Рішення № 89799410, 15.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 160/4990/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України, в якій з урахуванням зменшення позовних вимог просить:

визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (Код 08353525; 490006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд.16), щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та надані до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у березні 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року;

зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (Код 08353525; м. Дніпро, вул. Шмідта, буд.16), оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). З 01.03.2018 набрала чинності постанова КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова КМУ №704), якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців. На підставі вказаної постанови відповідачем в березні 2018 року в у зв`язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 р. на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсії, що була надана Дніпропетровським ОТЦК та СП, згідно з якою розмір посадового окладу позивача становить 5780,00грн., а розмір окладу за військовим званням 1410,00грн. Водночас, при підготовці довідки відповідачем безпідставно визначено розмір окладів за посадою та військовим званням позивача із застосуванням саме показника «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб», що складає на 01.01.2018 - 1762 грн., без врахування вимог, передбачених додатками 1 та 14 Постанови КМУ №704, що є чинними та якими визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач повинен був застосовувати як вихідний показник для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням саме 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а саме: 1861,50 грн. (50% від 3723 грн.), замість застосованого ним розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 – 1762 грн. Звернення позивача до відповідача з вимогою надати до пенсійного органу оновлену довідку, із зазначенням у ній розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника «50% розміру мінімальної заробітної плати», встановленого законом на 01.01.2018 року, та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти, залишені відповідачем без задоволення, тому позивач був вимушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

02.06.2019 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що до 21.02.2018 пункт 4 Постанови КМУ №704 дійсно передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, проте, після внесення змін відповідно до постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ №103), пункт 4 Постанови КМУ №704 було викладено в новій редакції, відповідно до якої визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Тобто п.4 Постанови КМУ №704 чітко визначено на що потрібно множити тарифні коефіцієнти, зазначені в додатках 1,12,13 і 14, а саме: з 21.02.2018 на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. При цьому для визначення посадового окладу відповідно до п.4 Постанови КМУ №704 необхідно брати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018, а з додатків 1, 12, 13 і 14 беруться лише зазначені в них коефіцієнти та множаться, але аж ніяк не процедура визначення посадових окладів, бо примітки в додатках 1 та 14 Постанови КМУ №704 до 21.02.2018 лише дублювали пункт 4 Постанови КМУ №704. Тобто, юридична сила зазначених приміток прямо випливала з норм пункту 4 Постанови КМУ №704. Отже, при викладені в новій редакції пункту 4 Постанови КМУ №704 в своїй діяльності посадові особи органів державної влади повинні використовувати саме пункт 4 Постанови КМУ №704, а не примітки в додатках, які за змістом дублювали пункт 4 Постанови КМУ №704 до внесення змін Постановою КМУ №103.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 01 листопада 2005 року перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та на підставі довідки про грошове забезпечення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведене перерахунок пенсії позивача.

Згідно протоколу за пенсійною справою № ФД106924 перерахунок був здійснений на підставі довідки від 30.03.2018 року, яка містила наступні складові грошового забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад – 5780,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років – 3595,00 грн., а всього – 10 785,00 грн.

12 лютого 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, у якій просив надати уточнену довідку із визначенням розміру посадового окладу за розрядом тарифної сітки та оклад за військовим (спеціальним) званням використовуючи показник 50% мінімальної заробітної плати, який складає - 1861,50 грн.

Відповідач листом від 19.02.2020 № 7/10645/11 повідомив Позивача про те, що у зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01 березня 2018 року позивачу було визначено посадовий оклад у розмірі 5780 грн. з округленням (3,28x1762), оклад за військовим званням встановлено у розмірі 1410 грн. з округленням (0,8x1762).

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду вказаним позовом за для захисту своїх прав та інтересів.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на дану виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за № 45 (далі - Порядок № 45) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 за № 103 (далі - Постанова № 103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Проте, в лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Однак, згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної Постанови КМУ, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Отже, в обох випадках визначено, що розрахунки проводяться шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 тарифний розряд для посади, яку займав ОСОБА_2 , визначено - 43, якому відповідає тарифний коефіцієнт 4,4.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн., а мінімальна заробітна плата - 3 723,00 грн. Отже, 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати буде складати 1 861,50 грн.

В даному випадку, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути 1 861,50 грн.

Шляхом розрахунку, є можливим дійти висновку, що посадовий оклад позивача повинен складати: 1861,50 х 3,8 = 6105,72 грн., а не 5780,00 грн., як це визначено відповідачем. Оклад за військовим званням: 1861,50 х 0,8 = 1489,20 грн., а не 1 410,00 грн., як це визначено відповідачем.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність дій Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення позивача та надані до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку його пенсії, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Таким чином, суд доходить висновку про протиправність дій Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення позивача та надані до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку його пенсії у березні 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач як суб`єкт владних повноважень, не доказав правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Також, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може умисно ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у даному випадку відсутні.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 262,263 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та надані до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у березні 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України (Код 08353525; 49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, буд.16), оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) для перерахунку пенсії з 01.01.2018 року з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з показника - 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 року та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев