Рішення № 89799851, 12.06.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1731/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника Зибінської Галини Вікторівни до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименко Романа Васильовича про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі представника Зибінської Галини Вікторівни ( АДРЕСА_2 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименко Романа Васильовича (02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6, офіс 31), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; 2. Зняти арешт з грошових коштів, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_2 НОМЕР_3 НОМЕР_4 НОМЕР_5 , IBAN: НОМЕР_6 , відкритому в АТ Універсал банк на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; 3. Судові витрати покласти на відповідача."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року дану позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року позовну заяву в частині визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчою провадження № 61901597 було повернуто позивачеві.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 червня 2020 року було відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в рамках виконавчого провадження № 61901597 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Романом Васильовичем винесено постанову від 23 квітня 2020 року про арешт грошових коштів, на підставі якої арештовано грошові кошти (заробітну плату) позивача, що містяться на картковому рахунку № НОМЕР_7 , IBAN: НОМЕР_6 , відкритому в АТ "Універсал" банк, чим порушено законні права та інтереси позивача, оскільки заблоковані на рахунку кошти - це зарплата, єдиний дохід позивача та єдине матеріальне джерело існування. Так, відповідно до норм чинного законодавства про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання роботодавцю, і вже роботодавець здійснює утримання коштів із зарплати працівника. При цьому, жодного арешту коштів на рахунку в банку закон не передбачає, коли мова йде про зарплату боржника. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття І Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю". Разом з тим, рахунки, які передбачені для ви плати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. знаходиться виконавче провадження № 61901597 з примусового виконання виконавчого напису № 4322 від 25 березня 2020 року, що виданий приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчиком В.В.. У рамках виконавчого провадження № 61901597, приватним виконавцем Клименком Р.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника від 23 квітня 2020 року, якою було накладено арешт на карткові рахунки боржника, зокрема, на картковий рахунок, відкритий в АТ "Універсал Банк" за № НОМЕР_8 на який позивач отримує заробітну плату. Вказану постанову приватний виконавець виніс на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", де вказано, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення манна. У постанові про накладення арешту на кошти боржника від 23 квітня 2020 року зазначено наступне: "накласти арешт на кошти, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику". Тобто, приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують постанови виконавця порядок виконання зазначених постанов з урахуванням обмежень, визначених законодавством. Водночас, визначено обов`язок Банку повернути постанову, якщо рахунок мас спеціальний режим використання або на грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення. У зв`язку з прийняттям АТ "Універсал Банк" постанови про арешт коштів боржника, у рамках виконавчого провадження № 61901597, карткові рахунки відкриті позивачем у вищезазначених банківських установах, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Окрім того, слід зазначити, що боржником до приватного виконавця, не подано належних доказів на підтвердження спеціального статусу рахунку, зокрема, не було надано ні довідки з банку, яка б підтверджувала, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення, ні договору з банку, за умовами якого банк відкрив боржнику рахунки із спеціальним режимом використання.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій

Враховуючи вимоги статті 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені статтею 268 КАС України, позивача та його представника було повідомлено про розгляд справи шляхом надсилання на електронну адресу повістки про виклик в судове засідання та у відповідності до підтвердження про отримання 05 червня 2020 року тексту повістки, що надійшло до суду, позивач та його представник вважаються належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (а.с.а.с. 47,48, 50, 51).

Враховуючи вимоги статті 287 КАС України щодо особливостей розгляду даної категорії термінових справ та особливості повідомлення учасників справи, визначені статтею 268 КАС України, відповідача було повідомлено про розгляд справи шляхом надсилання на електронну адресу та у відповідності до підтвердження про отримання 09 червня 2020 року тексту повістки, що надійшло до суду, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с.а.с. 49, 52, 53).

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 березня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис за № 4322 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Фінанс" 37572,76 грн (а.с.а.с. 82, 83).

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Фінанс" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. із заявою про примусове виконання рішення, якою просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за № 4322 від 25 березня 2020 року про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 коштів у розмірі 37572,76 грн (а.с.а.с. 72, 73).

На підставі вказаної заяви, 23 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61901597 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 25 березня 2020 року № 4322 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Сіті Фінанс" заборгованість у розмірі 37572,76 грн (а.с.а.с. 85, 86).

У рамках виконавчого провадження № 61901597, приватним виконавцем Клименком Р.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника від 23 квітня 2020 року, якою було накладено арешт на карткові рахунки боржника - ОСОБА_1 , крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику. Вказаною постановою було накладено арешт зокрема, на картковий рахунок, відкритий в АТ "Універсал Банк" за № 313220010000026207306810189 (а.с.а.с. 110, 112).

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення арешту на кошти, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею18 частиною 2 пунктом 1 Закону України № 1404-VIII, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті18 частини 2 пункту 7 Закону України №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (стаття 52 частина 2 Закону України №1404-VIII).

Відповідно до статті 56 Закон України №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.

Як встановлено судом, оскаржуваною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках позивач , зокрема на картковий рахунок, відкритий в АТ "Універсал Банк" за № НОМЕР_8 .

Підставою для зняття арешту з коштів боржника, що знаходяться на рахунку, відкритому в АТ "Універсал Банк" на ім`я ОСОБА_1 на яку посилається позивач є те, що державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, на підставі якої арештовано грошові кошти (заробітну плату), що містяться на картковому рахунку, що є єдиний дохід позивача та єдине матеріальне джерело існування.

Відповідно до довідки про рух коштів АТ "Універсал Банк" від 01 травня 2020 року зазначено про нарахування заробітної плати у період з лютого 2020 року по квітень 2020 (а.с. 13).

Відповідно до статті 52 частини 3 Закону України №1 404-VIII не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 59 частиною 4 пунктом 1 Закону України №1 404-VIII, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника мас спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до частини 2 абзацу 2 цієї ж статті, виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Статтею 48 частиною 2 пунктом 2 Закону України № 1404-VIII закріплено заборону звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно із пунктами 1 та 2 розділу І Наказу МФУ № 758 від 22 червня 2012 року "Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України" рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Крім того, стаття 7 Закону України "Платіжні системи та переказ коштів в Україні", яка визначає види рахунків, що можуть відкриватися банками своїм клієнтам, не містить такого виду рахунків, як соціальний.

Так, відповідно до пунктів 68, 69 розділу V Інструкції про порядок відкриття і закрита рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за Зверненням суб`єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.

Банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному пунктом 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок. Клієнт зобов`язаний під час відкриття окремого рахунку у заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

Тобто у випадку, якщо поточний рахунок відкритий для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат у заяві про відкриття поточного рахунку зазначено, що вказаний рахунок є рахунком виключно для зарахування таких коштів, або ж якщо використовується уже наявний відкритий рахунок, то така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.

У всіх інших випадках, за рахунком "Кошти на вимогу фізичних осіб" (призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт) за дебетом та кредитом проводяться наступні операції. За дебетом: суми перерахувань, виплат за розпорядженням власників рахунків згідно з режимом роботи рахунків, суми коштів, що підлягають примусовому стягненню відповідно до законодавства України, надані кредити овердрафт. За кредитом: суми, що надходять у встановленому порядку на рахунки клієнтів згідно з режимом роботи рахунків, суми залишків кредитів овердрафт, що перераховані на рахунки простроченої заборгованості.

Дослідивши надані до суду письмові докази суд приходить до висновку про їх невідповідність дійсним обставинам, на які посилається позивач.

Відповідно до копії постанови ВП № 61901597 від 23 квітня 2020 року про арешт коштів боржника, яка міститься в матеріалах справи, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва, накладено арешт на всі кошти, які належать боржникові та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржникові. (а.с. 11)

Суд зазначає, що в даній постанові чітко зазначено про заборону накладення арешту на кошти, звернення стягнення на які заборонено законом, а отже державним виконавцем було враховано вимоги статті 52 частини 3 Закону України № 1404-VIII.

Між тим, позивачем, до суду, не надано жодного доказу про заборону накладення арешту на рахунки, а саме рахунок № НОМЕР_8 , який відкритий позивачем у АТ "Універсал Банк".

З наявної в матеріалах справи довідки про рух коштів АТ "Універсал Банк" від 01 травня 2020 року не можливо зробити висновок, що така саме пов`язана з рахунком № НОМЕР_8 (а.с. 13).

Відповідно до статті 73 Закону України № 1404-VIII, рахунок № НОМЕР_8 , який відкритий позивачем у АТ "Універсал Банк" не відноситься до рахунку зі спеціальним режимом.

Тобто, на вказаний рахунок можуть надходити будь-які кошти, а не лише заробітна плата, пенсія чи соціальні виплати, якщо інше не обумовлено в договорі між Банком та боржником.

Водночас, АТ "Універсал Банк", на яке нормами статті 52 Закону України № 1404-VIII покладено обов`язок визначати статус рахунка та можливості накладення арешту на кошти на ньому, постанову про накладення арешту на кошти боржника, на рахунку № НОМЕР_8 виконало. Зазначене свідчить проте, що банк також не визначив даний рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звернення стягнення.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що арештований рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, оскільки не відповідає визначеним законодавством ознакам такого рахунку, а тому банком було прийнято до виконання постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника.

Також, суд зазначає, що боржником ані до приватного виконавця, ані під час розгляду справи не подано належних доказів на підтвердження спеціального статусу рахунку, зокрема, не було надано ні довідки з банку, яка б підтверджувала, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення, ані договору з банком, за умовами якого банк відкрив боржнику рахунки із спеціальним режимом використання.

Достатніх доказів з повідомленням про те, що на кошти, які знаходяться на рахунку позивача, заборонено звертати стягнення від АТ "Універсал Банк" до матеріалів справи позивачем не надано, а судом в ході розгляду справи таких не встановлено.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених законодавчих приписів та фактичних обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах приватний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження", а відтак суд вважає за необхідне у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клименко Романа Васильовича (02094, місто Київ, вулиця Поправки Юрія, будинок 6, офіс 31) про зняття арешту – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяС.Є. Гаврилко