Ухвала суду № 89800315, 12.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/2263/20

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

12 червня 2020 року

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 щодо не виконання та порушення вимог ст. 40 Конституції України, ст.ст. 19,20 Закону України "Про доступ до публічної інформації";

- зобов`язати начальника Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 розглянути по суті запит ОСОБА_1 від 23.02.2020 та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області із запитом (надісланий на адресу ГУ НП у Львівській області засобами поштового зв`язку 24.02.2020), просив надати обґрунтовану, вичерпну інформацію з приводу бездіяльності слідчого Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області Греви Р.І . Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо розгляду запиту ОСОБА_1 порушує вимоги ст.ст. 40 Конституції України. Також, на думку позивача, його запит від 23.02.2020 за формою відповідає вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", тому відповідач повинен був розглянути його у порядку, встановленому статтею 20 цього закону (надати відповідь у строк п`ять робочих днів з дня отримання запиту).

Головне управління Національної поліції у Львівській області надіслало суду відзив на позовну заяву у якому зазначило, що ОСОБА_4 помилково визначено, що його запит від 24.02.2020 відповідає вимогам ЗУ "Про доступ до публічної інформації", оскільки запитуване не містить ознак публічної інформації, а радше стосується ЗУ "Про звернення громадян", або навіть норм КПК України. Згідно зі ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Вказана позиція узгоджується з висновками, викладеними в Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» в наступній частині: «Отже, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ).

Збереженість на матеріальних носіях як головна властивість інформації (частина перша статті 1 Закону № 2939-VІ) означає, що вона повинна бути викладена у письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі та зафіксована відповідно на папері, магнітній, кіно, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві (абзац четвертий статті 1 Закону України від 09.04.1999 № 595-ХIV "Про обов`язковий примірник документів", абзац перший частини першої статті 25 Закону України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища"). Із цієї властивості випливає, що на момент виникнення правовідносин щодо неї публічна інформація повинна бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом діяльності.»

Таким чином, відповідач зазначив, що публічною інформацією є те, що вже доступне для використання, а від ГУНП у Львівській області потрібно лише надати таку інформацію запитувачу. В той же час, ОСОБА_1 в запиті від 23.02.2020 бажає дізнатися причини не проведення слідчих дій, що жодного відношення до публічної інформації не має.

Окрім того, відповідач вказав, що станом на сьогодні начальником Галицького ВП ГУНП у Львівській області є підполковник поліції Козуб Роман , а ОСОБА_6 припинив службу в поліції про що свідчить витяг з Наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.02.2020 №37 о/с. Відтак немає жодної змоги, навіть за рішенням суду, зобов`язати неуповноважену на те конкретну особу вчинити яку-небудь дію в ролі посадової особи суб`єкта владних повноважень.

Більше того, відповідач вказує, що на запит ОСОБА_1 було сформовано, зареєстровано та надано в установленому порядку відповідь, що підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції.

Також, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 в запиті від 23.02.2020 бажає дізнатися причини не проведення слідчих дій в кримінальному провадженні № 12014140050002772, внесеному до ЄРДР на підставі звернення ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

На думку відповідача, такий запит за своїм змістом є фактично скаргою позивача на бездіяльність слідчих Галицького відділу поліції ГУНП у Львівській області у кримінальних провадженнях за його заявами та за запитуваною інформацією не відповідає ознакам визначеним ЗУ "Про інформацію", відповідь на який не може бути надана ані в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" ані в порядку Закону України "Про звернення громадян". Окрім того, вказав, що позивач звернувся в порядку Закону України «Про інформацію», який не регулює порядку надання інформації. Таким чином, у ГУНП у Львівській області не виникло обов`язку протягом 5 днів відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п`ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації"), так як і не виникло обов`язку повідомити позивача у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Таким чином, відповідач вважає, що враховуючи статус заявника як учасника кримінальних проваджень та зміст його звернення, таке повинно розглядатися в порядку КПК України.

Ухвалою від 20.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощене позовного провадження, без повідомлення сторін. Роз`яснено відповідачу право на подання до суду відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з наступними змінами та доповненнями, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, набрав чинності 02.04.2020 внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема і до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов?язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою суду від 27.05.2020 продовжено відповідачу строк для подання відзиву у справі №380/2263/20, встановлений ухвалою від 20.03.2020 до закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суд дослідив зміст заяв сторін по суті спору (позов, відзив), на які учасники справи посилаються на підтвердження своїх аргументів та встановив наступне:

23.02.2020 (надісланий засобами поштового зв`язку 24.02.2020) ОСОБА_1 звернувся до начальника Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області із листом "Інформаційний запит в порядку ЗУ "Про інформацію" (вх.№О-354 від 25.02.2020), в якому:

- просив надати йому обґрунтовану, вичерпну інформацію про причини не проведення жодних слідчих дій слідчого Галицького ВП ГУНП у Львівській області Греви Р.І. у кримінальному провадженні №12014140050002772 від 17.07.2014;

- повідомив, що на його особисте прохання влітку 2019 в кабінеті слідчого Греви Р.І. про проведення хоча б якихось слідчих дій, останній не реагує;

- просив вжити належних заходів реагування слідчого.

У відповідь заступник начальника відділу - начальник слідчого відділу Галицького ВП ГУНР у Львівській області В. Васько скерував лист №О-354/37/09-20 від 02.03.2020, в якому повідомив ОСОБА_1 , що слідчим СВ Галицького ВП старшим лейтенантом поліції Гревою Р.І проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2017 за №12014140050002772 на підставі звернення ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченими ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України. Вказав, що на даний час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, слідчого, в провадженні якого перебуває зазначене кримінальне провадження зобов`язано активізувати хід досудового розслідування з метою прийняття законного процесуального рішення у розумні строки, про прийняття якого ОСОБА_1 буде повідомлено додатково. Також, проінформовано, що звернення ОСОБА_1 долучено до матеріалів кримінального провадження для врахування в ході досудового розслідування. Також, розяснено, що параграф 1 глави 26 Кримінального процесуального кодексу України встановлює право та порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені слідчому судді місцевого суду.

Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд керується наступним.

Відповідно до приписів статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Закон України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII регулює загальні засади відносин щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації залежно від її виду. Проте цей закон не регулює порядку/механізму скерування та розгляду запитів на інформацію певного виду чи порядку подання заяв/скарг громадян.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон №2939), що містить такі положення:

- публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (стаття 1);

- метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом (стаття 2);

- запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (стаття 19);

- розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (стаття 20);

- рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 23).

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон №393/96), .

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про звернення громадян", законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону (стаття 2);

Статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (стаття 3);

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян", дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним […] законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

В свою чергу, статтею 1 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Згідно зі ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 3 Кримінального процесуального кодексу України визначено,що терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:

досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності; досудове слідство - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів (пункт 5 частини першої статті 3);

керівник органу досудового розслідування - начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції […] (пункт 8 частини першої статті 3);

слідчий - службова особа органу Національної поліції […], уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (пункт 17 частини першої статті 3);

сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники (пункт 19 частини першої статті 3);

Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 28 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (стаття 28);

Згідно зі ст. 38 Кримінального процесуального кодексу України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів Національної поліції […].

Відповідно до ст. 39 Кримінального процесуального кодексу України керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування. Керівник органу досудового розслідування уповноважений: 1) визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих; 2) відсторонювати слідчого від проведення досудового розслідування вмотивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначати іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу або у разі неефективного досудового розслідування; 3) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказівкам прокурора; 4) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим; […] 7) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом;

Нормами ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що під час досудового розслідування потерпілий має право: 1) на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим; […] 4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі […].

Відповідно до ст. 57 Кримінального процесуального кодексу України потерпілий зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

Статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у […] у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником […], іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування (стаття 303);

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (стаття 308).

Судом з матеріалів справи встановлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Галицького ВП ГУНП у Львівській області Греви Р.І. на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження №12014140050002772, розпочате за заявою ОСОБА_1

23.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до начальника Галицького ВП ГУ НП у Львівській області Швороба П.А. із листом "Інформаційний запит в порядку ЗУ "Про інформацію", який за своїм змістом є скаргою на бездіяльність слідчих, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій під час досудового розслідування.

02.03.2020 заступник начальника відділу - начальник слідчого відділу Галицького ВП ГУНР у Львівській області В. Васько скерував лист №О-354/37/09-20 від 02.03.2020, в якому повідомив ОСОБА_1 , що слідчим СВ Галицького ВП старшим лейтенантом поліції Гревою Р.І проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2017 за №12014140050002772 на підставі звернення ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченими ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України. Вказав, що на даний час досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні триває, слідчого, в провадженні якого перебуває зазначене кримінальне провадження зобов`язано активізувати хід досудового розслідування з метою прийняття законного процесуального рішення у розумні строки, про прийняття якого ОСОБА_1 буде повідомлено додатково. Також, проінформовано, що звернення ОСОБА_1 долучено до матеріалів кримінального провадження для врахування в ході досудового розслідування. Також, розяснено, що параграф 1 глави 26 Кримінального процесуального кодексу України встановлює право та порядок оскарження рішення, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені слідчому судді місцевого суду.

Суд проаналізував лист ОСОБА_1 "інформаційний запит в порядку ЗУ "Про інформацію" від 23.02.2020 та дійшов висновку, що такий ані за формою, ані за своїм змістом не є запитом на публічну інформацію в порядку статті 19 Закону №2939 чи заявою/скаргою в розумінні Закону №393/96, оскільки:

1) заявник не посилався в листі від 23.02.2020 на Закон №2939 як на підставу свого звернення, тому його твердження в позові про те, що лист від 23.02.2020 слід розцінювати як запит на публічну інформацію в порядку Закону №2939 є помилковим. Отже, лист від 23.02.2020 не є запитом на отримання публічної інформації за формою;

2) публічна інформація на момент звернення із запитом повинна вже існувати та бути в розпорядженні суб`єкта владних повноважень (відображена/задокументована певними засобами на будь-яких носіях). Публічна інформація надається її розпорядником у відповідь на запит, а не створюється та документується з метою надання відповіді. Оскільки відомості, які просить надати заявник (про причини бездіяльності слідчого,) будуть лише створені за наслідками розгляду його скарги керівником органу, такі станом на 23.02.2020 не існували та не були публічною інформацією в розумінні Закону №2939. Отже, лист від 23.02.2020 не є запитом на публічну інформацію за своїм змістом;

3) ОСОБА_1 є учасником кримінального провадження, розпочатого за його заявою про злочин, в листі від 23.02.2020 фактично скаржився керівнику органу на бездіяльність слідчого, а також вимагав вжити заходів реагування до слідчого.

Отже, з огляду на статус заявника як учасника кримінального провадження та зміст його звернення (по суті - скарги на бездіяльність слідчого) від 23.02.2020 суд вважає, що покликання ОСОБА_1 про порушення відповідачем ст.ст. 19, 20 Закону №2939 при розгляді його листа "Запит в порядку ЗУ "Про інформацію" від 02.12.2019 є помилковим, оскільки цей закон не поширюється на спірні правовідносини.

Суд звертає увагу, що порядок розгляду такої скарги встановлений кримінальним процесуальним законодавством, а сфера дії Закону №393/96 на таке звернення не поширюється. Перевірка керівником органу скарг заявника на бездіяльність слідчих на стадії досудового розслідування кримінального провадження, а також порядок оскарження дій/бездіяльності слідчих регламентуються Кримінальним процесуальним кодексом України. Та обставина, що ОСОБА_1 назвав адресовану керівнику органу досудового розслідування скаргу на бездіяльність слідчих "Інформаційним запитом в порядку ЗУ "Про інформацію" не змінює ані суті/характеру спірних правовідносин, ані юрисдикції суду, що має компетенцію приймати рішення в такому публічно-правовому спорі.

Таким чином, перевірка правомірності дій/бездіяльності слідчих, керівника органу досудового розслідування за заявою учасника кримінального провадження не може здійснюватися в порядку адміністративного судочинства. Тому суд дійшов висновку, що не може розглядати цей спір по суті та давати оцінку повноті/своєчасності реагування керівника органу досудового слідства на скаргу учасника кримінального провадження щодо бездіяльності слідчих, оскільки ці правовідносини є кримінально-правовими.

Пунктом 2 частини другої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

На досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником […], іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у […] у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (стаття 303 КПК) в порядку, визначеному статтями 304-307 КПК України;

Судом також враховано висновки Великої Палата Верховного Суду викладені у постанові від 03.04.2019 у справі № 813/1595/18, у якій ОСОБА_1 роз`яснено, що такий спір має розглядатись судом в порядку, визначеному нормами КПК.

Відповідно до пункт 1 частини першої статті 238 КАС України адміністративний суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням того, що даний спір належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, провадження в адміністративній справі слід закрити.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 19, 173, 183, 238, 248, 256, 294, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

у х в а л и в :

провадження у адміністративній справі за позовом заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - закрити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до місцевого загального суду чи прокурора зі скаргою в порядку кримінального судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.

Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Грень Н.М.