Рішення № 89800124, 15.06.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1851/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 08 травня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області) з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 18 березня 2020 року щодо відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду роботи з 18 грудня 1989 року по 23 лютого 2001 року та відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 року рішенні № 1- р/2020, як особі, які працювала до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах;

2) зобов`язати відповідача призначити позивачу з 23 січня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23 січня 2020 року рішенні № 1-р/2020, як особі, яка працювала до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, зарахувавши до її стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи з 18 грудня 1989 року по 23 лютого 2001 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 11 березня 2020 року звернулась із заявою до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах і надала усі необхідні документи.

Рішенням відповідача від 18 березня 2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказано, що положення Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) застосовувалися в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років до 01 січня 2018 року, але Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VІІІ) до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) внесено розділ XIV-1 «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» (стаття 114 та стаття 115), який визначає принципи, засади і механізми призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та за Списком № 2, тому з 01 січня 2018 року виключно Законом № 1058-ІV визначаються умови набуття права та порядок визначення розміру пенсійних виплат, пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць: жінки з 1 жовтня 1967 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 після досягнення 53 років за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту стажу з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року не менше 22 років 6 місяців у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. ОСОБА_2 не досягла віку, з якого призначається пенсія відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV.

Також цим рішенням не зараховано до пільгового стажу позивача роботу з 18 грудня 1989 року по 23 лютого 2001 року лампівником та машиністом підйомних установок на шахті «Пролетарська» виробничого об`єднання «Стахановвугілля», яка у подальшому перейменована у Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Пролетарська» дочірнє підприємство Державної холдингової компанії «Луганськвугілля» у зв`язку з відсутністю необхідних для підтвердження пільгового стажу документів.

Позивач з таким рішенням не згодна з тих підстав, що пункт «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV є аналогічними. При цьому, враховуючи, що зміни до Закону № 1058-ІV щодо пункту 2 частини другої статті 114 внесені пізніше ніж до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, це свідчить, що вимоги пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV при їх прийнятті ґрунтувалися на положеннях пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ. У свою чергу статтю 13 Закону № 1788-ХІІ визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Порядок застосування статті 13 визначає пункт 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, згідно з яким застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213- VІІІ) для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: […] б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам».

З прийняттям рішення Конституційним Судом України № 1-р/2020 від 23.01.2020 утворилася колізія у законодавстві між Законом № 1788-ХІІ та Законом № 1058-ІV, однак позивач вважає, що правові позиції, висловлені Конституційним Судом України мають бути обов`язково враховані судами при здійсненні правозастосування. Саме тому, позивач вважає, що за нею виникло право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV після досягнення 50 років.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду роботу позивача з 18 грудня 1989 року по 23 лютого 2001 року лампівником та машиністом підйомних установок, то така відмова є безпідставною, оскільки у записах трудової книжки позивача наявні всі відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема, вказано підприємство, де працювала позивач, відомості про його подальшу реорганізацію, посада, період роботи, відомості про проведення атестації робочих місць.

З цих підстав рішення відповідача підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Ухвалою від 13 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 35-36).

Від УПФУ в Попаснянському районі Луганської області 27 травня 2020 року за вх. № 20758/2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 58-60).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 11 березня 2020 року звернулась до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV.

З посиланням на положення статей 1, 5, пункту 16 розділу ХV Закону № 1058-ІV відповідач зазначає, що до 01 січня 2018 року положення Закону № 1788-ХІІ застосовувалися в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, однак з 01 січня 2018 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Закону № 1058-ІV.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV право на пенсію мають працівники зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки з 1 жовтня 1967 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 після досягнення 53 років за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім-тринадцятим цього пункту стажу з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року не менше 17 років 6 місяців у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

На час звернення із заявою позивач не досягла визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV пенсійного віку.

Також згідно з записами у трудовій книжці від 02.09.1987 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала на шахті «Пролетарська» ДП «Стахановвугілля» з 18.12.1989 по 10.05.1992 в якості лампівника другого розряду, з 11.05.1992 по 23.02.2001 в якості машиніста підйомних установок. Згідно з записами у трудовій книжці ДВАТ шахта «Пролетарська» ДХК «Луганськвугілля» ліквідована.

Всупереч положень постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, якою затверджено Порядок, що визначає механізм підтвердження періодів роботи, що враховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, позивачем не надано необхідних документів для підтвердження пільгового стажу. У зв`язку з чим періоди роботи позивача з 18.12.1989 по 10.05.1992 та з 11.05.1992 по 23.02.2001 зараховані відповідачем до страхового стажу та не зараховані до пільгового стажу за Списком № 2 .

На підставі вищеозначеного 18 березня 2020 року Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області прийнято рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » через відсутність 10 років необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2 та через недосягнення нею пенсійного віку, тобто 53 років.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копій виданих на ім`я позивача паспорту громадянина України (арк. спр. 9-10), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 11) встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач звернулася до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 11 березня 2020 року за призначенням пенсії (арк. спр. 27, 46 зв.-47), до якої, серед іншого, додано такі документи: трудові книжки від 02.09.1987 серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12-16, 49-51) та від 05.12.2014 серії АГ № 591451 (арк. спр. 17-19, 51 зв.-52), диплом Стахановського гірничого технікуму від 19.02.1987 серії ИТ № НОМЕР_4 (арк. спр. 20, 52 зв.), довідки ДП «Шахта ім. Кірова» від 10.07.2006 № 272, що уточнює особливий характер або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії (арк. спр. 22), довідку ДП «Шахта ім. Кірова» від 10.07.2006 № 150 про заробіток для обчислення пенсії (арк. спр. 23), історичну довідку ДП «Шахта ім. Кірова» від 10.07.2006 № 273 (арк. спр. 24), виписку з наказу «Шахтоуправління ім. Кірова» ВО «Стахановвугілля» від 15.05.1995 № 255 про атестацію робочих місць за умовами праці (арк. спр. 25-26).

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 УПФУ в Попаснянському районі Луганської області прийнято рішення від 18 березня 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » (арк. спр. 28-31, 41-42).

Дослідженням змісту рішення встановлено, що ОСОБА_1 на час звернення має страховий стаж роботи 34 роки 10 місяців 17 днів.

За наявності необхідного пільгового стажу роботи ОСОБА_1 мала б право на пенсію з 07.11.2020.

Згідно з записами у трудовій книжці позивача від 02.09.1987 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала на шахті «Пролетарська» ДП «Стахановвугілля» з 18 грудня 1989 року по 10 травня 1992 року лампівником 2 розряду, з 11 травня 1992 року по 23 лютого 2001 року машиністом підйомних установок. ДВАТ «Шахта «Пролетарська» ДХК «Луганськвугілля» ліквідована.

Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи в шкідливих умовах буде можливим лише після повернення тимчасово окупованої території України під контроль органів державної влади.

Період роботи з з 18 грудня 1989 року по 10 травня 1992 року та з 11 травня 1992 року по 23 лютого 2001 року зараховано до страхового стажу та не зараховано до пільгового стажу роботи за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідних для підтвердження пільгового стажу документів.

Враховуючи вищевикладене, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2, а саме 10 років, та недостягнення пенсійного віку - 53 роки.

Дослідженням трудової книжки від 02.09.1987 серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12-16, 49-51) встановлено, що за спірний період у ній наявні такі записи:

Шахта «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля»

запис № 3 від 18.12.1989: переведена лампівником 2 розряду, підстава - наказ від 18.12.1989 № 636к;

запис № 4 від 11.05.1992: переведена машиністом підйомних установок, підстава - наказ від 11.05.1992 № 184к;

запис № 5 від 01.10.1993: шахта «Пролетарська» приєднана до шахти ім. С.М. Кірова, підстава - наказ по ВО «Стахановвугілля» від 22.09.1993 № 175;

запис № 6 від 01.02.1996: Шахта «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля» реорганізована в окрему структурну одиницю, підстава - наказ по ВО «Стахановвугілля» від 05.02.1996 № 43к;

запис № 7 від 24.11.1997: Шахта «Пролетарська» ВО «Стахановвугілля» перейменована у ДВАТ шахта «Пролетарська» ДП ДХК «Луганськвугілля», підстава - наказ МВП України від 24.11.1997 № 509;

запис № 8 від 02.10.1998 на підставі атестації робочих місць професії лампівника, машиніст підйомних установок має право переходу на пенсію на пільгових умовах за списком 2, підстава - наказ від 02.10.1998 № 355;

запис № 9 від 21.12.2000: звільнена у зв`язку з ліквідацією підприємства за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, підстава - наказ від 11.12.2000 № 583к (запис вважати недійсним);

запис № 10 від 23.01.2001: звільнена у зв`язку з ліквідацією підприємства за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, підстава - наказ від 14.02.2001 № 23к.

Записи у трудовій книжці про реорганізацію та ліквідацію шахти «Пролетарська» підтверджуються також історичною довідкою ДП «Шахта ім. Кірова» від 10.07.2006 № 273 (арк. спр. 24).

Особливий характер роботи позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, у період з 18 грудня 1989 року по 10 травня 1992 року та з 11 травня 1992 року по 23 лютого 2001 року підтверджений довідкою ДП «Шахта ім. Кірова» від 10.07.2006 № 272, яка також містить інформацію про відпустки позивача без збереження заробітної плати (арк. спр. 22).

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (Форми ОК-5) наявна інформація про спеціальний стаж позивача у 1999 році, код страхувальника 00177135 (ДВАТ Шахта «Пролетарська» ДП ДХК «Луганськвугілля»), код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013Б1 - 12 місяців (арк. спр. 53-55).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].

Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:

- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);

- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

[…]

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; […].

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

[…]

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; […].

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Частиною першою статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383), який регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами правці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (набула чинності 21.08.1992) (далі - Порядок № 442), атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно приписів пункту 3 Порядку № 442 атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 442 атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ (пункт 8 Порядку № 442).

Пунктом 10 Порядку № 442, окрім іншого, передбачено, що результати атестації використовуються при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів про призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

З аналізу вищезазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, якими можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації, як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, оцінка рішенню відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення.

Так, з рішення УПФУ в Попаснянському районі Луганської області від 18 березня 2020 року слідує, що стаж ОСОБА_1 з 18 грудня 1989 року по 10 травня 1992 року та з 11 травня 1992 року по 23 лютого 2001 року не зарахований до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах у зв`язку з ненаданням позивачем необхідних документів, що підтверджують пільговий характер роботи позивача.

Однак, суд не погоджується з такою відмовою УПФУ в Попаснянському районі Луганської області, оскільки дослідженням записів, що містяться у трудовій книжці позивача від 02.09.1987 серії НОМЕР_1 за спірний період, судом встановлено, що вказані записи містять всі відомості про умови праці та характер виконуваної позивачем роботи, а також, що робота за вказаними професіями дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, тому відповідач безпідставно вимагає від позивача надання додаткових документів. Судом також встановлено, що позивачем разом з трудовою книжкою надано довідку, що уточнює пільговий характер роботи позивача у вказаному періоді, історичну довідку щодо реорганізації, ліквідації шахти «Пролетарська», довідку про заробітну плату, а також витяг з наказу про атестацію робочого місця. Суд вважає за необхідне зауважити, що записи у трудовій книжці позивача також частково підтверджені довідкою форми ОК-5, а саме за 1999 рік.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач безпідставно при прийнятті рішення за заявою про призначення пенсії не зарахував до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 18 грудня 1989 року по 10 травня 1992 року лампівником та з 11 травня 1992 року по 23 лютого 2001 року машиністом підйомних установок. Відповідно, суд погоджується, що позивач має достатній страховий та пільговий стаж, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV.

Проте, судом встановлено, що на час звернення із заявою про призначення пенсії позивач не досягла встановленого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV пенсійного віку - 53 роки.

Що стосується тверджень позивача, що у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 пенсія позивачу має бути призначена за умови досягнення нею 50 років, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній до внесення змін згідно з Законом № 213-VІІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років із одночасним запровадженням правил поетапного збільшення показника поетапного цензу.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Закону № 1058-ІV в редакції, чинній до внесення змін Законом № 2148-VІІІ, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Пунктом 16 цього розділу передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Отже, певний період після набрання чинності нормами Закону № 1058-ІV правила призначення пенсій за Списком № 2 визначалися пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону № 2148-VІІІ, якими Закон № 1058-ІV доповнено, зокрема статтею 114, яка визначає умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, зокрема, тих, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Також Законом № 2148-VІІІ у новій редакції викладено пункт 2 розділу ХV Закону № 1058-ІV, відповідно до якого пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з пунктом 16 розділу ХV Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

У силу спеціальної вказівки у Законі № 2148-VІІІ наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01 жовтня 2017 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213- VІІІ.

Також зазначено, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213- VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

Конституційне провадження у справі № 1-р/2020 за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII Конституційний Суд України відкрив ухвалою від 13 січня 2016 року № 1-у/2016. На той час пункт 16 розділу ХV Закону № 1058-ІV передбачав, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Але, у подальшому, як вже вищевказано, за Законом № 2148-VІІІ Закон № 1058-ІV доповнено розділом ХІV-1.

На момент розгляду цієї справи наведені положення Закону № 1058-IV такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнавалися.

Отже, на момент досягнення позивачем 50 років та на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії, пенсія за віком на пільгових умовах за Списком № 2 призначається на умовах, визначених статтею 114 Закону № 1058-ІV, пунктом 2 частини другої якої визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які народилися, зокрема, з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року після досягнення 53 років.

Тому посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, яке було обов`язковим для врахування при прийнятті рішення за заявою позивача від 11 березня 2020 року суд вважає безпідставними та відхиляє.

Зважаючи, що позивач не досягла встановленого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV пенсійного віку, суд погоджується з рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV за заявою від 11 березня 2020 року.

Встановлені під час розгляду справи порушення, допущені відповідачем при обрахунку пільгового стажу позивача, не впливають на встановлену відповідачем та підтверджену судом обставину, що ОСОБА_1 на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії не досягла пенсійного віку, тому не набула права на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, тому такий недолік не може бути самостійною підставою для скасування правильного за змістом рішення про відмову у призначенні пенсії.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 18 березня 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, тому у суду відсутні підставі для визнання його неправомірним та скасування.

Інші позовні вимоги є похідними та залежать від задоволення вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, тому у їх задоволенні слід також відмовити.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що за правилами, визначеними статтею 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (місцезнаходження: 93300, Луганська обл., м. Попасна, вул. Шкільна, буд. 2, код за ЄДРПОУ 21792608) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова