Рішення № 89790642, 10.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2020 року м. Київ № 826/5753/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна»доКиївської міської митниці ДФСпроскасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2018 №00001831902, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» (далі - позивач, ТОВ «Бреннтаг Україна», Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі також - відповідач, Митниця) про скасування податкового повідомлення-рішення №00001831902 від 06.03.2018, яким на підставі підпунктів 54.3.1 та 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, абз.1,2 підпункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн за порушення податкового законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Київської міської митниці ДФС від 06.03.2018 №00001831902.

Також вказаним рішенням стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

При цьому, у судовому засіданні 27.05.2020 представником подана заява про подання доказів понесених судових витрат після ухвалення судового рішення.

Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

01.06.2020 від представника позивача до суду надійшла заява, датована 29.03.2020, про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також клопотання про залучення доказів на підтвердження понесених витрат.

У вказаній заяві представник позивача просить тягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійснені позивачем судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у Окружному адміністративному суді міста Києва у розмірі 19 596,00 грн.

Надаючи оцінку заяві представника позивача суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1 частини третьої ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша вказаної статті).

Частиною другою цієї ж норми Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта цієї статті).

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За заявою представника позивача стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС підлягають втрати на правничу допомогу у розмірі 19 596,00 грн, що, згідно наведеного у заяві розрахунку складається з витрат на підготовку позовної заяви у цій справі в сумі 15 336,00 грн (кількість витраченого часу - 3,6; ставка учасника - 4 260,00 грн) та витрат на підготовку клопотання про зупинення провадження у справі (кількість витраченого часу - 1,0; ставка учасника - 4 260,00 грн).

На підтвердження понесених витрат в сумі 19 596,00 грн представником позивача надані наступні документи (крім іншого):

- копія договір про надання правової (правничої) допомоги №2-1/15-2018 від 12.02.2018, додаткову угоду №6 від 30.12.2019, укладених між ТОВ «Бреннтаг Україна» та АО «КМ Партнери»;

- копія Акта про надання послуг б/н від 22.05.2018;

- копія рахунку-фактури №18 від 22.05.2018;

- копію платіжного доручення №3329 від 24.05.2018 29 про оплату послуг AO «КМ Партнери»;

- банківську виписку від 24.05.2018;

- копію довіреності б/н від 16.10.2019;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Козленко М.С.;

- копію Ордеру серія KB № 370549 від 21.02.2018.

Так, Актом про надання послуг б/н від 22.05.2018 підтверджено надання представником ТОВ «Бреннтаг Україна» у адміністрований справі №826/5753/18 - Козленко М.С. з підготовки позовної заяви (кількість витраченого часу - 3,6; ставка учасника - 4 260,00 грн) всього на суму сумі 15 336,00 грн та з підготовки клопотання про зупинення провадження у справі на суму 4 260,00 грн (кількість витраченого часу - 1,0; ставка учасника - 4 260,00 грн).

Згідно частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Пунктами 4, 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Окрім зазначеного вище суд звертає увагу на положення частини шостої та частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду 13.03.2019 у справі №826/7806/17, 20.12.2018 у справі №316/4923/16-а, 01.10.2018 у справі №815/4619/17.

Відповідач, якому копія заяви представника позивача направлена засобами поштового зв`язку 29.05.2020, своїм правом висловити заперечення проти заявленої суми судових витрат не скористався, доказів на спростування понесених позивачем витрат на правничу допомогу станом на час розгляду цього питання не надав.

Як зазначено Європейським судом з прав людини у пункті 268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява №19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V)».

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано Європейським судом з прав людини і у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пункти 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункт 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004.

Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів суд, дослідивши докази на підтвердження їх понесення позивачем, а також відсутність заперечення щодо заявленої суми з боку позивача, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

Керуючись статтями 72-77, 132, 139, 241-246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бреннтаг Україна» (код ЄДРПОУ 31117545, адреса: 07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12) понесені ним судові витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 19 596 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 3942888, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд.8-А).

Додаткове рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська