Рішення № 89799382, 15.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 року Справа № 160/860/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.10.2019 p. №UA500060/2019/000161/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00643.

В обґрунтування позову зазначено, що 02.10.2019 року позивач надав до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2019/030763 на товар із загальною сумою заявленої митної вартості 69472,03 дол. США. Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становила 941116,07 грн., що складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Вартість була визначена декларантом за першим методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). Для митного оформлення позивач подав документи для підтвердження заявленої митної вартості, які не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари, проте, як зазначає позивач, відповідач направив ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" повідомлення, що подані декларантом документи містять розбіжності. Позивач вважав, що вказані обставини, які були зазначені відповідачем у повідомленні, не є були підставою для витребування додаткових документів, але на виконання повідомлення надав пояснення та додаткові документи. Проте, відповідач надіслав позивачу рішення про коригування митної вартості товару, яким було скориговано митну вартість товару №1 - за шостим резервним методом, а також направив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає прийняті рішення необґрунтованими, такими, що прийняті з порушенням вимог законодавства, у зв`язку із чим підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

28.02.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Одеська митниця Держмитслужби позов не визнала, зазначає, що для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією позивачем було подано копії документів за переліком, та під час митного контролю товарів за митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В пакувальному листі б/н не було зазначено чи входить вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а відсутність у поданих до митного оформлення документах (інвойсі тощо) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України. Також відповідач зазначає, що наданий страховий сертифікат №40-0197-19-00032/2403 від 16.08.2019 року не відповідав Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до відповідача разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, а саме не подано виписки з бухгалтерських документів, висновків про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Відповідач зазначає, що за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості, в якому наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано. Також відповідач зазначає, що на підставі положення ч.6 ст.54, ч.1, 2, 3 ст.256 Митного кодексу України була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ "АТБ-МАРКЕТ".

05.03.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій він вважає доводи викладені у відзиві необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства. Наголошує, що для митного оформлення було подано всі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, підстав щодо витребування додаткових документів у відповідача не було, подані документи розбіжностей не містили, та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Позивач вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, застосування відповідачем коригування митної вартості є незаконним, тому враховуючи протиправність винесених рішень, просить суд їх скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалами суду від 24.03.2020 року замінено відповідача в адміністративній справі №160/860/20 Одеську митницю ДФС правонаступником - Одеською митницею Держмитслужби та закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 16.04.2020 року відкладено судовий розгляд справи.

У судове засідання, призначене на 02.06.2020 року, представники сторін не прибули, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. 02.06.2020 року представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи без участі в порядку письмового провадження. Від відповідача засобами електронного зв`язку 02.06.2020 року надійшло письмове клопотання щодо проведення судового засідання також без участі представника Одеської митниці Держмитслужби.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, враховуючи позицію позивача, викладену у позові та позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2019 року ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» надало до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500060/2019/030763 на товар: посуд столовий із звичайного скла: арт.ОСТ-А5314YG - чашка кольорова (матеріал: скло механічного виготовлення) - 39696 шт.; арт.ОСТ-GTB1408FT - чашка скляна з металевою ручкою (матеріал: скло механічного виготовлення, метал) - 43848 шт.; торгівельна марка: Розумний вибір; виробник: GUANGZHOU OCT GLASSWARE INDUSTRIAL CO., LTD, Китай. Країна походження: CN. Загальна сума заявленої митної вартості 69472,03 дол.США. Код товару 7013379100. Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становила 941116,07 грн. (38326,3900 USD (дол.США)), вартість визначена декларантом за методом 1.

Для митного оформлення разом з митною декларацією (МД) №UA500060/2019/030763 від 02.10.2019 року позивачем подано копії наступних документів: зовнішньоекономічний договір (контракт) №3003-GL/CN від 28.04.16, рахунок-фактура (інвойс) №ОСТGZСI190801_5 від 09.08.2019, SWIFT від 20.09.2019, страховий сертифікат №40-0197-19-00032/2403 16.08.2019 та інші документи.

03.10.2019 року відповідач направив позивачу повідомлення (ідентифікатор повідомлення 6с12dfcf-16bc-4аlc-8lfl-4fl9863eb84d), в якому повідомив, що подані декларантом документи містять наступні розбіжності: 1) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.04.2016 №3003-GL/СН витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) згідно специфікації №15-ОСТ від 22.07.2019 до контракту від 28.04.2016 №3003- GL/СН, оплата за товари здійснюється впродовж 20 діб від дати коносамента у розмірі 27230,69, а також у розмірі 6749,95 до відвантаження товару, але банківські платіжні до митного оформлення надані не були 3) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-19-00032/2403 від 16.08.2019 не відповідає вищезазначеним умовам. 4) У сертифікат якості б/н від 09.08.2019 відсутні посилання на артикули що не дає змогу співвіднести зазначену в ньому інформацію до товару відповідно до інвойсу OCTGZCI190801_5 від 09.08.2019 5) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, у наданому до митного оформлення рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 02.10.2019 №1342, 1343, 1344, 1345 відсутня інформація щодо умов поставки товару; Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містяться розбіжності, відповідно до п.3 ст.5З МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - виписку з бухгалтерської документації; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини» (а.с.36).

У відповідь на повідомлення позивач листом від 04.10.2019 року №0410/19 надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли щодо поданих документів, а також наступні документи: прайс-лист виробника товару б/н від 26.07.2019 року; комерційну пропозицію б/н від 28.07.2019 року; банківські платіжні документи ІНФОРМАЦІЯ_1 б/н від 02.08.2019 року та swift б/н від 20.09.2019 року; сертифікат якості б/н від 09.08.2019 року; заявку на перевезення вантажу морським транспортом №36727/119338 від 12.08.2019 року та №36727/119339 від 12.08.2019 року (а.с.37-39).

Позивачем від відповідача було отримано Рішення про коригування митної вартості товару №UА500060/2019/000161/2 від 04.10.2019 року, яким було скориговано митну вартість товару №1 - за шостим резервним методом, та в результаті такого коригування, сума переплати митних платежів склала 261720,76 грн. (а.с.16).

У вищезазначеному Рішенні зазначено, що 04.10.2019 декларантом ТОВ «АТБ» наданий сертифікат якості, заявка на перевезення, відправлення, свифт. Витребувані документи не були надані. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між органом доходів та зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод. В органі доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим товар 1-МД від 08.08.2019 №UА807170/2019/042606, МД від 17.08.2019 №UA500090/19/013449 становить 2,71 дол.США/кг (ніж заявлено декларантом 1.60 дол.США/кг). Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів – за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ (а.с.17).

Також, відповідачем було направлено позивачу картку-відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00643 (а.с.18-19).

Не погоджуючись із отриманими рішеннями відповідача, ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" звернулося до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

За приписами ст.ст.49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст.51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України визначено документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, відповідно до ч.ч.1, 2, 5, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Матеріалами справи підтверджується, що для митного оформлення позивачем було подано документи, встановлені ч.2 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, МК України передбачено три підстави витребування додаткових документів у декларанта: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

Тобто, підстави, які були зазначені відповідачем у повідомленні від 03.10.2019 року, не є підставами які надають право витребувати додаткові документи, у розумінні ч.3 ст.53 МК України.

Згідно із ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному Рішенні відповідачем зазначені підстави, у зв`язку з якими відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та проведено коригування митної вартості товару, проте, жодна із вказаних у Рішенні №UА500060/2019/000161/2 підстав не відповідає вимогам, встановленим ч.6 ст.54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості, що підтверджується нижченаведеним.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Судом встановлено, що відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості товару №UA500060/2019/000161/2 від 04.10.2019 року, яким було скориговано митну вартість товару №1 - за шостим резервним методом.

Частиною 1 ст.57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 6 ст.57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів (ч.1 ст.58 МК України).

Згідно із ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.8 ст.55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Судом встановлено, що на виконання ч.8 ст.55 МК України, позивачем разом із заявою вих. №14-2019-6116 від 16.12.2019 року було подано копії наступних документів: 1) бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» - банківські та платіжні документи (копії): swift від 20.09.2019 року, заявка про купівлю іноземної валюти №2568 від 18.09.2019 року, платіжне доручення №2568 від 18.09.2019 року; 2) банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №2568 від 18.09.2019 року (оригінали); 3) акти прийому-передачі виконаних робіт №1268 від 02.10.2019, №1269 від 02.10.2019, №1270 від 02.10.2019, №1271 від 02.10.2019 та платіжні доручення №298911 від 17.10.2019 року, №298920 від 17.10.2019 року, №298962 від 17.10.2019 року, №298963 від 17.10.2019 року від ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» до Договору транспортного експедирування №88186 від 09.04.2019 року; 4) виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 13.12.2019 року) (копія); 5) експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-2913 від 06.12.2019 року (оригінал); 6) копія митної декларації країни відправлення №230820190089637396 від 12.08.2019 року (копія); 7) прайс-лист виробника товару б/н від 26.07.2019 року (копія); 8) комерційна пропозиція б/н від 28.07.2019 року (копія).

Згідно з пп.в) п.1 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 передбачено, що у графі 16 зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв`язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем.

У пункті „б” та „в” графи 16 зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами. Якщо використовується багатооборотна тара, то її вартість при кожній поставці товарів розподіляється пропорційно кількості товарів у кожній партії. Пропорційний розподіл витрат на тару (тобто перенесення її вартості частками на кожну партію) приймається митним органом за умови, що такий розподіл відображено в договорі (контракті) або підтверджений будь-яким іншим документом. До витрат на тару не належать окремо сплачені кошти за повернення тари продавцеві. Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то зазначені витрати розподіляються між товарами кожного найменування пропорційно їх вазі брутто.

Також, зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то зазначені витрати розподіляються між товарами кожного найменування пропорційно їх вазі брутто.

Судом встановлено, що поставка товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 28.04.2016 року №3003-GL/CH, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та GUANGZHOU ОСТ GLASSWARE INDUSTRIAL CO., LTD, (Продавець) (а.с.40-44).

Відповідно до п.2.2. Контракту № 3003-GL/CH, ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB-Нанджин, Китай (у відповідності до «Інкотермс-2000»), і включає в себе вартість завантаження товару у Продавця, вартість всіх митних формальностей в країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, умовами Контракту №3003-GL/CH визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим у позивача були відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

З урахуванням відсутності перелічених у ч.3 ст.53 МК України недоліків у поданих позивачем документах, у відповідача були відсутні підстави для пред`явлення вимог надати документи щодо такої складової митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Таким чином, доводи відповідача, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеними умовами Контракту. В даному випадку, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі №815/3142/17 (адміністративне провадження №К/9901/789/18), яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо зазначеної митним органом підстави, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий поліс 40-0197-19-00032/2403 від 16.08.2019 не відповідає вищезазначеним умовам, слід зазначити, що Розділом 9.«Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, це терміни CIF і СІР, відповідно до яких продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Термінами GIF і СІР дійсно передбачено обов`язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

Проте, за умовами Контракту №3003-GL/CH (пункт 4.1) передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Нанджин, Китай (у відповідності до «Інкотермс-2000»).

Відповідно до пунктів ОСОБА_1 та Б ОСОБА_2 . «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця та Покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися, та в якій мірі.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 року №40-0197-19-00032, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару. Згідно з п.1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 р. № 40-0197-19-00032, страховий тариф складає 0,03% від страхової суми (а.с.47-57).

16.08.2019 року сторонами було підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-19-00032/2403, яким передбачено, що товар за інвойсом OCTGZC1190801_5 від 09.08.2019, вантажовідправник Guangzhou ОСТ Glassware Industrial Co., LTD, страхова вартість вантажу 860445,91 грн. застраховано. Страхова сума складає 860445,91 грн., страховий тариф % - 0,03, страхова премія 258,13 грн. (а.с.58).

Щодо визначення суми страхових витрат у вказаному договорі у гривнях, зазначене відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про страхування», оскільки позивач є резидентом України, а договір страхування був укладений в Україні.

Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 258,13 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 26.02.2019 №40-0197-19-00032 та страховим сертифікатом №40-0197-19-00032/2403 від 16.08.2019 року, які були надані позивачем під час митного оформлення товару.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий сертифікат №40-0197-19-00032/2403 від 16.08.2019 року не відповідає зазначеним умовам є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

Таким чином, суд робить висновок, що розбіжності у числових значеннях при оформленні документів були відсутні.

Враховуючи вищезазначене, а також враховуючи документи, які додатково надавалися позивачем разом із поясненнями, суд вважає, що складові митної вартості визначені вірно. Витрати на страхування є підтвердженими та піддаються обчисленню. Витрати на страхування підтверджені страховим сертифікатом №40-0197-19-00032/2403 від 16.08.2019 року, а будь-які інші витрати зазначені у ч.10 ст.58 МК України покупцем понесені не були.

Загальні посилання на норми МК України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем Рішення. Суд вважає, що наведені у Рішенні доводи відповідача не є належним обґрунтуванням для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості, відповідно до вимог МК України.

В оскаржуваному Рішенні №UА500060/2019/000161/2 відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за другорядним методом: за резервним методом, отже, відповідач не конкретизував підстави незастосування попередніх методів.

За таких обставин митницею не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги ст.55 МК України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18 (адміністративне провадження №К/9901/11709/19) та від 31.01.2020 року по справі №804/7761/16 (адміністративне провадження №К/9901/43022/18), які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товари, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим рішення митного органу про визначення митної вартості товару та картка відмови не можуть вважатися обґрунтованими і правомірними, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у загальному розмірі 5047,66 грн., отже, судовий збір підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Одеської митниці Держмитслужби.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 1, 9, 72-77, 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.10.2019 pоку №UA500060/2019/000161/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00643.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (пр-т О.Поля, буд.40, м.Дніпро, 49000; код ЄДРПОУ 30487219) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5047,66 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул.Лип Івана та Юрія, буд.21 А, м.Одеса, 65078; код ЄДРПОУ 43333459).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко