Ухвала суду № 89800138, 15.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 червня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2252/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними дії та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяни Леонідівни, в якому позивач просив суд:

- визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л., що виразились у винесенні постанови від 24.01.2020 року про накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 , відкриті в АТ «Державний ощадний банк України», винесену в рамках виконавчого провадження ВП №60787663;

- скасувати постанову приватного виконавця виконавчого, округу міста Києва Павелків Т.Л. від 24.01.2020 про накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 , відкриті в АТ «Державний ощадний банк України», винесену в рамках виконавчого провадження ВП №60787663.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно із частиною першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

В позовній заяві позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102,00 грн.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року та враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору та документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Тому позивачу необхідно або надати суду докази, які б підтвердили підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно Закону України "Про судовий збір", або сплатити судовий збір.

У разі сплати судового збору, позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./М.СЄВЄРОД./22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA218999980313141206084012080;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101; ____ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

Також пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вищевказаної норми позивачем в позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім того відповідно до ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Положеннями частини першої статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів, з дня вручення ухвали, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, позивач в прохальній частині позовних вимог просив суд поновити пропущений з поважних причин строк на оскарження дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. щодо накладення арешту на рахунки ОСОБА_1 .

В обґрунтування пропуску строку в позовній заяві зазначив, що саме приватним виконавцем накладений арешт на вказані рахунки, підстави його накладення, позивач дізнався, отримавши відповідну довідку в АТ «Державний ощадний банк України», та в подальшому постанову про накладення арешту на його рахунок так і не отримав, хоча звертався 25.02.2020 з відповідною заявою.

Вказані причини позивач вважає поважними, тому просив суд поновити йому строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Між тим, суд не може порахувати вказані обставини як поважні причини пропуску строку звернення до суду з наступних підстав.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер про Бельгії» виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві або у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, позивач отримала від АТ "Державний ощадний банк України" довідку від 10.02.2020 №110.35-25/140, в якій було зазначено про заблокування карткового рахунку згідно постанови про арешт коштів боржника ВП №60787663 від 24.01.2020, прийнятої приватним виконавцем в/о м.Київа Павелків Т.Л. в межах суми 63 243,60грн.

Строки на оскарження даної постанови визначені КАС України у 10 днів.

Отже саме з цього часу позивачу стало відомо про постанову приватного виконавця від 24.01.2020 про накладення арешту на її рахунки.

З позовом до суду позивач звернулась лише 10.06.2020, тобто з пропуском вказаного строку.

При цьому жодних причин та доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом у проміжок часу від моменту отримання відповіді з банку до 10.06.2020, позивач суду не зазначив та не надав.

Факт звернення позивача до відповідача з заявою про надання копії оскаржуваної постанови, як доказ на підтердження поважності причин пропуску строку, суду не доведено.

При цьому суд знов таки звертає увагу, що з такою заявою позивач також зверталася у лютому 2020 року, а з позовом до суду звернулася лише у червні 2020 року.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що зазначені позивачем підстави пропуску строку є неповажними та не доведеними належними та допустими доказами.

Оскільки суд визнав неповажними зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, то вказана обставина є також підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, разом з наданням належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Також суд роз`яснює, що у відповідності до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Керуючись статтями 123, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними дії та скасування постанови.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяни Леонідівни про визнання протиправними дії та скасування постанови залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали, але не більше, ніж десять днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), шляхом надання суду:

- доказів про сплату судового збору у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривень 60 копійок на вказані реквізити або надати суду докази, які б підтвердили підстави для звільнення його від сплати судового збору згідно Закону України "Про судовий збір";

- заяви на виконання вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України;

- заяви з зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом разом з належними та допустимими доказами в підтвердження поважності причин пропуску строку.

У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяН.М. Басова