Рішення № 89800940, 12.06.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/852/20 Провадження № 2/0274/1016/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1 до1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 провизначення часток у праві спільної сумісної власності,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 р. ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом, у якому, з урахуванням заяви від 09.06.2020 р. про уточнення позовних вимог, яка ухвалою від 09.06.2020 р. була прийнята Судом до розгляду, просить визначити, що частка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становила 1/4, визначити, що її, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частки у праві спільної сумісної власності на вказану квартиру становлять по 1/4, посилаючись на те, що зазначена квартира належала до дня смерті на праві спільної сумісної власності її чоловіку – ОСОБА_4 , та їй, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , яким належить і на даний час, вона є спадкоємцем ОСОБА_4 , проте не може оформити у власність належну їй частку у квартирі у зв`язку з невизначеністю розміру цієї частки.

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 позов визнали, про що зазначено у їх заявах від 09.06.2020 р.

Судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.06.2019 р. (а. с. 10).

Як вбачається з постанови від 26.12.2019 р. № 3241/02-31 держаного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_4 та є його спадкоємцем, який прийняв спадщину (а. с. 13).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 був співвласником квартири АДРЕСА_1 , іншим співвласником квартири були та є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом від 02.01.2001 р. про право власності на житло, виданим Бердичівською квартирно-експлуатаційною частиною згідно з розпорядженням (наказом) від 25.12.2000 р. № 13188 (далі – Свідоцтво), копією паспорта ОСОБА_7 та свідоцтвом про шлюб від 05.08.2010 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а. с. 12, 65, 66).

З Свідоцтва вбачається, що частка ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на квартиру не визначена.

У зв`язку з тим, що частка ОСОБА_4 у праві власності на вказану квартиру не визначена, постановою від 26.12.2019 р № 3241/02-31 держаного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку цієї квартири (а. с. 13).

Згідно з частинами першою та другою статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Тобто квартира АДРЕСА_1 була спільною сумісною власністю ОСОБА_4 до дня його смерті, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Частинами першою та другою статті 370 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У матеріалах справи відсутні докази того, що розмір часток ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у праві власності на квартиру є різним.

Крім того, як зазначалось вище, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 позов визнали, що вказує на те, що вони згодні з тим, що розмір їх часток та частки ОСОБА_4 у праві власності на квартиру становить по 1/4, тобто є рівним.

Беручи до уваги зазначене, Суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , а тому задовольняє позов.

Керуючись статтями 206, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , дані про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) про визначення часток у праві спільної сумісної власності, задовольнити.

2. Визначити, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становила 1/4.

3. Визначити, що частка ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/4.

4. Визначити, що частка ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/4.

5. Визначити, що частка ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , становить 1/4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя В.В. Корбут