Рішення № 89790764, 11.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2020 року м. Київ № 826/17878/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова компанія Магнат»

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0050971409 (форма «С») від 05 жовтня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат (далі - позивач, товариство, ТОВ «ФК Магнат») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року № 0050971409 (форма «С») на суму 1700,00 грн. - штрафу за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що після проведення фактичної перевірки ТОВ «Фінансова компанія Магнат» Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області складено Акт № 189/05/99/14/05/39307260 від 24 вересня 2018 року, відповідно до висновків якого виявлено порушення пунктів 2 та 5 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (тут та далі - Закон №265/95 із змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин). На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0050971409 (форма «С») від 05 жовтня 2018 року та застосовано штрафні санкції на суму 1700, 00 грн.

Позивач стверджує, що ТОВ "Фінансова компанія Магнат" не відноситься до кола суб`єктів, на яких розповсюджуються положення статті 4 та відповідно статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки позивач є небанківською фінансовою установою, яка діє на підставі ліцензії Національного банку України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Відповідачем 05 грудня 2018 року подано відзив на позовну заяву з додатками-доказами. З відзиву вбачається, що проведеною фактичною перевіркою встановлено, що операції з купівлі-продажу іноземної валюти проводилися товариством без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування у двох примірниках розрахункового документа, що підтверджує виконання цієї операції, чим порушено пункти 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідач стверджує, що позивач зобов`язаний виконувати вимоги пунктів 2, 5 статті 4 Закону №265/95, тому у зв`язку з виявленими порушеннями до товариства застосовані фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві 20 вересня 2019 року проведено фактичну перевірку Донецького відділення №92 (пункт обміну валют) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат", розташованого за адресою: м. Маріуполь, провулок Нахімова, 9, за результатами якої контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "ФК Магнат" Закону №265/95-ВР та складено Акт про результати фактичної перевірки від 21 вересня 2018 року (копія наявна в матеріалах справи) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року №0050971409, яким до товариства за порушення пунктів 2 та 5 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1 700,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" не погоджуючись із податковим повідомлення-рішення, звернулось до суду з даним позовом, розглядаючи який суд виходить з того, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом № 265/95-ВР.

Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону №265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій; видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції.

Згідно з пунктом 2 статті 18 Закону №265/95-ВР, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Відповідальність за незастосування реєстраторів розрахункових операцій суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти, визначена статтею 18 Закону №265/95-ВР для уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус фінансової установи та здійснює діяльність на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 20 листопада 2015 року №168, виданої Національним банком України. Зокрема, ТОВ «ФК «Магнат» має право здійснювати операції, зазначені у пунктах 3 (діяльність з обміну валют) частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про Національний банк України» НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №637), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень, у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та у повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Статтею 1 готівки Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу» із змінами та доповненнями, який був чинним на час спірних правовідносин, передбачалося, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Отже, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-яких з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Як вбачається з обставин справи, позивач не заперечує допущених порушень порядку оприбуткування готівки, наявності у касі надлишку готівкових коштів (українських гривень) над сумою, яка зазначена у фіскальному звіті, проте обґрунтовує позовні вимоги лише тим, що товариство не належить до уповноважених банків або їх агентів, а здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі генеральної ліцензії НБУ №168 від 20 листопада 2015 року, через що вважає неможливим застосовування до нього положень пункту 7 статті 4 Закону № 265/95.

Проте, суд з такими обґрунтуваннями не погоджується та вважає, що наявність порушення визнається позивачем, доведена відповідачем, належним чином зафіксована контролюючим органом, з дотриманням визначеної процедури, складенням Акту та податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року №0050971409 (форма «С»), висновки яких цілком відповідають викладеним вище обставинам.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ураховуючи наведене, оцінюючи дії відповідача на предмет дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2018 року №0050971409 (форма «С») відповідає вищезазначеним вимогам.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та їх недоведеність достатніми та переконливими доказами, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню лише при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

При звернені до суду позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Магнат», яке не є суб`єктом владних повноважень, сплатило 1 762,00 грн. судового збору (квитанція №0.0.1124655293.1 від 04 вересня 2018 року), проте зазначена сума відшкодуванню не підлягає, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Магнат" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0050971409 (форма «С») від 05 жовтня 2018 року - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат», адреса: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-В, код ЄДРПОУ 39307260.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. 0444617787.

Суддя В.І. Келеберда