подання його до примусового виконання і є фактично виконання вимог п. 7 та 8 ст. 383 КАС України, отже підстави для повернення заяви позивачу відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст.248, 256, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника Міськрайонного управління в Ізюмському районі та м. Ізюм Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Ревенко Н.О. (вул. Пушкінська, 31, м. Ізюм), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (м. Свободи, 5, Держпром, 1 під., м. Харків), Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, 1, м. Ізюм Харківської області), третя особа: фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування рішення - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Єгупенко