Рішення № 89799544, 15.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2020 р. Справа№200/3888/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати неправомірним рішення відповідача від 25 січня 2020 року № б/н про відмову в призначенні пенсії та скасувати його,

- зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду по справі повторно розглянути заяву № 482 від 23.01.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 до спеціального (пільгового підземного) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” періоди роботи: з 27.05.1992 по 11.08.1995 на підприємстві Гірницький ШСУ тресту “Селидіввуглебуд”; з 30.09.2000 по 06.10.2000 на підприємстві ВАТ “Вуглебуд”; з 25.11.1997 по 31.07.1998 на підприємстві ПП “Рудник”.

В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 23.01.2020 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до п.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Рішенням від 25.01.2020 року, відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу роботи 10 років.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача та вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/3888/20-а та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений судом через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 27.05.1992 по 11.08.1995 року на підприємстві Гірницький ШСУ треста «Селидіввуглебуд», оскільки архівна довідка, не підтверджує пільговий стаж роботи в підземних роботах та відсутній наказ про атестацію робочих місць; з 25.11.1997 по 31.07.1998 року на підприємстві ПП “Рудник”, так як довідка з архівної пенсійної справи підлягає перевірці; з 30.09.2000 по 06.10.2000 року на підприємстві ВАТ “Вуглебуд”, оскільки відсутня пільгова довідка та наказ про атестацію робочих місць. Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 20 років 10 місяців 13 днів. Пільговий стаж за сп.№1 складає - 07 років 08 місяців 22 дні. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років, позивачу відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно пункту 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_3 виданий 17 лютого 1996 Гірницьким МВМ Селидівського МВ УМВС України у Донецькій області) та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 41247274) орган виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011).

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

23 січня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою № 482 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

До заяви про призначення пенсії, позивачем були додані наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт/посвідка, трудова книжка або документи про стаж, військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання.

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 січня 2020 року б/н відмовлено позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку згідно п.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років. Також, у рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 27.05.1992 по 11.08.1995 на підприємстві Гірницький ШСУ треста “Селидіввуглебуд”, оскільки архівна довідка, не підтверджує пільговий стаж роботи в підземних умовах та відсутній наказ про атестацію робочих місць; з 25.11.1997 по 31.07.1998 на підприємстві ПП “Рудник”, так як довідка з архівної пенсійної справи підлягає перевірці; з 30.09.2000 по 06.10.2000 на підприємстві ВАТ “Вуглебуд”, оскільки відсутня пільгова довідка та наказ про атестацію робочих місць. Відповідно до наданих документів страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 20 років 10 місяців 13 днів. Пільговий стаж за сп. № 1 складає - 07 років 08 місяців 22 дні.

Як вбачається з розрахунку стажу, позивачу зараховано до страхового стажу спірні періоди з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року, з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року, з 30.09.2000 року по 06.10.2000 року, проте не зараховано до пільгового стажу зазначені періоди.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, у зв`язку з чим змушений був звернутися до суду.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту з приводу правомірності відмови у призначенні пенсії.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття управлінням спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон № 1058-ІV від 09.07.2003 року “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі- Закон № 1058).

Відповідно до статті 1 Закону №1058, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

За приписами пункту першого частини другої статті 114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За змістом статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Згідно зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Підставою для не зарахування відповідачем спірного періоду з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року слугувало те, що архівна довідка, не підтверджує пільговий стаж роботи в підземних умовах та відсутній наказ про атестацію робочих місць, на що суд зазначає наступне.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 у спірний період з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року містяться наступні записи:

- 27.05.1992 року позивач прийнятий на підприємство Гірницький ШСУ треста “Селидіввуглебуд” учнем підземного прохідника та направлений на дільницю №2 (наказ від 25.05.1992 року №32 о/к),

- 01.06.1992 року позивач направлений на теоретичне навчання за професією прохідник з відривом від виробництва (наказ від 29.05.1992 року №197),

- 22.07.1992 року направлений на виробничу практику (наказ від 29.05.1992 року №197),

- 15.09.1992 року позивачу присвоєно 5 розряд підземного прохідника (наказ від 21.09.1992 року №328),

- 11.08.1995 року звільнений за переводом в шахтоуправління “Кураховське” (наказ від 07.08.1995 року №48 о/к).

Довідкою ДП “Селидіввугілля” ВП ш. “Курахівська” від 03.04.2020 року №137, виданої ОСОБА_1 про те, що за період з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року за професією прохідник підземний на дільниці Гірницьке ШСУ працював в підземних гірничих виробках на шахті “Гірник” та здійснював підземні виходи.

У матеріалах справи також є наявною копія наказу Селидовського виробничого об`єднання по видобутку вугілля шахта «Гірник» від 01.10.1994 року №369-к «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», в якій окрім інших посад зазначено посаду прохідника.

Судом окремо досліджено архівну довідку Селидівської міської ради від 02.12.2014 року №14-47-393, в якій зазначено, що в документах по особовому составу Гірницького ШСУ треста “Селидіввуглебуд” дійсно значиться ОСОБА_1 . Інформація, викладена в довідці повністю узгоджується з записам у трудовій книжці позивача.

Окрім того, у вищезазначеній довідці викладено, що у відповідності з наказом №363 від 17.10.1994 року засіданням атестаційної комісії ВАТ “Горняцький шахтобуд” “Про підсумки атестації робочих місць” підтверджується право на пільгову пенсію.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункт 4.1 Порядку № 383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом №1788 (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що в архівній довідці Селидівської міської ради від 02.12.2014 року №14-47-393 міститься інформація про дату та номер наказу проведеної атестації. При цьому, суд зазначає, що проведення атестації робочих місць за умовами праці до 21 серпня 1992 року не вимагалось.

Суд звертає увагу відповідача також на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на постанову Верховного Суду України від 10.09.2013 року по справі №21-183а13.

Суд враховує, що професію "прохідник" віднесено до робіт із шкідливими умовами праці, передбачених Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Радою Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року та Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162, які були чинними на момент роботи позивача.

Тобто, вказані записи у трудовій книжці за період з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача у підземних умовах за професією, що віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Між тим, судом також враховується те, що позивачем до матеріалів справи було надано Довідку ДП “Селидіввугілля” ВП ш. “Курахівська” від 03.04.2020 року №137, з якої вбачається, що ОСОБА_1 за період з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року за професією прохідник підземний на дільниці Гірницьке ШСУ працював в підземних гірничих виробках на шахті “Гірник” та здійснював підземні виходи.

Враховуючи, що позивачем не було надано до відповідача зазначену довідку під час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії та відповідно останнім не було враховано інформацію, викладену у вищезазначеній довідці, а саме підземні виходи за період з 27.05.1992 року по 11.08.1995 року, суд вважає, що відповідачем повинна бути розглянута вищезазначена інформація, викладена у довідці.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на необхідність надання довідки, виданої ДП “Селидіввугілля” ВП ш. “Курахівська” від 03.04.2020 року №137 та копії наказу Селидовського виробничого об`єднання по видобутку вугілля шахта «Гірник» від 01.10.1994 року №369-к “Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці” до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача вищезазначених документів.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року на підприємстві ПП “Рудник”, скільки довідка з архівної пенсійної справи підлягає перевірці, суд зазначає наступне.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 у спірний період з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року містяться наступні записи:

- 25.11.1997 року позивач прийнятий на ЧП “Рудник” прохідником V розряду з повним робочим днем в шахті (наказ від 28.11.1997 року №24к),

- 31.07.1998 року звільнений за статтею 36 п.5 КЗпП України (наказ від 31.07.1998 року №86-к-о).

Суд враховує, що професію "прохідник" віднесено до робіт із шкідливими умовами праці, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Тобто, вказані записи у трудовій книжці у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача у підземних умовах за професією, що віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Окрім того, записи у трудової книжки містять відомості щодо характеру роботи позивача на ПП “Рудник” з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року прохідником - з повним робочим днем під землею.

Отже, належним та допустимим доказом, а саме трудовою книжкою підтверджується, що ОСОБА_1 має право на включення до пільгового стажу період роботи з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року на посаді “прохідника”.

Судом також досліджено довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видану ПП “Рудник” позивачу про те, що ОСОБА_1 працював повний робочий день на зазначеному підприємстві за період з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року та виконував роботи по видобутку вугілля за професією: прохідник 5 розряду підземний, що передбачена списком №1. Довідка видана на підставі особової картки ф.Т-2, контрольних табелів, розрахункових відомостей, наказ про атестації робочих місць №5-к від 01.08.1997 року.

Підставою для не зарахування відповідачем спірного періоду з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року слугувало те, що довідка з архівної пенсійної справи підлягає перевірці, на що суд зазначає наступне.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснили перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Положеннями частини 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, за вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки не ставить у залежність особу щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки це не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та призначення пенсії. За таких обставин посилання відповідача на неможливість здійснити перевірку довідки, суд не приймає до уваги, з огляду на те, що відомості, наведені у вказаній довідці повністю узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці позивача.

Суд зазначає, у вищевказаній довідці зазначено наступні відомості: анкетні дані особи на ім`я якої видано довідку, найменування підприємства де особа працювала повний робочий день під землею, професію (посаду), вид робіт, яку виконувала особа, період виконання робіт та додаткові відомості (про перебування особи в безоплатній відпустці, участь у страйках), які необхідно враховувати при призначенні пенсії.

Таким чином, протиправність дій відповідача полягає в тому, що попри наявність записів у трудовій книжці позивача про час та умови праці, наявність довідки про підтвердження пільгового стажу, які були достатніми відомостями для призначення пільгової пенсії, він не зважив на них.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи.

Отже, при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідач безпідставно не зарахував до стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи позивача з 25.11.1997 року по 31.07.1998 року на підприємстві ПП «Рудник».

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду з 30.09.2000 року по 06.10.2000 року на ВАТ “Вуглебуд” оскільки відсутня пільгова довідка та наказ про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне.

В трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 у спірний період з 30.09.2000 року по 06.10.2000 року містяться наступні записи:

- 30.09.2000 року позивач прийнятий на Димитровське шахтобудівельне управління ДВАТ “Вуглебуд” прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті (наказ від 12.09.2000 року №56-к),

- 06.10.2000 року позивач звільнений за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ від 06.10.2000 року №64-к).

Записи у трудовій книжці містять відомості щодо характеру роботи позивача на ДВАТ “Вуглебуд” з 30.09.2000 року по 06.10.2000 року прохідником - з повним робочим днем в шахті.

Професію "прохідник" віднесено до робіт із шкідливими умовами праці, що передбачено пунктом 1010100а підрозділу 1 розділу І Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Тобто, вказані записи у трудовій книжці у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача у підземних умовах за професією, що віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом також було досліджено копію наказу Димитрівського шахтобудівельного управління №2 тресту “Красноармійськвуглебуд” від 31.12.1994 року №130-к «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці», в якому окрім інших посад зазначено посаду прохідника.

В матеріалах справи також є наявною довідка про реорганізацію Димитрівського шахтобудівельного управління тресту “Красноармійськвуглебуд”.

Як вбачається з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ОК-5), в останньому міститься інформація про нарахування в вересні 2000 року страхових внесків, їх сплата. Окрім того, в зазначеному реєстрі міститься запис щодо відомостей по спеціальному стажу за жовтень 2000 року за кодом підстави для обліку спецстажу ЗП3014А2, який визначає підстави для обліку стажу Працівникам провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, забійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Дослідивши вищезазначені докази, суд вважає необґрунтованими визначені відповідачем в рішенні про відмову в призначенні пенсії підстави неврахування наведеного періоду роботи у складі пільгового стажу, зокрема, необхідність надання пільгової довідки та наказів про атестацію робочих місць, оскільки відомості про роботу та про атестацію робочих місць наявні в трудовій книжці та копії наказу Димитрівського шахтобудівельного управління №2 тресту “Красноармійськвуглебуд” від 31.12.1994 року №130-к “Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці”. Окрім того, спірний період роботи позивача у складі пільгового стажу підтверджується також Індивідуальними відомостями форми ОК 5, які, виходячи зі змісту положень Порядку 637, є належним доказом зайнятості на роботах, що надають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно не розглянуто питання щодо зарахування до пільгового стажу позивача за списком №1 періоду роботи з 30.09.2000 року по 06.10.2000 року на ВАТ “Вуглебуд”.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що в заяві позивача про призначення пенсії від 23.01.2020 року, яка зареєстрована за № 482, зазначено перелік документів, наданих для призначення пенсії. Разом з цим відповідачем не вказано переліку документів, яких недостатньо для здійснення призначення пенсії.

Вказане свідчить про те, що відповідачем надано оцінку документам позивача та зроблено висновок про їх достатність для призначення пенсії у відповідності до записів у трудовій книжці.

Суд зазначає, що п.п. 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління встановлено, що управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

В матеріалах справи відсутні відомості, що відповідач пропонував позивачу при вирішенні питання щодо призначення пенсії надати довідки про підтвердження наявного трудового стажу з метою уточнення його характеру та тривалості, копії наказів про проведення атестації робочих місць.

За даних обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Згідно частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 року суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі “Федоренко проти України” (№ 25921/02) ЄСПЛ, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу КЗПЛ сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі “Стреч проти Сполучного Королівства” (“Stretch - United Kingdom” № 44277/98).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає що відповідач не довів правомірність своїх дій, не спростував дані довідки, а позивачем в свою чергу підтверджено належними доказами обставини, на які він посилається.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із прийняттям відповідачем рішення від 25 січня 2020 року про відмову в призначенні пенсії, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім і необхідним (ефективним), а саме: визнати таке рішення протиправним та скасувати його та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23 січня 2020 року №482 про призначення пенсії за віком та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 27.05.1992 по 11.08.1995 на підприємстві Гірницький ШСУ тресту “Селидіввуглебуд”, з урахуванням інформації викладеної в довідці ДП “Селидіввугілля” ВП ш. “Курахівська” від 03.04.2020 року №137 та зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи з 30.09.2000 по 06.10.2000 на підприємстві ВАТ “Вуглебуд”; з 25.11.1997 по 31.07.1998 на підприємстві ПП “Рудник”.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. квитанцією ПриватБанк від 06.04.2020 року за подання до суду адміністративного позову до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 25 січня 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) від 23 січня 2020 року №482 про призначення пенсії за віком та зарахувати до пільгового стажу період роботи з 27.05.1992 по 11.08.1995 на підприємстві Гірницький ШСУ тресту “Селидіввуглебуд”, з урахуванням інформації викладеної в довідці ДП «Селидіввугілля» ВП ш. «Курахівська» від 03.04.2020 року №137.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 30.09.2000 по 06.10.2000 на підприємстві ВАТ “Вуглебуд”; з 25.11.1997 по 31.07.1998 на підприємстві ПП “Рудник”.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Героїв Праці, 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 15 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова