Рішення № 89801392, 03.06.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 червня 2020 р. № 520/11818/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.О.,

за участю представників: позивача – Горлач О.С., відповідача – Лещенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз ПВО" (вул. Конторська, буд. 9, к. 2, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ 37458729) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправними та скасування припису і постанови,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз ПВО", з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис №20-01/4207/0905/2849 від 01.08.2019 Управління Держпраці у Харківській області;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Петренко О.М від 22.08.2019 №20-01/4207/0905/2849/ТД-ФС про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз ПВО» у розмірі 125190,00 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) гривень.

Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 29.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.

Протокольною ухвалою суду від 02.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалами суду від 01.04.2020, 14.05.2020 розгляд справи було відкладено у зв`язку з оголошенням карантину за клопотаннями учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за результатами інспекційного відвідування фахівцями відповідача складено акт № 20-01/4207/0905 від 26.07.2019, припис № 20-01/4207/0905/2849 від 01.08.2019 та прийнято постанову про накладення штрафу № 20-01/4207/0905/2849/ТД-ФС від 22.08.2019 уповноваженими посадовими особами за порушення вимог трудового законодавства. Представник позивача вважає зазначені припис та постанову протиправними, посилаючись на те, що відповідачем була порушена процедура проведення інспекційного відвідування, а саме: відповідач не мав достатніх підстав, встановлених законом, для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування з огляду на недотримання відповідачем вимог абз. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», який провів інспекційне відвідування без документів, що підтверджують порушення діями позивача відповідних прав, законних інтересів фізичної особи, звернення якої було підставою для призначення інспекційного відвідування, а також за відсутності погодження центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та, відповідно, без пред`явлення такого погодження позивачу. Крім того, представник позивача вважає зазначені припис та постанову протиправними, посилаючись на те, що особа, зазначена в акті, не була фактично допущена до роботи без укладання трудового договору, між позивачем та ОСОБА_1 існували лише цивільно-правові відносини, ОСОБА_1 , не підпорядковувався трудовому розпорядку, виконував завдання на підставі укладеного цивільно-правового договору про виконання електромонтажних робіт, зазначений договір не носить ознак трудового договору.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на положення ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифіковану Законом України від 08.09.2004, якою визначено, що інспекція на підприємстві проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень, а також посилався на обставини, встановлені в ході проведення інспекційного відвідування, відносно ОСОБА_1 . В обґрунтування відзиву також зазначив, що позивач не скористався своїм правом недопуску посадових осіб відповідача до перевірки, яке надано йому законом.

Представник позивача не погодився з доводами відзиву на позов та надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що вимоги закону у будь-якому випадку мають бути дотримані, а право не допуску посадових осіб на перевірку за умови недотримання вимог до оформлення документів є правом, а не обов`язком позивача.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач допустив порушення трудового законодавства щодо неоформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , за зверненням якого і було проведено інспекційне відвідування.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз ПВО" Горлач О.С.– в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Головного управління Держпраці в Харківській області Лещенко А.С. – в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

26 липня 2019р. Управлінням Держпраці у Харківській області було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз ПВО" (далі по тексту - ТОВ "Союз ПВО", Позивач).

Як вбачається з копії Наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 15.07.2019 № 1267 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «СОЮЗ ПВО» підставою для проведення інспекційного відвідування було звернення фізичної особи ОСОБА_1 від 09.07.2019 № Д-637 на урядову «гарячу лінію» про порушення стосовно нього законодавства про працю (а.с.122).

На підставі зазначеного наказу було виписано направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування № 02.02-03/2401 від 15.07.2019, яке отримане позивачем 24.07.2019.

За результатами проведення інспекційного відвідування складено Акт № 20-01/4207/0905 від 26.07.2019, яким встановлено наявність порушення ч.1 ст.24 КЗпП, а саме, роботи, що виконувалися ОСОБА_1 згідно наданого до перевірки цивільно-правового договору №1 від 01.01.2019, підписаний лише з боку ТОВ «Союз ПВО», підпис Доценко ОСОБА_2 - відсутній, договір має ознаки трудового договору.

На підставі вказаного Акту Управлінням Держпраці у Харківській області було винесено припис №20-01/4207/0905/2849 від 01.08.2019 про усунення виявлених порушень та прийнято постанову №20-01/4207/0905/2849/ТД-ФС., якою на ТОВ "Союз ПВО" було накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.

Надаючи оцінку спірним припису та постанові, враховуючи доводи сторін, суд виходить з наступного.

Підстави та порядок проведення заходів державного нагляду (контролю) регламентовано нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2740-VIII).

Відповідно до аб. 1, 2 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною другою ст. 2 Закону 2740-VIII визначено вичерпний перелік відносин, на які не поширюється дія закону, зокрема, відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону 2740-VIII заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої – четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі проведення інспекційних відвідувань Держпраці та її територіальними органами був встановлений Постановою Кабінету Міністрів від 26.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року по справі №826/8917/17 (з урахуванням Ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019) визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вказана постанова суду набрала законної сили 14.05.2019.

Як вбачається з наказу на проведення інспекційного відвідування, він був виданий 15.07.2019, а підставою призначення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування стало звернення фізичної особи до відповідача.

Положення частини 4 статті 2 Закону 2740-VIII визначають загальний порядок проведення заходів державного нагляду та контролю, який для відповідача встановлений саме цим законом з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Проте, станом на момент призначення та проведення спірного інспекційного відвідування порядок, яким було врегульовано особливості проведення заходів нагляду (контролю) Держпраці та її територіальними органами, визнано нечинним. Отже, на час призначення спірного інспекційного відвідування національне законодавство у сфері державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю особливостей здійснення Держпраці та її територіальними органами заходів державного нагляду (контролю) не визначає.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону 2740-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

З системного аналізу приписів ч.ч. 4,5 ст. 2 Закону 2740-VIII вбачається, що частиною 5 визначено перелік мінімальних гарантій, дотримання яких є обов`язковими, в тому числі за наявності нормативно визначених особливостей у відповідній сфері.

Судом встановлено, що відповідач при призначенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування керувався тією підставою, яка визначена частиною 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Інших норм, що встановлюють особливості призначення позапланових заходів нагляду (контролю) у сфері додержання законодавства про працю та зайнятість населення чинне на момент призначення інспекційного відвідування законодавство не містило.

Отже, з урахуванням визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, та з урахуванням відсутності інших норм чинного на той час законодавства, питання підстав проведення позапланових заходів нагляду (контролю) має визначатися на підставі норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Доказів отримання відповідачем погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу до суду не надано.

Стаття 16 Конвенції МОП № 81, на яку посилається у відзиві відповідач (а.с. 93, 1-й абз.), не доводить правомірності призначеного відповідачем інспекційного відвідування, оскільки нею визначені загальні вимоги щодо частоти та обсягу проведення перевірок, що не виключає необхідності дотримання приписів національного законодавства щодо підстав призначення позапланового заходу.

Підставою для складення спірних припису та постанови про накладення штрафу є встановлені під час проведення заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог трудового законодавства.

Проте, встановлення таких порушень відбулося у спосіб та в порядку, не передбаченому чинним законодавством України, а відтак без наявних на то повноважень органу державного нагляду (контролю) - відповідача.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта господарювання, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, при розгляді даної справи суд вважає за необхідне врахувати висновок колегії Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зроблений у Постанові по справі № 826/17123/18 від 21.02.2020.

Так, у вказаній Постанові від 21.02.2020 Верховний Суд зробив висновок про наступне: «з урахуванням наведеного судова палата в цій справі відступає від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо. Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 КАС України».

Вказана правова позиція сформульована щодо загального порядку надання судом оцінки підставам позову та обставинам, встановленим під час розгляду справи, щодо наслідків порушень процедури проведення перевірок та порушень, що виявлені в ході таких перевірок, підхід до яких є тотожним при оскарженні винесених за результатами перевірок актів індивідуальної дії, в тому числі у спірних правовідносинах між сторонами у даній справі.

Відтак, вказаний порядок оцінки доказів по справі та обсягу дослідження їх судом має бути застосований у справі, що розглядається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлення відповідачем порушень, зазначених у акті перевірки, який є підставою для видання спірних припису та постанови, відбулося в ході проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), призначеного з порушенням приписів чинного на той час законодавства, а саме без дотримання вимог щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), що є обов`язковою умовою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за зверненням фізичної особи, а відтак, без оформлення належних повноважень на його проведення.

Таким чином, порушення, виявлені відповідачем підчас позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного без наявних на те повноважень, не можуть бути підставою для винесення припису та притягнення до відповідальності позивача у вигляді штрафу, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вказані спірні акти індивідуальної дії є протиправними та підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, встановленому ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис №20-01/4207/0905/2849 від 01.08.2019 Управління Держпраці у Харківській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області Петренко О.М від 22.08.2019 №20-01/4207/0905/2849/ТД-ФС про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю “Союз ПВО” у розмірі 125190,00 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) гривень.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз ПВО" (вул. Конторська, буд. 9, к. 2, м. Харків, 61012, код ЄДРПОУ 37458729) у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 червня 2020 року.

Суддя Білова О.В.