Ухвала суду № 89800149, 15.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2257/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області, в якому позивач просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу 6800 грн.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 177 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Оглядом змісту позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просив прийняти до провадження справу на російській мові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною 1 ст.15 КАС України встановлено, що судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Разом з цим, за частинами 2-4 вказаної ст. 15 КАС України суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що використання рідної мови (або мови, якою вільно володіє) гарантується учасникам судового процесу в ході розгляду справи лише щодо тих дій, які прямо передбачені у ч.4 ст.15 КАС України: 1) робити заяви; 2) надавати пояснення; 3) виступати в суді; 4) заявляти клопотання. У такому разі, суд забезпечить участь у судовому процесі перекладача.

Подання позовних заяв не державною мовою КАС України не передбачено.

Здійснення судочинства та діловодства виключно державною мовою є гарантією забезпечення прав всіх учасників судового розгляду.

При цьому, умовою використання рідної мови учасника справи, відмінної від державної мови є те, що учасник не володіє або недостатньо володіє саме державною мовою.

В позові ОСОБА_1 немає жодного обґрунтування ним тих обставин, що він не володіє або не в достатній мірі володіє державною мовою.

Для забезпечення рівності прав учасників судового процесу за мовною ознакою, частинами 3-4 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом, а також на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Вказана позиція узгоджується з позицією як Верховного Суду України, так і Верховного Суду щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).

Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати позов, викладений відповідно до вимог ст.160 КАС України державною мовою.

Також, відповідно до пунктів 4,5 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами. При цьому згідно частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином процесуальним законодавством чітко визначені способи захисту порушених прав, які ототожнені в статті 245 КАС Україні, якою керується суд при вирішенні справи по суті.

З наданого позивачем адміністративного позову неможливо встановити яким чином відповідач порушує права позивача.

Оглядом змісту позовної заяви, судом встановлено, що фактично позивач оскаржує відмову відповідача щодо нездійснення перерахунку і виплати 6800 грн. При цьому в прохальній частині позову це не відображено, а лише міститься вимога про зобов`язання вчинити певні дії, що є не виконанням вимог ч.5 статті 160 КАС України.

За таких обставин позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до статей 5, 160 КАС України, визначитись з предметом оскарження, підставами, змістом позову, та позовними вимогами, надати суду уточнений адміністративний позов разом з доказами, що підтверджують його обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також суд роз`яснює, що у відповідності до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтями 160, 161, 167, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали, але не більше, ніж десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання суду позовної заяви викладеною державною мовою, яка має узгоджуватись з вимогами ст.ст.5,160 КАС України з визначенням предмету оскарження, підставами, змістом позову, разом з копіями позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.

У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяН.М. Басова