Ухвала суду № 89794545, 10.06.2020, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5231/20

Справа № 754/6652/20

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2020 року

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовом Громадської організації «Самоврядна громада Жукова 53-А» до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій незаконним та скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Громадська організація «Самоврядна громада Жукова 53 - А» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій незаконним та скасування розпорядження.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути із відповідача на свою користь 30 000 грн. завданих збитків та 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення прав позивача. Однак, всупереч п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).

Аналогічна правова позиція визначена і у статті 23 Цивільного кодексу України.

При цьому пункт 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.

Також у роз`ясненнях, наданих Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, вказано, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).

Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема докази причино-наслідкового зв`язку.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2102 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що позивач ставить дві вимоги не майнового характеру а саме: визнати дії відповідача незаконними та скасувати розпорядження, а тому за вказані вимоги, позивач має сплатити судових збір у розмірі 4204 грн. 00 коп.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір».

Оскільки позивач просить стягнути із відповідача на свою користь збитки у розмірі 30 000 грн. 00 коп., а тому має бути сплачено судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Відповідно до абзацу 3 пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що позивач просить стягнути із відповідача 10 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди, а тому за вказану вимогу має бути сплачено 2102 грн. 00 коп.

Крім того, зпозовної заяви вбачається, що позивач посилається на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2020 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 року, проте письмові матеріали справи вказаних документів не містять.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має подати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та позовну заяву, усунувши невідповідності прохальної частини позовної заяви або визначити особу відповідача, відповідно до прохальної частини позовної заяви.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Громадської організації «Самоврядна громада Жукова 53-А» до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій незаконним та скасування розпорядження - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О. Сенюта