Рішення № 89790859, 12.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Київ № 826/976/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»

про визнання протиправними та скасування ППР

Прийняв до уваги наступне

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві 03.10.2016 №0004641306, № 0004651306, № 0004661306, складені на підставі акта 19.09.2016 №11528/26-58-13-06-17-2807702907.

Ухвалами суду від 23.02.2017 відстрочено сплату судового збору до винесення рішення у даній справі, відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу № 826/976/17 до судового розгляду.

Як слідує з позовної заяви представник позивача підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому запереченні на позовну заяву.

В подальшому судом залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Представники позивача та відповідача подали спільну заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог не надав.

На підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання), суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.1.22015.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Солом`янському районі Головного управління ДФС у місті Києві складено акт перевірки від 19.09.2016 №11528/26-58-13-06-17-2807702907, яким зафіксовано порушення позивачем :

1. Заниження оподатковуваного доходу в сумі 3 368 982,17 грн за 2015 рік, чим порушено пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 «д» п. 164.2. п 164.1 ст. 164. п 176.1 ст.176 Податкового кодексу України.

До сплати ПДФО - 673 187,43 грн.

2. Заниження оподатковуваного доходу в сумі 3 368 982,17 грн, чим порушено п.16-1 підрозділу розд. XX Податкового кодексу України.

До сплати військового збору - 50 534,73 грн.

3. Неподання податкової декларації про майновий стан за 2015 рік, чим порушено пп. 49.18.4 п.49.18 ст.49, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 19.09.2016 №11528/26-58-13-06-17-2807702907 ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2016 №0004641306, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 841 484,29 грн за платежем податок з доходів фізичних осіб, у тому числі: за основним платежем - 673 187,43 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 168 296,86 грн; № 0004651306, яким ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн; № 0004661306, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 63 168,41 грн за платежем військовий збір, у тому числі : за основним платежем - 50 534,73 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 633,68 грн.

З акту перевірки від 19.09.2016 №11528/26-58-13-06-17-2807702907 вбачається, відповідно до відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 фізичною особою - платником податків отримано від ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ " (код ЄДРПОУ 37825968) дохід в сумі 3 368 982,17 грн за ознакою « 126» (дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо, сума боргу платника податку анульовано кредитором).

Податковим органом до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» направлено запит щодо підтвердження інформації, вказаної в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), від 18.07.2016 за №10158/10/26-58-13-04-18.

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» листом від 25.07.2016 №25/07-16/2 (вх. №17384/10 від 28.07.2016) підтвердило достовірність даних про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 , протягом 2015 року, що відображені у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ознакою доходу 126, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» платнику податків - фізичній особі ОСОБА_1 списано безнадійну кредитну заборгованість у розмірі 3 368 982,17 грн.

Предметом спірних правовідносин є саме питання оподаткування прощеного ОСОБА_1 боргу в сумі 3 368 982,17 грн. податком на доходи осіб/військовим збором, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

З цього приводу суд зазначає наступне.

В силу вимог пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), до оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, наведеною нормою ПК прямо передбачено обов`язок платника відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку. Наведене цілком відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином у вказаній нормі чітко вказано, які саме складові анульованого (прощеного) боргу вважаються додатковим благом для цілей оподаткування в розумінні Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. 162.2.17 п. 16.2 ст. 162 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, визначений пп. 162.2.17 п.16.2 ст.162 ПК України, є вичерпним. Згідно з пп. "б" пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм законів дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим, проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 повинна була подати річну декларацію про доходи за 2015 рік, в якій відобразити дохід у вигляді додаткового блага з суми прощеного боргу (тіла кредиту), та нарахувати податкові зобов`язання, чого ним зроблено не було, при цьому, відповідач, встановивши неподання ОСОБА_1 податкової декларації про доходи за 2015 рік та самостійно визначаючи платнику податків грошові зобов`язання, до такого розрахунку повинен був включити прощені банком суми основного боргу, без урахування процентів.

Як слідує з повідомлення від 25.11.2015 №735505/И_4247 ТОВ «Кей-Колект» про анулювання боргу, станом на 26.06.2015 за позивачем обліковується кредитна заборгованість в сумі 158 973,73 дол.США, що станом на 26.06.2015 за курсом НБУ становить 3 368 982,27 грн, а саме :

81 809,23 доларів США, що на 26.06.2015 за курсом НБУ становить 1 734 033,98 грн - заборгованість по основній сумі кредиту;

77 134,50 доларів США, що на 26.06.2015 за курсом НБУ становить 1 634 948,18 грн - заборгованість по відсоткам.

