Постанова № 8979212, 08.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.10Справа №2а-14948/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «ФОРА-БРІЗ»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

про скасування рішення,

за участю представників:

від позивача – Філатова О.О. – пред-к, дов. від 21.12.2009 р.

Мутей Л.Ю. – пред-к, дов. від 21.12.2009 р.

від відповідача – Болібкова А.В. - пред-к, дов. №3/10 від 01.12.2009 р.

за участю свідка Моченкова О.Л. – паспорт ЕЕ №405379.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фора-Бріз» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0012402303 від 15.06.2009 р., з підстав того, що вони застосовані без наявності правових підстав.

Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулось 01.03.2010 р., підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у адміністративному позові.

У судовому засіданні представник Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим проти позову заперечував та заявив клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Судом встановлено, що згідно з наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 08.09.2009 року № 535 «Про реорганізацію ДПІ у м. Сімферополі» проведено реорганізацію Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим шляхом роз’єднання на дві інші інспекції. Правонаступником ліквідованої інспекції в частині обліку відповідача у справі є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим.

Відповідно до ст. 55 КАС України ухвалою від 01.03.2010 р. суд провів заміну первинного відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідача).

Під час розгляду справи представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позовній заяві, відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, свідка, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівники Державної податкової інспекції в м. Феодосії 26.05.2009 р. провели перевірку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту в магазині позивача «Фора», який розташований за адресою: м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 73.

За результатами вказаної перевірки був складений акт, зареєстрований в подальшому під № 0770/01/09/23/33267610, в якому зроблений висновок про порушення позивачем п. 6 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також в зазначеному акті працівниками податкового органу було зафіксовано реалізація позивачем товарних запасів не облікованих у встановленому порядку на суму 1443770,30 грн., накладні на товар, який реалізований, не надані.

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, 15.06.2009 р. прийнято рішення №0012402303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п. 6,12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» згідно з п.3 ст. 17, ст. 21 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 2886123,82 грн.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення, вести в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (п.6 та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлена у ст.17, у п.1 якої вказано, що за незбереження книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до суб’єктів підприємницької діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає, що до суб’єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Під час розгляду справи позивачем надана копія наказу № 59 від 28.12.2007 р. «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства», у п.1 якого зазначено, що ведення бухгалтерського обліку на підприємстві покладено на бухгалтерії підприємства на чолі з головним бухгалтером. Відповідно до п. 5 наказу первинні документи бухгалтерського обліку мають зберігатися у офісному приміщенні бухгалтерії підприємства за адресою: м. Сімферополь, вул.Гоголя, 66 після первинної бухгалтерської обробки в місцях приймання товарів від постачальника (магазини).

Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Як вбачається з п. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

У ст. 3 Закону зазначено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наказом Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 р. затверджена Інструкція Про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, який зареєстрований в Мінюсті України 28.01.97 р. № 13/18187. У п. 4.1 вказаної Інструкції зазначено, що товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються:

- у роздрібній мережі, на складах і сховищах;

-у мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами або за цінами, за якими їх закуплено.

У товарних запасах роздрібної торгівлі враховуються запаси всіх товарів, які належать торговому підприємству, що знаходяться на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування (п.4.2 Інструкції ).

Матеріали справи свідчать про те, на виконання зазначених вище положень чинного законодавства, наказу №59 від 28.12.2007 р. позивач встановив суворий порядок обліку товарів. Так, після отримання товару від постачальників та підписання накладних, працівник магазину здійснював занесення інформації щодо кількості, вартості товару, зазначених в накладної, в програму обліку товару «Рубікон». Накладна обліковувалась в цієї програмі та автоматично заносилась відомості до програми «1-С Підприємство», в якій ведеться бухгалтерський облік. Саме після проведення зазначеної процедури розпочинається реалізація товару через РРО. Після завершення робочого дня працівник магазину робить зведений реєстр прибуткових та видаткових накладних на підставі відомостей з програми «Рубікон» та оригіналів накладних. Всі оригінали накладних та податкових накладних передаються до бухгалтерії підприємства. Одразу після їх отримання на підставі оригіналів бухгалтерія перевіряє правильність даних, відображених в програмі «Рубікон», правильність заповнення відомостей в накладних, після чого підтверджується вірність відомостей, внесених у програму «1-с Підприємство».

За таких обставин можна зробити висновок про те, що оприбуткування (облік) товарів відбувається відразу після його отримання в магазині на підставі первинних документів бухгалтерського обліку – накладних, які в подальшому передаються та зберігаються в бухгалтерії підприємства.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що зазначений порядок обліку товарів порушує вимоги чинного законодавства, надає позивачу можливість приховувати (не обліковувати) будь-яким чином товари, яки знаходяться на реалізації, що може привести до наявності у нього не облікованої готівки.

З огляду на зазначене суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п.12. ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відповідають дійсним обставин справи в наслідок чого у нього були відсутні підстав для застосування штрафних санкцій, визначених у ст. 21 цього Закону.

Під час розгляду справи позивачем надані докази того, що при проведенні працівниками Державної податкової інспекції в м.Феодосії 26.05.2009 р. контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту в магазині позивача «Фора», який розташований за адресою: м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 73, Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі, правонаступником якої є позивач, у м.Сімферополі проводилась планова перевірка платника податків, в наслідок чого книги обліку розрахункових операцій, яки закінчились, були передані в бухгалтерію підприємства, що зробило неможливим надати їх для огляду працівникам податкового органу .

Зазначений факт був підтверджений свідком Моченковим О.Л., який брав участь у проведені 26.05.2009 р. перевірки магазину позивача «Фора», який розташований за адресою: м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 73.

Моченков О.Л. пояснив, що про факт проведення перевірки не сповістив керівництво підприємство, в наслідок чого до податкового органу своєчасно не були надіслані всі необхідні документи щодо обліку товару, який був реалізований у вказаному магазині, книги обліку розрахункових операцій.

За таких обставин суд вважає, знайшов підтвердження факт прийняття податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій за результатами розгляду матеріалів перевірки, яка відбулась 26.05.2009 р. у магазині позивача «Фора», який розташований за адресою : м.Феодосія, смт.Коктебель, вул.Леніна, 73, без наявності у нього всіх необхідних документів для встановлення усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, в наслідок чого має бути скасоване рішення № 0012402303 від 15.06.2009 р.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.04.2010р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі №0012402303 від 15.06.2009 р.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «ФОРА-БРІЗ» (м.Сімферополь, пр.Кірова/вул.Одеська 19/1) 3,40 грн. – судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.