Ухвала суду № 89799117, 12.06.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1857/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника заявника Пивовара В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Головного управління ДПС у Волинській області про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у даній справі адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету міста Луцька Волинської області податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 58845,31 грн (а.с.32-33).

03 червня 2020 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Волинській області від 01 червня 2020 року №2540/03-20-08-03-10 про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа у цій справі (а.с.42-43). Клопотання мотивоване тим, що на виконання рішення суду від 06 серпня 2019 року за заявою Головного управління ДФС у Волинській області був виданий виконавчий лист від 14 лютого 2020 року №315/2020, який втрачений, у зв`язку з чим і виникла потреба в отриманні його дубліката та поновленні строку пред`явлення до виконання. Заявник вказав, що виконавчий документ до виконання не пред`являвся, а рішення суду в даній справі відповідачем добровільно не виконане, хоч це є його обов`язком. Відмова боржника від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, є фактичною причиною пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа, виданого судом, до виконання. Не сприяє ефективному і своєчасному виконанню судових рішень невпровадження механізму звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання, передбаченого статтею 373 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Разом з тим, у зв`язку із реорганізацією територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України виникла необхідність і у заміні стягувача - Головного управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області.

У судовому засіданні представник Головного управління ДПС у Волинській області клопотання підтримав та просив таке задовольнити повністю.

У судове засідання відповідач (боржник) ОСОБА_1 не прибув, що з урахуванням положень частини другої статті 379 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 06 вересня 2019 року набрало законної сили рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року у даній справі, яким позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету міста Луцька Волинської області податковий борг зі сплати єдиного податку в сумі 58845,31 грн (а.с.65).

14 лютого 2020 року позивачу як стягувачу за заявою від 06 лютого 2020 року видано виконавчий лист №315/2020 (а.с.40).

Відповідно до листа Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 28 травня 2020 року №47691 (а.с.44) за даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист №315/2020 від 14 лютого 2020 року, виданий Волинським окружним адміністративним судом у справі №140/1857/19, на виконанні не перебуває.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу; також установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до пунктів 1-2, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності. Додатком 1 до вказаної постанови передбачено утворення Головного управління ДПС у Волинській області, а згідно із додатком 2 до цієї ж постанови Головне управління ДФС у Волинській області визначено як територіальний орган ДФС, який реорганізується шляхом приєднання до територіального органу ДПС - Головного управління ДПС у Волинській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби" погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (Офіційний вісник України, 2019 р., №26, ст.900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно із наказом Головного управління ДПС у Волинській області від 29 серпня 2019 №10 "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Волинській області" розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Волинській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Волинській області, що припиняється.

Як видно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у Волинській області зареєстроване як юридична особа 31 липня 2019 року (а.с.55-57).

Частинами першою та четвертою статті 379 КАС України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як уже зазначалося і було встановлено судом, виконавче провадження за виконавчим листом №315/2020 від 14 лютого 2020 року не було відкрите, що відповідно до положень частини четвертої статті 379 КАС України не є перешкодою для заміни стягувача у виконавчому листі.

Оскільки з 29 серпня 2019 року розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Волинській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Волинській області, що припиняється, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни у виданому Волинським окружним адміністративним судом виконавчому листі №315/2020 від 14 лютого 2020 року стягувача - Головне управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області.

Вирішуючи клопотання Головного управління ДПС у Волинській області в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає, що згідно із частиною першою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII, в редакції чинній на момент набрання рішенням суду законної сили) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

На сьогодні діють приписи підпункту 18.1 пункту 18 частини першої розділу VII "КАС України", за яким до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Виконавчий лист за заявою стягувача видано судом 14 лютого 2020 року (а.с.66). Строк пред`явлення виконавчого листа №315/2020 до виконання - до 07 грудня 2019 року.

Із заявою про видачу виконавчого листа з часу набрання рішенням суду законної сили у справі від 06 серпня 2019 року (тобто, з 06 вересня 2019 року) позивач не звертався до 06 лютого 2020 року. На момент звернення позивача (стягувача) із заявою про видачу виконавчого листа та видачі судом виконавчого листа №315/2020 строк звернення його для примусового виконання сплив.

Згідно з частиною першою статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічна норма закріплена і частиною шостою статті 12 Закону №1404-VIII: "Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції".

З аналізу зазначених норм випливає, що вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення стягувача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У даному випадку стягувач не навів суду поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, тобто таких обставин, які не залежать від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та не надав суду відповідних доказів.

На думку суду, саме по собі отримання виконавчого листа після закінчення строку пред`явлення його до виконання не є поважною причиною пропуску строку, оскільки в такому випадку стягувач повинен навести причини, які б свідчили про поважність неотримання такого виконавчого листа у строк, який би дозволив вчасно пред`явити такий виконавчий лист до виконання, починаючи із дати набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. Таких причин заявник суду також не вказав. При цьому його покликання на те, що фактичною причиною пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання стала відмова боржника виконати в добровільному порядку рішення суду, яке набрало законної сили, є необґрунтованим. Водночас, пасивна позиція стягувача у даній справі - не вжиття ним заходів для звернення до виконання судового рішення - вказують на те, що він сам не виявляв зацікавленості в реалізації процесуальних прав у порядку та в спосіб, визначений законом.

Суд також враховує, що звернення до суду Головного управління ДФС у Волинській області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було спрямоване на реалізацію положень пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, відповідно до якого орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У даній справі несплата ОСОБА_1 у добровільному порядку податкового зобов`язання і спричинила звернення позивача до суду із позовом про примусове стягнення податкового боргу. А тому доводи заявника про обґрунтовані очікування на добровільне виконання боржником рішення суду упродовж такого значного проміжку часу (з 06 вересня 2019 року по 06 лютого 2020 року) з огляду на наведені приписи Податкового кодексу України є непереконливими для суду. Принцип належного урядування зобов`язує орган державної влади чітко дотримуватися встановлених процедур та своєчасно вживати заходи на реалізацію встановлених законом повноважень. Інших причин заявник не навів.

Також слід зазначати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03) визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. А у рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності.

Посилання Головного управління ДПС у Волинській області на практику Європейського суду з прав людини суд вважає недоречними, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади. Правові висновки Європейського суд з прав людини в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб`єктів владних повноважень, адже законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заявником належними та допустимими доказами не доведено поважних причин для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а наведені обставини не є поважними причинами пропущення такого строку, а тому в задоволенні клопотання в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання необхідно відмовити.

Стосовно клопотання про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає таке.

Підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" КАС України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, питання щодо видачі дубліката виконавчого листа на виконання судового рішення в адміністративній справі поставлено в залежність від строку, протягом якого такий виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання.

З клопотання про видачу дубліката виконавчого листа слідує, що виконавчий лист від 14 лютого 2020 року №315/2020 був втрачений. Але при цьому доказів втрати виконавчого листа заявник не надав (стосовно фактів та обставин втрати виконавчого листа).

Враховуючи, що клопотання про видачу дубліката виконавчого листа подано після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а також відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа №315/2020 до виконання, то у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 376, 379, 295, підпунктом 18.4 пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково.

Замінити в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу стягувача у виконавчому листі №315/2020, виданому Волинським окружним адміністративним судом 14 лютого 2020 року, а саме Головне управління ДФС у Волинській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484).

В задоволенні клопотання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя Ж.В. Каленюк

Ухвала у повному обсязі складена 15 червня 2020 року