Рішення № 89794750, 04.06.2020, Оболонський районний суд міста Києва

04.06.2020 Справа № 756/14062/19

Справа пр. №2/756/2235/20

ун. №756/14062/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Укрпошта" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року позивач акціонерне товариство "Укрпошта" (далі - АТ "Укрпошта") звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 працював оператором поштового зв`язку першого класу дільниці кур`єрської доставки Київської міської дирекції АТ "Укрпошта".

Позивач стверджував, що ОСОБА_1 не забезпечив схоронність двох поштових відправлень, у результаті чого АТ "Укрпошта" зазнало збитків на суму 41556,90 грн.

Зважаючи на те, що між сторонами було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, АТ "Укрпошта" просило суд стягнути з ОСОБА_1 збитки у сумі 41556,90 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву АТ "Укрпошта" не подав.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, а позовні вимоги АТ "Укрпошта" - задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Матеріалами справи засвідчується, що 16 червня 2017 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в АТ "Укрпошта" кур`єром дільниці кур`єрської доставки Київської міської дирекції АТ "Укрпошта". У подальшому він був переведений на посаду оператора поштового зв`язку першого класу дільниці кур`єрської доставки Київської міської дирекції АТ "Укрпошта" (а. с. 17-18).

18 червня 2018 року в Дільниці кур`єрської доставки Київської міської дирекції АТ "Укрпошта" було виявлено нестачу двох поштових відправлень "Укрпошта Експрес" № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , унаслідок чого позивачеві спричинено збитки на суму 41556,90 грн (а. с. 12, 13, 14-15, 16).

На підставі наказу АТ "Укрпошта" від 22 червня 2018 року №893 було проведено службову перевірку за фактом нестачі поштових відправлень "Укрпошта Експрес" № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , у результаті якої встановлено, що указані поштові відправлення були втрачені внаслідок дій оператора поштового зв`язку першого класу дільниці кур`єрської доставки Київської міської дирекції АТ "Укрпошта" ОСОБА_1 (а. с. 8-11).

Правові підстави та умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, визначені главою IX КЗпП України.

Так, ч. 1 ч. 2 ст. 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За загальним правилом за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ч. 1 ст. 132 КЗпП України). Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві (ч. 2 ст. 132 КЗпП України).

Згідно зі ст. 133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть: працівники - за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.

Ст. 134 КЗпП України визначено випадки, за яких працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Такий вид матеріальної відповідальності покладається на працівників у разі, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 1351 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 1351 КЗпП України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п. 1 ч. 1 ст. 134 КЗпП України), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно зі ст. 135-1 КЗпП України може бути укладено такий договір, та чи був він укладений. За відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладено лише обмежену матеріальну відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску) перевезення або застосування в процесі виробництва, затверджено постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 14 вересня 1981 року №259/16-59) (далі - Перелік).

Згідно з п. 6 розділу ІІ Переліку договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися з працівниками, які виконують роботи з приймання та обробки для доставки (супроводу) вантажу, багажу, поштових відправлень та інших матеріальних і грошових цінностей, їх доставці (супроводу), видачі (здачі).

Позаяк виконувана відповідачем робота відносилася до зазначеної в Переліку, між ним та підприємством 16 червня 2017 року було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність б/н (а. с. 20, 21-22).

За умовами цього договору ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності ввірених йому підприємством матеріальних цінностей.

Відповідач не забезпечив схоронність ввірених йому АТ "Укрпошта" матеріальних цінностей - поштових відправлень "Укрпошта Експрес" № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 . Унаслідок протиправних, винних дій ОСОБА_1 , які призвели до зникнення зазначених поштових відправлень, АТ "Укрпошта" спричинено збитки у розмірі 41556,90 грн.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 130 КЗпП України працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідач у добровільному порядку не відшкодував позивачеві заподіяні збитки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Укрпошта" збитки у сумі 41556,90 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 200, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства "Укрпошта" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства "Укрпошта" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 21560045) матеріальні збитки у сумі 41556 (сорок одна тисяча п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 90 (дев`яносто) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) на користь акціонерного товариства "Укрпошта" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 21560045) судовий збір у сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук