Ухвала суду № 89799437, 15.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

15 червня 2020 р. Справа № 160/3085/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" про вжиття заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ладас" до Приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати постанови Приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни: 1) від 17 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61302103 постанова від 17 лютого 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 19480,08 грн.; 2) від 17 лютого 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 19480,08 грн. у виконавчому провадженні №61302103; 3) від 17 лютого 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №61302103, які визначено в розмірі 1200,00 грн.;

- визнати протиправними дії Приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни щодо примусового вилучення 20 лютого 2020 року у ТОВ Фірма "Ладас" вантажного автомобіля Ford Transit, заводський номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , та пристрою спостереження за рухомими об`єктами ВІ-820 TREK.

Ухвалою суду від 23.03.2020 року позовну заяву ТОВ Фірми "Ладас" залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання: документу про сплату судового збору за позов, який містить одночасно вимоги немайнового та майнового характеру у розмірі 6306,00 грн. та адвокатський запит від 02.03.2020 року.

12.06.2020 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд: зупинити стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною (49000, м.Дніпро, вул.Старокозацька, 38, приміщення офіс 4, тел.0567853231, НОМЕР_3 , ел.пoштa ІНФОРМАЦІЯ_1) у виконавчому провадженні №62296077 на підставі постанови приватного виконавця Кісельової Віталіни Володимирівни від 17 лютого 2020 року про стягнення з боржника ТОВ Фірма «Ладас», ЄДРПОУ 21940919, основної винагороди в розмірі 19480,08 грн. у виконавчому провадженні №61302103.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 09.06.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження №62296077 з виконання постанови №61302103, виданої 17.02.2020 року приватним виконавцем Кісельовою В.В., про стягнення з боржника ТОВ Фірма «Ладас» основної винагороди в розмірі 19480,08 грн.; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №62296077, визначених для боржника ТОВ Фірма «Ладас» в сумі 569,00 грн. Також, 09.06.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ Фірма «Ладас», що містяться на рахунках: Філія - ДОУАТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" та АТ КБ "ПриватБанк", та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 20049,08 грн. 10.06.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника ТОВ Фірма «Ладас», що містяться на рахунках за переліком, та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 20049,08 грн. 11.06.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про арешт майна боржника ТОВ Фірма «Ладас». Заявник зазначає, що примусове виконання постанови від 17.02.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 19480,08 грн. у виконавчому провадженні №61302103, протиправність якої є очевидною внаслідок істотних порушень закону при виконанні приватним виконавцем Кісельовою В.В. виконавчого напису нотаріуса, арешт коштів на банківських рахунках, відчуження майна істотно погіршать можливість здійснення господарської діяльності ТОВ Фірма «Ладас», а також у разі задоволення позову змусять його до вжиття додаткових заходів з повернення арештованого майна та перерахованих на виконання зазначеної постанови коштів - зокрема, подання додаткових позовів про повернення коштів, на які звернено стягнення, що негативно впливає на ефективність захисту прав позивача. наголошує, що у складній фінансовій ситуації, в якій опинилось ТОВ Фірма «Ладас», у тому числі внаслідок поширення на території України карантину, це може призвести до банкрутства підприємства, тому просить суд забезпечити позов.

Згідно з ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.153 КАС України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Частиною 1 ст.154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення позову - це вжиття адміністративним судом певних заходів щодо охорони прав та інтересів позивача для створення можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.

Як наслідок, уможливлюється виконання судового рішення на підставі принципу обов`язковості судових рішень, регламентованого в статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція), пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", пункті 5 частини третьої статті КАС України, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Рябих проти Росії" (§§ 51, 52), "Горнсбі проти Греції" (§ 40).

Зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта є винятковим заходом забезпечення позову виключно у випадку очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Стаття 152 КАС України встановлює невичерпний перелік реквізитів і змістовних вимог до такої заяви, в тому числі, спеціальні (предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову).

Тобто, законодавець встановив обов`язок особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Своєю чергою, у рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У даному випадку, ТОВ Фірма "Ладас" звернулося до суду з позовом до Приватного виконавця Кісельової В.В. про визнання протиправними та скасування постанов: 1) від 17 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження №61302103 постанова від 17 лютого 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 19480,08 грн.; 2) від 17 лютого 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 19480,08 грн. у виконавчому провадженні №61302103; 3) від 17 лютого 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №61302103, які визначено в розмірі 1200,00 грн., а також, визнання протиправними дії щодо примусового вилучення 20 лютого 2020 року у ТОВ Фірма "Ладас" вантажного автомобіля Ford Transit, заводський номер НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , та пристрою спостереження за рухомими об`єктами ВІ-820 TREK.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування такого заходу тим, що стягнення, які здійснюються приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. у виконавчому провадженні №62296077 винесені на підставі постанови приватного виконавця Кісельової В.В. від 17.02.2020 року про стягнення з боржника ТОВ Фірма «Ладас» основної винагороди в розмірі 19480,08 грн. у виконавчому провадженні №61302103, містять очевидні ознаки протиправності, що є підставою їх зупинення у судовому порядку. Але, суд вважає, що очевидна протиправність прийнятих постанов має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на очевидність ознак протиправності рішень відповідача, тобто на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог, тому такі вимоги задоволенню не підлягає.

Слід зазначити, що письмових доказів щодо оскарження постанов приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О., винесених в межах виконавчого провадження №62296077, заявник до суду не подає.

Враховуючи зазначене, суд не має можливості встановити, чи дійсно позивач потребує захисту, шляхом заборони стягнення, а також, суд не може встановити, чи володіє заявник фінансовими можливостями, з урахуванням сум стягнення, визначених у спірних постановах, достатніми для нормального функціонування позивача і здійснення ним господарської діяльності. Суд не враховує припущення заявника, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами.

На даний час суд вважає, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень актів національного законодавства, міжнародного права, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені ч.2 ст.150 КАС України для забезпечення даного позову, шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється приватним виконавцем Виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. у виконавчому провадженні №62296077, на підставі постанови приватного виконавця Кісельової В.В. від 17.02.2020 року про стягнення з боржника ТОВ Фірма «Ладас» основної винагороди в розмірі 19480,08 грн. у виконавчому провадженні №61302103 - відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви ТОВ Фірми "Ладас" про забезпечення позову.

Керуючись статтями 44, 72-77, 150-154, 246, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Ладас" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко