Рішення № 89800247, 09.06.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/925/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого cудді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Гулкевича В.О.;

за участю: представника відповідача – Паїк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі – ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу №3000-57 від 07.11.2019.

Ухвалою від 03.02.2020 позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали. У встановлений строк позивач недоліки усунула у належний спосіб.

Ухвалою від 27.02.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.01.2020 позивач отримала податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на 31.10.2019 у розмірі 18091,26 грн. Протиправність оскаржуваної вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що з 09.08.2004 не займається підприємницькою діяльністю, знята з обліку і з того часу працює за трудовими договорами. Зазначає, що усі передбачені законодавством податки, у тому числі ЄСВ за неї сплачували її роботодавці, також 2014 року сезонно за кордоном, що підтверджується копією закордонного паспорта. Вважає, що вказана вимога прийнята ГУ ДПС у Львівській області всупереч нормам ПКУ, зокрема з порушенням принципу стабільності законодавства.

ГУ ДПС у Львівській області надало відзив на позов (вх. №20106 від 16.043.2020). З позовом відповідач не погоджується, зазначає, що фізична-особа підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою. Зазначено, що на податковому обліку органу доходів і зборів ОСОБА_1 перебувала з 12.02.2004 по 17.01.2020, а оскаржувана вимога винесена 007.11.2019. Тобто, на дату формування вимоги позивач знаходилася на загальній системі оподаткування і не перебувала в стані припинення чи ліквідації. Вказане на переконання відповідача, свідчить про правомірність дій ГУ ДПС у Львівській області.

В судове засідання по розгляду справи позивач не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення. 13.03.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно реєстраційних даних по ФОП ОСОБА_1 , з 12.02.2004 позивач була взята на облік Дрогобицькою ДПІ (№ взяття на облік 1115).

17.01.2020 позивач надала державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної-особи підприємця за її рішенням (реєстраційний номер справи 2_414_012181_39).

Згідно реєстраційних даних по ФОП ОСОБА_1 , 17.01.2020 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Водночас 07.11.2019 ГУ ДПС у Львівській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3000-57 на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Згідно означеної вимоги, у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 18091,26 грн.

Вищезазначену вимогу ОСОБА_1 вважає протиправною та такою що підлягає скасуванню, у зв`язку з цим звернулася до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту другого статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом шостим частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є, зокрема фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до пункту другого частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз.3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно частиною 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі- Інструкція №449).

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, зокрема на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Судом встановлено, що згідно з зворотного боку інтегрованої картки платника податків, позивачу нараховано єдиний внесок за період 2018-2020 роки.

У зв`язку з несплатою позивачем суми недоїмки, відповідачем було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 №Ф-3000-57.

У випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 3 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів із дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою):

юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, у разі надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних положень Закону, суд дійшов висновку, що вимога може формуватись контролюючим органом, зокрема: за наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень; за даними перевірки.

Тобто, проведення перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок за наявності за платником на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів перевищує 10 гривень, не є обов`язком контролюючого органу.

У такому разі, вимога формується та надсилається за даними інформаційних систем без проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога сформована на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Також з долучених відповідачем доказів вбачається що означена вимога була у встановлений законодавством спосіб сформована, скерована та вручена ОСОБА_1 02.01.2020, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення, при цьому позивач стверджує, що вимогу отримала15.01.2020.

Щодо тверджень позивача, що вона не здійснювала ніякої підприємницької діяльності з 09.08.2006 та не отримувала доходу від такої діяльності, а єдиний соціальний внесок за неї сплачували роботодавці у відповідності до умов трудових договорів, суд зазначає наступне.

Оскільки, в силу частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника, а позивачем не надано доказів того, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску.

Тобто, підставою для припинення нарахування та сплати фізичною особою-підприємцем сум єдиного внеску може бути державна реєстрація припинення її підприємницької діяльності, обставина чого в даному випадку мала місце лише 17.01.2020.

Крім того, 01.07.2004 року вступив в дію Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», №755-IV від 15.05.2003 р., яким врегульовано відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців.

Щодо інформації про позивача в ЄДР, суд зазначає, що процес включення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не міститься в Єдиному державному реєстрі визначено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», №755-IV від 15.05.2003р„ (зі змінами та доповненнями) він включає в себе подачу державному реєстратору особисто або уповноваженою особою (ст. 1, ч І, п.8, абз. 9) заяви (форма 13) про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ч. 2 статті 18).

Отже, інформації про включення відомостей по ОСОБА_1 , як про фізичну особу- підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не знайдено, у зв`язку з тим що фізичною особою-піідприємцем не подано відповідну заяву до державного реєстратора про включення його як ФОП в ЄДР.

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону № 755).

Відповідно до ч. І ст. 5 Закону № 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

При цьому суд бере до уваги покликання відповідача на ті обставини, що на дату формування вимог № Ф-3000-57 від 07,11.2019 року позивач знаходилася па загальній системі оподаткування та не перебувала в стані припинення чи ліквідації.

Навіть після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у фіскальних органах як фізична особа платник податків, яка отримувала або не отримувала доходи від провадження підприємницькою діяльністю (про це свідчать реєстраційні дані по ОСОБА_1 , в яких відображено стан платника податків - 11 - припинено, але не знято з обліку).

При цьому суд бере до уваги що підприємець має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницькою діяльністю та в установленні строки подати контролюючому органу податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Однак, позивачем не було подано до контролюючого органу податкову декларацію за останній базовий період та не проведено остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності.

Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 07.11.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 по єдиному внеску (код класифікації доходів бюджету 71040000) становила 18 091,26 гривень. Заборгованість виникла за рахунок несплати єдиного внеску за 2018 рік в сумі 7371,54 грн. (розмір мінімального страхового внеску у 2018 році 819,06 грн.), за 2019 рік - 10 719,72 грн. (розмір мінімального страхового внеску у 2019 році 918,06 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд, вирішуючи даний спір, також відзначає, що відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у п.45 рішення в справі «Бочаров проти України», п.53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», п.43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Сторонами, суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на встановленні в процесі розгляду справи обставини та відповідність оскаржуваної вимоги критеріям передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати на користь позивача не стягуються.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2020.

Суддя В.М. Сакалош