Отже, заборгованість по основній сумі кредиту становить 1 734 033,98 грн.

Згідно п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Відповідно до ст.. 13 Закону України "Про державний бюджет на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року становив 1218,00 грн., відтак, розрахунок ставки податку на доходи фізичних осіб з суми прощеного боргу становить:

- десятикратний розмір мінімальної заробітної плати: 10 * 1218,00 = 12180,00 грн.

- сума податку за ставкою 15 відсотків: 12180,00 грн. * 15% = 1 827,00 грн.

- сума оподаткованого доходу за ставкою 20 відсотків: (1 734 033,98 грн - 12 180,00 грн.)*20% = 344 370,80 грн.

- загальна сума податку: 1 827,00 грн. + 344 370,80 грн. = 346 197,80 грн.

Виходячи з наведеного, з урахуванням висновків про те, що дохід у вигляді додаткового блага сплачується лише з суми прощеного боргу (тіла кредиту), суд дійшов висновку про те, що правомірним є нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за ставкою, визначеною ст. 167 ПК України, у розмірі 346 197,80 грн.

Правомірним є застосування оскарженим податковим повідомленням - рішенням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 86 549,45 грн. (що становить 25 відсотків від визначеного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 346 197,80 грн.) та застосування оскарженим податковим повідомленням - рішенням штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170,00 грн. (за неподання декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік), у відповідності до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 та пп. "д".

Також правомірним є нарахування ОСОБА_1 військового збору в розмірі 1 734 033,98 грн *1,5% =26 010,51 грн та застосування штрафних санкцій військового збору (25%) - 6 502,63 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення ДПІ від 03.10.2016 № 0004641306 в частині збільшення грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 432 747,25 грн (з яких, основний платіж - 346 197,80 грн, штрафні (фінансові) санкції - 86 549,45 грн), відтак, вимоги позову про визнання протиправним та скасування рішення в цій частині - не відповідають вимогам законодавства та встановленими судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, однак, відповідачем не доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення в іншій частині нарахованих зобов`язань та застосованих санкціях, в зв`язку з чим позов підлягає до часткового задоволення та слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 03.10.2016 № 0004641306 в частині грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 408 737,04 грн (з яких, основний платіж - 326989,63 грн., штрафні (фінансові) санкції - 81 747,41 грн.), залишивши податкове повідомлення - рішення в іншій його частині без змін. Також відповідачем доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення ДПІ від 03.10.2016 № 0004661306 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 32 513,14 грн (з яких, основний платіж - 26 010,51 грн, штрафні (фінансові) санкції - 6 502,63 грн), відтак, вимоги позову про визнання протиправним та скасування рішення в цій частині - не відповідають вимогам законодавства та встановленими судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, однак, відповідачем не доведено правомірність оскарженого податкового повідомлення - рішення в іншій частині нарахованих зобов`язань та застосованих санкціях, в зв`язку з чим позов підлягає до часткового задоволення та слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 03.10.2016 № 0004661306 в частині грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30 655,27 грн (з яких, основний платіж - 24 524,22 грн, штрафні (фінансові) санкції - 6 131,05 грн.), залишивши податкове повідомлення - рішення в іншій його частині без змін.

Згідно ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб у 2017 році становив 1 600, 00 грн.

Однак, у зв`язку з тим, що згідно ухвали суду від 23.02.2017 позивачу відстрочено сплату судового збору до винесення рішення по справі, суму судового збору у розмірі 4 000,00 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України та відповдіно суму судового збору у розмірі 4 000,00 грн. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві до Державного бюджету України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 03.10.2016 № 0004641306 про збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб у 408 737,04 грн (з яких, основний платіж - 326989,63 грн., штрафні (фінансові) санкції - 81 747,41 грн).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві від 03.10.2016 № 0004661306 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 30 655,27 грн (з яких, основний платіж - 24 524,22 грн, штрафні (фінансові) санкції - 6 131,05 грн).

4. В задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Призначення платежу *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору) у сумі 4 000 грн.

6. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Призначення платежу *;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору) у сумі 4 000 грн.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

Державна податкова інспекція у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві (03151, м.Київ, вул.Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 39471390)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (04071, м.Київ, вул.Межигірська, буд.22, код ЄДРПОУ 37825968)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій