Рішення № 89799629, 15.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 р. Справа№200/1346/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, буд. 7),

третя особа – Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15)

про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа – Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, відповідно до якого просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.11.2018 про накладення на позивача штрафу у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 100563,54 грн.

02 березня 2020 року судом відкрито провадження в адміністративні справі, судове засідання призначено на 10 березня 2020 року.

10 березня 2020 року судове засідання відкладено на 12 березня 2020 року.

11 березня 2020 року до суду засобами поштового зв`язку надійшло клопотання позивача про зупинення провадження в адміністративній справі, яке вмотивоване тим, що на розгляді в Донецькому апеляційному суді перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2019 року (провадження 2/235/1821/19, справа 235/5300/19) про звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів, які були стягнуті на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2005 року на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2019 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення його від сплати аліментів з часу набрання рішення законної сили. ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на зазначене рішення в частині звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за весь період з 2005 року. Постанова про накладення штрафу від 13.11.2018 року, що є предметом оскарження цієї адміністративної справи, постановлено в зв`язку з невиконанням рішення суду в межах одного виконавчого провадження, та є частиною цього виконавчого провадження.

12 березня 2020 року ухвалою суду провадження у справі № 200/1346/20-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, третя особа – Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправними дій та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу до набрання законної сили рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2019 року по справі № 235/5300/19 зупинено.

17 березня 2020 року ухвалою Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2019 року скасовано; позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 Ірини ОСОБА_5 , третя особа: Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва, про скасування рішення про стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по сплаті аліментів задоволено частково; звільнено ОСОБА_1 , від сплати аліментів, які були стягнуті на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2005 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили; звільнено ОСОБА_1 , від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 261111,20 грн, що стягуються на користь ОСОБА_7 на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 9 березня 2005 року; в інший частині позову відмовлено.

09 червня 2020 року провадження в адміністративній справі поновлено, розгляд справи призначено на 15 червня 2020 року.

11 червня 2020 року до суду засобами електронного зв`язку надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі, яка не підписана електронно-цифровим підписом, через що не прийнята судом до уваги, оскільки не є належним електронним документом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, крім того до заяви не додано доказів надсилання її позивачу та третій особі.

Дослідивши обставини справи суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконанні в Голосіївському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - ДВС Голосіївського району) перебуває виконавчий лист №2-1190 від 09.03.2005, виданий Красноармійським міськрайонним судом Донецької області на виконання рішення за позовом ОСОБА_2 , до позивача про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з 21.02.2005 по 03.01.2022.

Виконавче провадження ВП № 50032150 за заявою стягувача ОСОБА_2 28.10.2015 було відкрито Покровським міськрайонним відділом Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області (далі - ДВС Покровського відділу Донецької області).

Позивач зазначає, що не був обізнаний про наявність рішення про стягнення аліментів та про звернення ОСОБА_2 до ДВС для примусового виконання. Рішення суду було постановлено за його відсутності, 10 років ОСОБА_2 , не зверталась з виконавчим листом до органів ДВС, але у жовтні 2015 року за місцем її проживання було відкрите виконавче провадження.

22.09.2015 позивач звернувся до Покровського відділу ДВС ГТУЮ в Донецькій області з питанням про наявність щодо нього відкритих виконавчих проваджень, включаючи аліменти, однак про наявність на виконанні рішення суду про стягнення аліментів його повідомлено не було.

Постановою ДВС Покровського відділу Донецької області 13.11.2018 за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки та складає 201127,00 грн. на підставі ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» на позивача накладено штраф у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, тобто у розмірі 100563,54 грн.

Позивач зазначає, що належним чином не був повідомлений про винесення зазначеної постанови.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи встановлено, що боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальністю підпорядковується до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Державним виконавцем Покровського відділу ДВС ГТУЮ в Донецькій області 01.03.2019 було винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 50032150 до вищезазначеного відділу ДВС та спрямовано виконавче провадження до подальшого виконання.

Дане виконавче провадження знаходиться у Голосїївському РВ ДВС ГТУЮ м. Києві на виконанні по теперішній час.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02.03.2016 по справі № 235/8989/15-ц відомості про позивача виключені з актового запису про народження дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, позивач вважає, що не є батьком дитини, а відповідно до ст. 180 СК України не зобов`язаний утримувати дитину.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.11.2019 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про звільнення його від сплати аліментів з часу набрання рішення законної сили. ОСОБА_1 подана апеляційна скарга на зазначене рішення в частині не звільнення його від сплати заборгованості по аліментам за весь період з 2005 року.

17 березня 2020 року ухвалою Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 листопада 2019 року скасовано; позовні вимоги ОСОБА_1 до Орехової Ірини Ігорівни, третя особа: Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва, про скасування рішення про стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів та заборгованості по сплаті аліментів задоволено частково; звільнено ОСОБА_1 , від сплати аліментів, які були стягнуті на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2005 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили; звільнено ОСОБА_1 , від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 261111,20 грн., що стягуються на користь ОСОБА_7 на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 березня 2005 року; в інший частині позову відмовлено.

Відповідно ч. 2 ст. 188 Сімейного Кодексу України, батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 194 Сімейного Кодексу України, аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 8, 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом.

Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Відповідно до приписів п. 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністрества юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Якщо після закінчення виконавчого провадження з виконання рішення про стягнення аліментів з підстав, передбачених пунктами 7, 9 статті 39 Закону, суми штрафів не стягнуто, постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Дослідивши обставини адміністративної справи, матеріали адміністративного позову, відзиву на адміністративний позов, матеріали виконавчого провадження №500321147, суд дійшов наступних висновків.

Станом на 13.11.2018 року відповідачем було нараховано позивачу заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 201127,09 грн.

Позивач не заперечує несплату аліментів на користь стягувача за виконавчим провадженням №500321150 на виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2005 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Однак, ухвалою Донецького апеляційного суду від 17 березня 2020 року по справі №235/5300/19 позивача, ОСОБА_1 , звільнено від сплати аліментів, які були стягнуті на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.03.2005 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, а також звільнено ОСОБА_1 , від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 261111,20 грн., що стягуються на користь ОСОБА_7 на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 березня 2005 року.

Тобто, сума штрафу за несплату аліментів за постановою державного виконавця Покровського відділу ДВС ГТУЮ в Донецькій області від 13.11.2018 ВП №50032150 обрахована з заборгованості, від сплати якої позивача звільнено ухвалою Донецького апеляційного суду від 17 березня 2020 року по справі №235/5300/19.

Враховуючи викладене, оскільки ухвалою Донецького апеляційного суду від 17 березня 2020 року по справі №235/5300/19 позивача, ОСОБА_1 , звільнено від сплати аліментів за рішенням суду, в процесі примусового виконання якого, винесено оскаржувану постанову (у тому числі від сплати заборгованості), то на підставі цієї ухвали постанова про накладення на позивача штрафу від 13.11.2018 року ВП № 50032150 з 17 березня 2020 року не підлягає виконанню.

Відпвідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи з системного аналізу ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно скасовувати прийняті ним рішення.

Постанова державного виконавця може бути скасована виключно судовим рішенням або постановою начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Оскаржувати дії державного виконавця до начальника відповідного відділу ДВС позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не може відповідно до приписів ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Проаналізувавши норми ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" та розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністрества юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, якими врегульовано порядок стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що ними не передбачено самостійне скасування посадовими особами органу ДВС постанови про накладення штрафу на боржника за несплату аліментів у разі звільнення боржника від сплати аліментів за рішенням суду.

Тому захист порушеного права позивача можливий виключно в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.

Однак, дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що можливим та достатнім способом захисту прав позивача є скасування оскаржуваної постанови, без визнання її протиправною, оскільки позивачем факт несплати заборговнаості за рішенням суду підтверджено, тобто державний виконавець при винесенні оскаржуваної посанови діяв в порядку та у спосіб, що визначені ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 502,82 грн.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, буд. 7, ЄДРПОУ 34999976) третя особа – Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу – задовольнити частково.

Скасувати постанову Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 13.11.2018 про накладення на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) штрафу у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 100563,54 грн.

Стягнути з Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, буд. 7, ЄДРПОУ 34999976) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 502 (п`ятсот дві) гривні 82 копійки.

Повний текст рішення складено та підписано 15 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Роз`яснити сторонам, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко