Ухвала суду № 89799907, 10.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"10" червня 2020 р. справа № 809/2166/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Станішевської В.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Мізика С.І.,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, стягнення невиплачених коштів грошового забезпечення і відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, стягнення невиплачених коштів грошового забезпечення і відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 23.12.2015 позов задовольнив частково. Визнав протиправним дії Львівського державного університету внутрішніх справ щодо не нарахування ОСОБА_1 премії за серпень 2014 року та відрахування премії за червень, липень 2014 року. Зобов`язав Львівський державний університет внутрішніх справ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 премії за червень 2014 року в розмірі 1800 грн., за липень 2014 року в розмірі 3000 грн., за серпень 2014 року в розмірі 1800 грн. Зобов`язав Львівський державний університет внутрішніх справ перерахувати ОСОБА_1 одноразову вихідну допомогу, з урахуванням премії за останній місяць служби перед звільненням, основних видів грошового забезпечення, та виплатити її суму з врахуванням суми яка вже виплачена та обов`язкових відрахувань до бюджету. Зобов`язав Львівський державний університет внутрішніх справ видати ОСОБА_1 новий грошовий атестат із врахуванням нарахованих і виплачених сум грошового забезпечення.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.06.2016 залишив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2019 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

У вищезазначеній постанові Верховний Суд, серед іншого, вказав, що судами попередніх інстанцій не визнано протиправним, не скасовано та не надано правової оцінки загалом та в частині своєчасного звернення до суду із даною вимогою щодо протиправності наказу виконуючого обов`язків ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 18 червня 2014 року за № 370 о/с "Про заходи щодо введення у дію змін до штату ЛьвДУВС", яким позивача, як такого, що відноситься до осіб начальницького складу та посаду якого скорочено, вирішено вважати таким, що знаходиться у розпорядженні ректора.

До Івано-Франківського окружного адміністративного суду справа №809/2166/15 надійшла 30.12.2019.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 дану справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

30.01.2020 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, мотивовану тим, що для встановлення неправильності проведених з ним розрахунків йому довелося неодноразово звертатися з відповідними заявами до різних установ, в тому числі і до відповідача. Крім того, вказує про перебування на лікуванні у період з 15.12.2014 по 04.01.2015. Зазначає, що після того, як були зібрані відомості, які б свідчили про порушення прав позивача, він звернувся до суду. ОСОБА_1 вважає, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, тому просить його поновити.

Позивач та його представник у судовому засіданні заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду підтримали, просили її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, при розгляді заяви про поновлення строку звернення до суду в дані адміністративній справі зазначає наступне.

Положеннями статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За змістом цієї норми процесуальним строком є також строк звернення до суду.

Відповідно до частин 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини 1, 4 статті 122 КАС України).

Предметом розгляду даної справи, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог є: скасування наказу Львівського державного університету внутрішніх справ № 370 о/с від 18 червня 2014 року; визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Львівського державного університету внутрішніх справ щодо невиплати та позбавлення премії за серпень 2014 року і зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити таку премію; зобов`язання відповідача провести перерахунок одноразової вихідної допомоги з урахуванням премії за останній місяць служби перед звільненням та основних видів грошового забезпечення і виходячи з цього, виплата залишкової частину такої допомоги; визнання протиправними та скасувати рішення посадових осіб Львівського державного університету внутрішніх справ щодо безпідставного стягнення виплачених позивачу премій за червень та липень 2014 року; зобов`язання відповідача повернути їх позивачу; зобов`язання уповноважених осіб відповідача провести перерахунок премій за окремі місяці 2012-2013 рр. і виплатити зазначені суми цих виплат: стягнення завданої моральну шкоду у розмірі 15000 грн.; визнання грошового атестату № 729 та довідки № 729 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, подані для призначення пенсії недійсними і зобов`язання посадових осіб усунути наведені порушення, з урахуванням протиправно зменшених розмірів премій з вересня 2012 року по березень 2013 року та з травня по вересень 2013 року, а також незаконно стягнених премій за червень та липень і безпідставно невиплаченої премії за серпень 2014 року та одноразової допомоги; зобов`язання належно оформлений грошовий атестат і довідку направити до відповідного органу Пенсійного фонду для перерахунку пенсії, попередньо ознайомивши з їх змістом.

Суд звертає увагу, що Верховний суд при касаційному розгляді даної справи дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення премій, як складових заробітної плати, не можуть бути обмежені будь - яким строком.

Що стосується решти позовних вимог, то судом встановлено наступне.

18 червня 2014 року відповідачем було оголошено про ліквідацію Прикарпатського факультету ЛьвДУВС та попереджено працівників про звільнення через два місяці.

Наказом виконуючого обов`язки ректора Львівського державного університету внутрішніх справ від 18 червня 2014 року за № 370 о/с "Про заходи щодо введення у дію змін до штату ЛьвДУВС" вирішено, що осіб рядового та начальницького складу Прикарпатського факультету Львівського державного університету внутрішніх справ, посади яких скорочено, вважати такими, що знаходяться у розпорядженні ректора вищевказаного закладу (т. 3, а.с. 81).

На підставі рапорту від 11 серпня 2014 року та подання т.в.о. начальника Прикарпатського факультету Львівського державного університету внутрішніх справ, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, підполковника міліції ОСОБА_1 - доцента кафедри адміністративних та цивільно-правових дисциплін Прикарпатського факультету, звільнено з органів внутрішніх справ та з займаної посади у запас за статтею 64 п. "г " (через скорочення штатів) з 18 серпня 2014 року, що підтверджується витягом з наказу по особовому складу від 18.08.2014 №524 о/с (т. 3, а.с. 87).

03.10.2014 ОСОБА_1 подав до Львівського державного університету внутрішніх справ заяву щодо надання документів та необхідних відомостей щодо його звільнення (т. 1, а.с. 41), за результатами розгляду якої отримав відповідь 27.10.2014 (т. 1, а.с. 45-49).

02.11.2014 позивач звернувся в обласне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області, де йому повідомили що матеріали пенсійної справи не надходили.

10.11.2014 ОСОБА_1 звернувся в управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ УМВС у Львівській області, де йому пояснили, що матеріали 03.11.2014 направлені по територіальності.

Після цього, 26.11.2014 позивач звернувся у відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку УМВС в Івано-Франківській області, щоб ознайомитися з матеріалами своєї пенсійної справи, однак йому відмовили у наданні копії грошового атестату та довідки про грошове забезпечення.

27.11.2014 ОСОБА_1 направив ректору Львівського державного університету внутрішніх справ заяву з проханням надання роз`яснення щодо правомірності виплат йому премії (т. 1, а.с. 56-57), на яку позивач отримав відповідь 14.12.2014

28.11.2014 позивач повторно направив звернення до Львівського державного університету внутрішніх справ (т. 1, а.с. 56-57), на яке отримав відповідь листом від 11.12.2014. за №4/2900 (т. 1, а.с. 58).

02.12.2014 позивач звернувся до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України із заявою про роз`яснення та перевірку правильності нарахування і виплати належних йому виплат (т. 1, а.с. 60-63).

З 15.12.2014 по 04.01.2015 позивач перебував на лікування у м. Трускавець (т. 1, а.с. 108).

Не отримавши від Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України відповідь на свою заяву від 02.12.2014, 23.01.2015 позивач направив міністру внутрішніх справ скаргу про бездіяльність працівників Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України (т. 1, а.с. 64).

Листом від 02.03.2015 №15/2-Г-69 Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України повідомив позивача про результати розгляду його звернення (т. 1, а.с. 65-66).

24.02.2015 та 03.03.2015 ОСОБА_1 подавав запити до Приватбанку про видачу виписок про рух коштів по рахунках, на які перераховувались кошти з ЛьвДУВС (т. 3, а.с. 147-150).

30.03.2015 позивач звернувся до ПП «Конекс-Іні» із заявою та зібраними документами про проведення експертного економічного дослідження з метою перевірки правильності проведених розрахунків, за результатами розгляду яких 20.05.2015 отримав висновок експертного дослідження про невірне нарахування Львівським державним університетом внутрішніх справ виплат при його звільненні (т. 1, а.с. 92-108).

26.05.2015 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, стягнення невиплачених коштів грошового забезпечення і відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, на які позивач посилається як на поважні, а саме необхідність здійснення численний звернень до відповідача та інших установ для з`ясування правильності нарахування належних виплати, а також правомірності зарахування його у розпорядження органів внутрішніх справ, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у адміністративному позові доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду (чи відсутні були вагомі перешкоди, труднощі для реалізації цього права).

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Іліан проти Туреччини" вказано, що правило встановлення обмежень до суду з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.

Отже, на підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку у та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 121, 122, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень, стягнення невиплачених коштів грошового забезпечення і відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Главач І.А.

Ухвала складена в повному обсязі 15.06.20