Рішення № 89796868, 20.05.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6075/19

Категорія 43

2/295/585/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Перекупка І.Г.,

при секретарі Поліщук К.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Богунського районного суду м. Житомира 19.04.2019 р. звернувся ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди а саме 25 444 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок чотири грн.) 18 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 1 700 (одна тисяча сімсот грн.) 00 коп. в рахунок, понесених витрат по проведенню оцінки вартості заподіяного збитку та 1000 (одна тисяча грн.) 00 коп. в рахунок відшкодування витрачених коштів за надання правничої допомоги адвокатом. В обґрунтування позову зазначив наступне. 15.03.2019 р. близько 21.30 год., ОСОБА_3 підійшовши до припаркованого на подвір`ї багатоквартирного будинку свого автомобіля марки «Renault Scenic» д. н. з. НОМЕР_1 , де виявив новоутворенні численні пошкодження автомобіля спричиненні нанесенням ударів та царапин твердим предметом невідомою людиною по кузову авто, зокрема нанесення пошкоджень шляхом процарапування лакофарбових матеріалів дверей, капота, бампера та крил, а також нанесення механічних пошкоджень твердим предметом, можливо від ударів ногами чи іншим твердим предметом по капоту, бамперу та дверях авто. При цьому неподалік стояв відповідач ОСОБА_4 в нетверезому стані якій відразу зізнався, що це він пошкодив його, ОСОБА_3 автомобіль так як нібито він заважав йому проїхати, при цьому виражав буйство та зневажливу поведінку .

Враховуючи виниклу ситуацію, він, ОСОБА_3 відразу зателефонував в поліцію, яка здійснили виїзд на місце події та зафіксували дану ситуацію при цьому опитавши ОСОБА_4 , встановили, що дійсно останній зізнався що наносив пошкодження припаркованому автомобіля в зв`язку з тим що той нібито заважав йому виїхати.

В ході перевірки з гр. ОСОБА_4 було проведено профілактичну бесіду про недопустимість антигромадської поведінки та складено адміністративний протокол за ст. 173 КпАП України, який направлено на розгляд до Богунського районного суду м. Житомир, що підтверджується довідкою за результатами розгляду матеріалів зареєстрованих в ЖОЕ 12572 від 15.03.2019 р.

Своїми діями, які виразились в умисному пошкодженні його, ОСОБА_3 майна, а саме автомобіля марки «Renault Scenic», д. н. з НОМЕР_1 відповідач завдав йому, ОСОБА_3 матеріальної шкоди на суму 25 444, 18 коп.

13.05.2019 р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

19.07.2019 року представником ОСОБА_4 - ОСОБА_2 подано до суду відзив на позов.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що позивачем на надано жодних доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 вчинив будь-які інші пошкодження автомобілю, ніж ті, які були раніше. Крім того вважають, що з позовом до суду звернулася неналежний позивач.

Суд, заслухавши думку сторін та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р., яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом.

Вимогами ч. 3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено.

Згідно довіреності від 16 лютого 2019 р., зареєстрованої в реєстрі № 299, оформленої приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської області Пилюх Г.Р., громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уповноважив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 бути його, ОСОБА_5 представниками з питань набуття права власності, реєстрації (поставки на облік) на його, ОСОБА_5 , ім`я транспортного засобу марки RENAULT, моделі MEGANE SCENIC, 2014 року випуску, експлуатації та розпорядження (продати, тощо) цього транспортного засобу. (а. с. 71, 118).

З пояснень представника позивача, представника відповідача (сам факт подій не заперечувався) 15.03.2019 р. о 21.30 год. ОСОБА_4 у АДРЕСА_3 , пошкодив автомобіль «Renault Scenic», д. р. н. НОМЕР_2 , що знаходився у користуванні ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 081322 від 22.03.2019 р.; поясненнями ОСОБА_4 підтверджується, що він дійсно вчинив правопорушення за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та незначно пошкодив лакофарбове покриття на автомобілі, оскільки ОСОБА_3 заблокув автомобілем парковку у дворі будинку, внаслідок чого він не міг виїхати своїм автомобілем; поясненнями ОСОБА_3 (а. с. 45-49).

Вина ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення встановлена постановою Богунського районного суду м. Житомира від 03.05.2019 р. по справі № 295/5369/19, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна грн.) 00 коп. (а. с. 51).

Згідно звіту № 43/03/19 від 17.04.2019 р. про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, слідує, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Renault Scenic», д. р. н. НОМЕР_1 становить 25 444 ( двадцять п`ять тисяч чотириста сорок чотири грн.) 18 коп. (а. с. 59-89).

Згідно Довідки начальника сектору превенції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 22.03.2019 р., зазначено що 15.03.2019 р. до Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_3 , з приводу неправомірних дій громадянина ОСОБА_4 Опитаний в ході перевірки громадянин ОСОБА_3 , прож. АДРЕСА_3 пояснив, що 15.03.2019 р. близько 21.30 год. вийшовши з будинку на подвір`я за вищевказаною адресою проживання виявив пошкодження транспортного засобу «Renault Scenic» д. н. з. НОМЕР_2 , який належить йому на підставі доручення. Громадянином ОСОБА_3 було доповнено, що біля свого транспортного засобу побачив сусіда, громадянина ОСОБА_4 , який перебував в п`яному стані та повідомив, що це він пошкодив авто, тому що той заважав йому виїхати з автомобільної парковки. Опитаний в ході перевірки громадянин ОСОБА_4 , прож. АДРЕСА_4 , повідомив, що дійсно 15.03.2019 р., перебував в дворі за вищевказаною адресою проживання та виявив, що автомобіль, який належить невідомій особі з номерними знаками не Житомирської реєстрації заблокував в`їзд на автомобільну паркову. Чекаючи досить довгий час власника авто, останній будучи в розлюченому стані наніс ключем незначні подряпини переднього правого крила вказаного автомобіля. Громадянином ОСОБА_4 було зазначено, що будь-яких інших ушкоджень вищевказаному авто не наносив. В ході перевірки з громадянином ОСОБА_4 , було проведено профілактичну бесіду про недопустимість антигромадської поведінки та складено адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП, який направлено на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира. Враховуючи те, що в ході перевірки в даних матеріалах не встановлено факту вчинення кримінального правопорушення, тому підстав для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань не має. (а. с. 6).

Суд критично відносить до позиції представника відповідача в тій частині, що начіб то позивачем на надано жодних доказів, які б свідчили, що саме ОСОБА_4 вчинив будь-які інші пошкодження автомобілю, ніж ті, які були раніше. Крім того вважають, що з позовом до суду звернулася неналежний позивач.

Суду, стороною позивача, надані пояснення у суді та надані докази, а саме матеріали, щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності зі змісту яких ОСОБА_4 не заперечував факту пошкодження автомобіля, «…оскільки ОСОБА_3 заблокував своїм автомобілем, «Renault Scenic», д. р. н. НОМЕР_1 , парковку у дворі будинку, внаслідок чого він, ОСОБА_4 не міг виїхати своїм автомобілем…» (а. с. 5-6, 51), висновками експертизи (а. с. 59-89).

Щодо позиції відповідача щодо неналежного позивача суд вважає, вказану думку хибною, у зв`язку з тим, що згідно довіреності від 16 лютого 2019 р., зареєстрованої в реєстрі № 299, оформленої приватним нотаріусом Мостиського районного нотаріального округу Львівської

області Пилюх Г.Р., громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уповноважив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 бути його, ОСОБА_5 представниками з питань набуття права власності, реєстрації (поставки на облік) на його, ОСОБА_5 , ім`я транспортного засобу марки RENAULT, моделі MEGANE SCENIC, 2014 року випуску, експлуатації та розпорядження (продати, тощо) цього транспортного засобу. (а. с. 71, 118).

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з нормою ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1187 ЦК України вказує, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1192 ЦК України передбачає як спосіб відшкодування шкоди завданої майну потерпілого шляхом відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 р. за № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню в повному обсязі особою,яка її завдала.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Стаття 59 Конституції гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та

формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Конституційний Суд зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу.

Визначальним в цивільному судочинстві, за ст. 2 ЦПК України, є принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та встановлюють зміст і спрямованість діяльності держави, а тому при вирішенні справ суди повинні в першу чергу застосовувати саме принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю досліджувати змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих конвенцією.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Наведене також узгоджується з постановою Великої палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ст.133 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, як представника позивачів по справі, в розмірі - 1000 грн., 1 700 грн. в рахунок, понесених витрат по проведенню оцінки вартості заподіяного збитку підлягають стягненню із відповідача. А також сплачений позивачами судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 258-260, 264-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (реєстраційний № НОМЕР_4 ), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 25 444 (двадцять п`ять тисяч чотириста сорок чотири грн.) 18 коп. в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 1 700 (одна тисяча сімсот грн.) 00 коп. в рахунок, понесених витрат по проведенню оцінки вартості заподіяного збитку та 1000 (одна тисяча грн.) 00 коп. в рахунок відшкодування витрачених коштів за надання правничої допомоги адвокатом.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка