Рішення № 89801142, 10.06.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 р. Справа № 480/5014/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.

представника позивача Кисельов А.В., Іванова Л.П.

представника відповідача Савченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна (далі – позивач, ТОВ «Україна») звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі – відповідач, ГУ ДПС в Сумській області) в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2019 - № 0021545104 про застосування штрафу на суму 88941,60 грн., - № 0021555104 про застосування штрафу на суму 121591,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірними рішеннями до позивача застосовано штрафні санкції із чим останній не погоджується та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Зазначає, що товариством було перераховані кошти на електронний рахунок з податку на додану вартість. Кошти, які знаходилися на даному рахунку, перевищували суму податкових зобов`язань та податкового боргу товариства. Враховуючи те, що товариством своєчасно були перераховані кошти, про що в призначенні платежу зазначалося товариством, у ТОВ «Україна» відсутнє порушення, а саме несвоєчасність сплати.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що товариство не сплатило суму податкового боргу, який визначений податковою вимогою, а тому всі кошти в межах суми, яку було задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість, було перераховано на погашення такого боргу. В результаті такого списання у позивача виникло порушення граничних строків слати суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, суд встановив.

ГУ ДПС у Сумській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.06.2019 №9131323133 та від 19.08.2019 №9186236477 ТОВ «Україна» та складено акт перевірки від 02.10.2019 №001227/18-28-51-04/3749037 за висновками, якого встановлені порушення ТОВ «Україна» вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов`язань по податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість від 20.06.2019 №9131323133 та від 19.08.2019 №9186236477 на загальну суму 1660624 грн. , в зв`язку із чим передбачена відповідальність відповідно до п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Сумській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.11.2019 №0021555104 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 10 відсотків у сумі 121591,61 грн. та №0021545104 про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 88941.60 грн.

Так, товариством було подано податкові декларації з податку на додану вартість від 20.06.2019 №9131323133 та від 19.08.2019 №9186236477 на загальну суму 1660624 грн.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, податковим органом було проведено погашення суми податкових зобов`язань по декларації за травень 2019 - 27.08.2019 (граничний термін сплати 30.06.2019), по декларації за липень 2019 р. – 23.09.2019 на суму 884761,75 грн., 27.09.2019 на суму 331154,25 грн. (граничний термін сплати 30.08.2019).

Таким чином позивачем порушено граничні терміни сплати суми грошових зобов`язань, а тому за зазначені періоди нараховані податковим органом суми штрафних санкції, що відображено на стор.2 акту перевірки (а.с.34).

Представником відповідача надано пояснення щодо виникнення порушення строків сплати, що також підтверджується матеріалами справи. Так, представник відповідача не заперечує факт перерахування коштів на електронний рахунок позивача згідно платіжних доручень на перерахування податку на додану вартість № 3381 від 25 червня 2019 року на суму 444708 грн., № 3774 від 31 липня 2019 року на суму 884170 грн. та № 4065 від 27 серпня 2019 року на суму 1 868 602 грн. Як зазначає відповідач, при аналізі ІКПП за платежем 14060100 «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг)» ТОВ «Україна») встановлено, що 12.04.2019 поновлено нарахування основного платежу у сумі 589820 гри., штрафної санкції у сумі 294910 грн. та пені у сумі 474389,80 грн. згідно податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0008301413 від 21.06.2017 року на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 року по справі № 808/1999/17.

Згідно податкової вимоги від 23.04.2019 №4807-17 повідомлено позивача про наявність у товариства податкового боргу в загальній сумі 1358560,75 грн. (а.с.63). Зазначену суму податкового боргу позивач не оскаржує, визнає в повному обсязі, зазначена сума узгоджена, що в судовому засіданні підтвердили представники позивача. Таким чином, з 23..04.2019 вказана сума донарахованих грошових зобов`язань та пені з податку на додану вартість є узгодженою та обліковується у інтегрованій картці платника податків.

У зв`язку із поданням податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 сума податкових зобов`язань позивача по податку на додану вартість збільшилася в розмірі 444708 грн.

ТОВ «Україна» 25.06.2019 згідно платіжного доручення № 3381 від 25.06.2019 поповнено власний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 444708 грн.

Разом із тим, незважаючи на поповнення електронного рахунку підприємства сума заборгованості підприємства перевищувала суму поповнення.

Станом на 24.06.2019 року на рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість обліковувався залишок коштів у сумі 590,80 грн.. який на зазначену дату списано до бюджету згідно підтвердженого Реєстру.

Після поповнення електронного рахунку, 25.06.2019 року до бюджету списано залишок коштів згідно підтвердженого Реєстру у сумі 444117,2 грн.

Після спрямування коштів до бюджету, податковим органом були спрямовані зазначені кошти з рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету в порядку черговості і були погашена сума заборгованість по податку на додану вартість на суму податкової вимоги 1358560,75 грн., а не поточні податкові зобов`язання згідно податкової декларації № 9131323133 від 20.06.19.

Таким чином, сума поповнення не перевищила суму податкового боргу по податковій вимозі та суми, самостійно задекларованої підприємства по декларації за травень 2019, яка фактично була погашена 27.08.2019 після того, як підприємством було неодноразово поповнено електронний рахунок та було попередньо погашено податковий борг згідно податкової вимоги.

Враховуючи викладене, підстави для встановлення факту своєчасності сплати суми податкових зобов`язань за травень 2019 у суду відсутні, а тому податкове повідомлення-рішення від 01.11.2019 №0021545104 визнається судом правомірним та обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що податковий орган не мав право змінювати призначення платежу, про які зазначає підприємство в платіжних вимогах, суд зазначає, що відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Отже, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов`язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеному платником.

Тобто, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов`язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією суду, викладено. В постанові від 17 квітня 2020 р. N 806/124/17 провадження N К/9901/39822/18.

Разом із тим, суд не погоджується із правомірністю податкового повідомлення-рішення від 01.11.2019 № 0021555104, яким до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 р., враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що підприємством було поповнено електронний рахунок на значно більшу суму, ніж було списано податковим органом в рахунок погашення суми грошового зобов`язання.

Так, при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року № 9186236477 від 19.08.2019 ТОВ «Україна» визначено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у сумі 1868602 грн. Граничний термін перерахування до бюджету вказаної суми податкових зобов`язань - 30.08.2019 року.

Податковою інспекцію 23.08.2019 сформовано та надіслано Казначейству електронний Реєстр на підтвердження перерахування до бюджету податку на додану вартість по ТОВ «Україна» згідно податкової декларації за липень 2019 року у сумі 1868602 грн.

Станом на 23.08.2019 року на рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість обліковувався залишок коштів у сумі 884761.75 грн., який на зазначену дату і списано до бюджету згідно підтвердженого Реєстру. ТОВ «Україна» 27.08.2019 року згідно платіжного доручення № 4065 від 27.08.2019 поповнено власний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 1868602 грн. Після поповнення електронного рахунку, 27.08.2019 року до бюджету списано залишок коштів згідно підтвердженого Реєстру у сумі 983840,25 грн.

Проте, станом на 23.08.2019 року на бюджетному рахунку платника обліковується заборгованість по податку на додану вартість частково згідно податкового повідомлення - рішення № 0008301413 від 21.06.2017 року та частково згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року на загальну суму 1377245,44 грн. і зазначені списання сум ПДВ з рахунку підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету в порядку черговості погашають наявну заборгованість по ПДВ, а не поточні податкові зобов`язання згідно податкової декларації № 9186236477 від 19.08.19.

Як зазначив в судовому засіданні представник податкового органу, зазначені дії зумовили неможливість відповідача списання коштів з електронного рахунку в погашення як податкового боргу та податкових зобов`язань підприємства, оскільки навіть за наявності коштів списані були лише суми в рахунок погашення податкового боргу, але в сумі, яка декларувалася позивачем в декларації, при цьому не погашалися податкові зобов`язання.

Матеріалами справи вбачається, що підприємством було перераховано кошти на електронний рахунок підприємства, при цьому сума коштів, які перераховані підприємством перевищувала суму податкового боргу та податкових зобов`язань на дату граничного строку зобов`язань за липень 2019, тобто за період, за який податковим органом нараховані штрафні санкції. Так, платіжним дорученням № 3381 від 25 червня 2019 року підприємство перерахувало суму 444 708 грн.; № 3774 від 31 липня 2019 року сума - 884 170 грн.; № 4065 від 27 серпня 2019 року сума - 1 868 602 грн.

Відповідно до ст.. 200-1 ПК України визначено порядок електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до п. 200-1.2 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Таким чином даною нормою передбачено, що джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість можуть бути суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України зазначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Наявність перерахованих коштів підприємством на електронний рахунок в розмірі, що перевищує суму як податкового боргу так і податкових зобов`язань не підпадає під перелік підстав, які визначені в п. 87.3 ст. 87 ПК України, тобто які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

Слід зазначити, що п.87.9 ст. 87 ПК України передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В даному випадку, податковий орган не використав своє право, передбачене ст.. 87 ПК України та не спрямував сплачені підприємством кошти в рахунок погашення такого податкового боргу з одного виду податків – податку на додану вартість, а здійснив таке перерахування із затримкою перерахування таких коштів, в т.ч. і по податковій вимозі по наявному податковому боргу та податкових зобовязань, що в свою чергу спричинило затримку перерахування коштів по податкових зобов`язаннях за декларацією за липень 2019, при цьому, перераховані кошти підприємством перераховувалися до державного бюджету податковим органом в подальшому.

Перераховані кошти повинні бути вилучені та зараховані контролюючим органом на рахунок платника податку у системі електронного адміністрування податку відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, і в подальшому повинні були враховуватися під час здійснення розрахунку показників, зазначених в ст.. 200-1 ПК України.

Відповідно до п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Стосовно посилання відповідача на п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ №569 від 16.10.2014, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 зазначеного Порядку, для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платника податку.

Таким чином пункти 20, 22 вказаної Постанови №569 безпосередньо визначають порядок проведення розрахунків з бюджетом з використанням рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме: для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань відповідно до поданої податкової декларації з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податкового кодексу України для самостійної сплати податкових зобов`язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний (податковий) період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. У разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань платник податку у строки, встановлені Податкового кодексу України для самостійної сплати податкових зобов`язань, чи перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка. Слід зазначити, що даним пунктом не передбачено, що податковому органу заборонено здійснити формування реєстру при поданні відповідної податкової звітності на суму коштів, яка є джерелом погашення як податкового боргу, так і податкової звітності підприємства.

В даному випадку, на дату граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень 2019 р. сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищувала суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, заяву про повернення перерахованих сум на поточний рахунок платника податку не було надано позивачем до податкового органу, кошти були перераховані податковим органом, але із порушенням граничного строку сплати для підприємства. Враховуючи зазначене відповідачем не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 01.11.2019 №0021555104, в цій частині позовні вимоги визнаються судом правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, у відповідності до ст.. 139 КАС України позивачу підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 1823,89 грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково..

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 01.11.2019 №0021555104.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (м.Суми, вул.Іллінська, 13,і.к. 43144399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” (Сумська область, Великописарівський район, с.Попівка, вул..Вищепанової,79,і.к. 03749037) судовий збір в сумі 1823,89 грн.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено та підписано 15.06.2020

Суддя С.М. Гелета