Рішення № 89800547, 09.06.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/662/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Ніценко А.О.

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Коваленка І.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

06.02.2020 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ5876/156/АВ/П/ТД-ФС від 08.01.2020 в розмірі 250380,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно притягнуто до відповідальності за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України. Наголошує, що 06.12.2019 гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 прийшли на пилораму з метою обговорення питання укладання трудових відносин; пояснення гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 надали під тиском та під диктовку інспекторів праці, а тому не можуть слугувати доказом при винесені спірної постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

06.03.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив управління Держпраці у Полтавській області на позовну заяву (а.с.33-36). У відзиві відповідач проти позовних вимог заперечував, зазначаючи, що під час перевірки встановлено порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України. У письмових поясненнях ФОП ОСОБА_1 підтвердив факт залучення до роботи гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , які були у нього на стажуванні. Під час проведення інспекційного відвідування і вже після позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження обставин щодо укладання договору про проходження стажування ні з гр. ОСОБА_2 , ні з гр. ОСОБА_3

13.03.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с.59-61), у якій позивач відхиляє доводи відповідача. Також зазначив, що підставою для проведення інспекційного відвідування слугувала скарга гр. ОСОБА_4 . Однак вказаний громадянин, відповідно до інформації виконавчого комітету Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, на території сільської ради не проживав.

03.04.2020 відповідач надав заперечення (а.с.66-67), в яких просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 зупинено стягнення у ВП №61845294 відкритому на підставі постанови управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ5876/156/АВ/П/ТД-ФС від 08.01.2020 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/662/20.

У судовому засіданні позивач та представник позивача вимоги позовної заяви підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на те, що відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи, визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, натомість, наявні підстави, встановлені пунктом 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду справи за відсутності учасника справи у разі повторної його неявки в судове засідання, незалежно від причин неявки, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 30.07.2019, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.20).

Зареєстрованим видом діяльності позивача є: Код КВЕД 02.20 Лісозаготівлі; Код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); Код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

04.12.2019 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшла заява ОСОБА_4 стосовно порушення його трудових прав ФОП ОСОБА_1 (а.с.39). Зокрема зазначено, що у жовтні 2019 року працював у ФОП ОСОБА_1 без укладання трудового договору; при звільненні заробітну плату не виплатив.

Наказом начальника управління Держпраці у Полтавській області С.Щербака "Про проведення заходів державного контролю" №264П (а.с.37) наказано заступнику начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Г.Гриценку, заступнику начальника відділу з питань гігєни та експертизи умов праці Л.Рогізній, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Т.Жолоб провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу 06.12.2019 заступником начальника управління Держпраці у Полтавській області Н.Велика видано направлення №2275 на проведення заходу державного контролю у ФОП ОСОБА_1 (а.с.38).

У період з 06.12.2019 по 09.12.2019 інспекторами праці ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №5876/156/АВ (надалі – акт перевірки), у якому зазначено про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України (а.с.40-47).

В акті перевірки зазначено, що "з метою проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 було здійснено вихід на місце здійснення підприємницької діяльності, а саме: пилорами в с.Соснівка Гадяцького району.

06.12.2019 на пилорамі с.Соснівка, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , знаходилися працівники, які займалися розпилюванням деревини на дошки, про що свідчили наявність в приміщенні готових пиломатеріалів та відходів (тирси).

За письмовим поясненням ОСОБА_2 , він стажується у ФОП ОСОБА_1 на посаді підсобного робітника протягом тижня. Трудовий договір з підприємцем у письмовому вигляді він не укладав, заробітну плату отримує "різну за виконану роботу".

За письмовим поясненням ОСОБА_3 , він стажується у ФОП ОСОБА_1 на посаді підсобного робітника протягом тижня. Трудовий договір з підприємцем у письмовому вигляді він не укладав, заробітну плату отримує "різну за виконану роботу".

За письмовими поясненнями ФОП ОСОБА_1 , на його пилорамі знаходяться "сторожі" ОСОБА_8 та ОСОБА_3 протягом тижня, які допомагають йому в виконанні різних видів робіт з обробки деревини. Трудові договори з ними у письмовому вигляді укладав. ".

Начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. 08.01.2020 винесено постанову №ПЛ5876/156/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 250380,00 грн., за порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України (а.с.54).

Позивач не погоджуючись з постановою Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ5876/156/АВ/П/ТД-ФС від 08.01.2020 звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об`єднання.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно з частиною п`ятою вказаної вище статті Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тлумачення цієї норми вказує на те, що органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення в першу чергу повинні враховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно звертаючи увагу на правила перелічені в частині п`ятій статті 2 Закону № 877-V та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами звертатись до інших норм Закону № 877-V.

Закону, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є Закон № 877-V незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Крім того, в абз. 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V зазначено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Як вбачається з вказаних вище норм, вони містять вказівку на те, що у випадку коли перевірка проводиться за зверненням особи, проведення такої перевірки повинно бути погоджене центральним органом виконавчої влади.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2019 у справі №809/799/17.

З наказу начальника управління Держпраці у Полтавській області С.Щербака "Про проведення заходів державного контролю" №264П від 04.12.2019 слідує, що підставою для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 слугувало "звернення гр. Козаченка від 04.12.2019 р. №16-К1766/07" (а.с.37).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що при винесені наказу на проведення заходів державного контролю ФОП ОСОБА_1 погодження з центральним органом виконавчої влади не було.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини другої вказаної статті Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною третьою статті 7 Закону № 877-V визначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Згідно наявного в матеріалах справи направлення на проведення інспекційного відвідування №1908 від 22.10.2019 слідує, що Управлінням Держпраці у Полтавській області на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду контролю за додержанням законодавства про працю", Конвенції Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості й торгівлі №81 від 1947 року та на виконання наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 04.12.2019 №264П, головним державним інспекторам ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 доручено проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин (а.с.38).

Суд зазначає, що основні принципи проведення державного нагляду (контролю) наведені в статті 3 Закону № 877-V.

Так, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв (абзац шостий статті 3 Закону).

Тобто, з огляду на наведене вище, відповідач після отримання заяви гр. ОСОБА_4 від 04.12.2019 про можливі порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю був зобов`язаний перевірити вказану заяву на предмет належності її гр. ОСОБА_4 як заявнику.

У заяві від 04.12.2019 ОСОБА_4 зазначив, що є мешканцем с.Млини Гадяцького району (а.с.39).

Разом з тим, лист виконавчого комітету Лисівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 16.03.2020 №55/02-18 (а.с.75) свідчить, що на території сільської ради (куди входить с.Млини Гадяцького району) зареєстрованого та проживаючого без реєстрації громадянина ОСОБА_4 немає. Згідно погосподарських книг та домових книг вказаний громадянин на території сільської ради не проживав.

Також суд звертає увагу, що в постанові від 31.01.2019 у справі №809/799/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Тобто, це законодавчий припис покликаний на запобігання зловживання державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань, та під час розгляду даної категорії справ дослідженню також підлягають скарги фізичних осіб з ініціюванням питання про проведення інспекційного відвідування на відповідність визначених у них питань та тільки їх відображення у наказі та направленні на проведення інспекційного відвідування.

Заява гр. ОСОБА_4 від 04.12.2019 (а.с.39) містить конкретне посилання, зокрема, на те, що у жовтні 2019 року він працював у ФОП ОСОБА_1 на пилорамі в с.Соснівка Гадяцького району; трудовий договір не укладав; при звільнені не виплатив зароблені кошти.

Разом з тим, під час проведення інспекційного відвідування відповідачем не досліджувалося питання належного оформлення трудових відносин між гр. ОСОБА_4 та позивачем.

З огляду на викладені висновки Верховного Суду та норми матеріального права Закону №877-V, суд приходить до висновку, що Управління Держпраці у Полтавській області, не було дотримано вищевказаних положень Закону №877-V, що прямо вказує на порушення порядку проведення інспекційного відвідування.

Отже, суд вважає, що зазначені вище порушення порядку проведення інспекційного відвідування є самостійними підставами для визнання перевірки незаконною, а відтак складений за її результатами акт є недопустимим доказом у справі.

Верховний Суд в постановах від 12 червня 2018 року, 20 березня 2018 року у справах №№821/597/17, 810/1438/17 відповідно висловив правову позицію, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Суд одночасно зазначає, що порушення визначеного законом порядку здійснення певних процедур підриває основи правової держави та не може бути допустимим для існування в рамках правового суспільства, оскільки руйнує правовий порядок в державі і створює умови для різного роду зловживань з боку суб`єктів владних повноважень і ставить їх у більш вигідне становище порівняно з фізичними чи юридичними особами.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що відповідач призначив та здійснив перевірку із суттєвим порушенням встановленої Законом №877 процедури, наслідком чого, з врахуванням приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка закріплює матеріально-правові основи діяльності суб`єкта владних повноважень, є те, що така незаконна спроба не може породжувати виникнення законних підстав для застосування до суб`єкта господарювання штрафу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність проведення інспекційного відвідування та прийняття оскаржуваної постанови, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при звернені до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2503,80 грн

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 2503,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 06.05.2020.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна,119, Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ5876/156/АВ/П/ТД-ФС від 08 січня 2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 250380,00 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна, 119, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 2503,80 грн (дві тисячі п`ятсот три гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 15 червня 2020 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко