Рішення № 89790580, 12.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2020 року м. Київ № 826/12060/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів: Кармазіна О.А., Катющенка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії»до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 06.07.2016 №6899, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 06.07.2016 №6899.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.06.2016 №6899, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, складено без належних доказів виявлення факту порушення, оскільки інспектором під час складення вказаного протоколу не перевірявся факт виконання рейсу AFL1625, з урахуванням того, що жодних повідомлень від командира повітряного судна, органів ОПР або органів управління Повітряних Сил Збройних Сил про факт порушення порядку використання повітряного простору України з боку позивача не було.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2016 (суддя Арсірій Р.О.) відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

22.08.2017 від представника відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення, в яких останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови, винесеної відповідачем правомірно та у межах наданих останньому повноважень.

15.09.2017 від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про зміну підстав позову, яка прийнята судом до розгляду, в якій вказано про те, що державний інспектор ОСОБА_1 , яким складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.06.2016 №6899, не мав повноважень на проведення інспектування у сфері безпеки авіації, оскільки у відповідності до посвідчення, останній працює на посаді державного інспектора з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією. При цьому, за твердженням представника позивача, під час оформлення вказаного протоколу інспектором не здійснювалась перевірка інформації, що стала підставою для встановлення факту вчинення правопорушення з боку позивача, з урахуванням того, що заборонені зони для польотів не можуть встановлюватись шляхом видачі та опублікування повідомлення NOTAM, а жодних повідомлень від командира повітряного судна, органів ОПР або органів управління Повітряних Сил Збройних Сил про факт порушення порядку використання повітряного простору України з боку позивача не було. На додаток, у вказаній заяві наголошено на тому, що відповідачем порушено строки накладення на Публічне акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» штрафу, який передбачено положеннями ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України та п. 3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 №637.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2017 справу №826/12060/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено останню до судового розгляду.

У призначене судове засідання 19.09.2018 з`явились представники сторін. Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зміну підстав позову та відповіді на відзив. У свою чергу, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченнях, в яких зазначено про те, що державний інспектор ОСОБА_1 під час складення відповідного протоколу діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень. Щодо використання при складанні протоколів про правопорушення засобів об`єктивного контролю представниками відповідача зазначено, що до повноважень Державіаслужби не належить проведення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України, оскільки це повноваження належить Національному бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. При цьому, за твердженням представників відповідача, Украероцентр, виявивши факти польотів ПС, які виконували рейси під трилітерним індексом AFL без заявки, без дозволу, без зв`язку з органом ОПР, у забороненій зоні, направив до Центральної диспетчерської служби Державіаслужби первинні повідомлення про порушення порядку використання повітряного простору України мережею авіаційного фіксованого електрозв`язку (AFTN). Інформації, викладеної у телеграмі Укпаероцентру, виявилось досить для того аби державний інспектор у межах своїх повноважень встановив факт порушення порядку використання повітряного простору і склав протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, з урахуванням того, що з 30.04.2014 рейси ВАТ «Аерофлот» здійснювали польоти з порушення порядку перетину державного кордону, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №424-п, пункт пропуску через державний кордон та пункт контролю у аеропорті «Сімферополь» закрито. Натомість, як наголошено у запереченні, ПАТ «Аерофлот» не є суб`єктом авіаційної діяльності, який знаходиться на території України, об`єкти авіаційної діяльності (повітряні судна) розміщені як за межами України, так і на анексованій Російською Федерацією території України - АР Крим, - що унеможливлює проведення перевірки на місці, а тому видача спеціального завдання на проведення перевірки відбулась шляхом видачі наказу Державіаслужби від 31.03.2016 №221.

З огляду на викладене, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відповідь на відзив та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, державним інспектором Державіаслужби ОСОБА_1 у присутності уповноваженого представника ПАТ «Аерофлот - російські авіалінії» гр. Шушаріна С.Є. та за результатами проведення перевірки інформації, викладеної у телеграмі Украероцентру тлг №281910 складено протокол №6899 про правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.06.2016, в якому зазначено, що у результаті перевірки встановлено наступне порушення: 28.02.2016 о 15 год. 38 хв. здійснило політ з порушенням порядку використання повітряного простору України ПС, яке виконувало рейс AFL1625, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного України та п. 94, пп. 1, 4, 6 п. 118 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».

На підставі викладеного, Державіаслужбою України винесено постанову №6899 про накладення штрафу за порушення у галузі цивільної авіації від 06.07.2016, якою, з огляду на ст.ст. 127-130 Повітряного кодексу України, а саме: абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України, постановлено накласти на ПАТ «Аерофлот - російські авіалінії» штраф у сумі 136 000,00 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Приписи п. 26 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України (надалі - ПК України, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначають, що використання повітряного простору України - провадження діяльності, пов`язаної з польотами повітряних суден, з переміщенням (перебуванням) матеріальних об`єктів у повітряному просторі України, а також з вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Згідно зі ч.ч. 1 та 3 ст. 23 ПК України, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов`язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України.

Частиною 1 ст. 29 ПК України передбачено, що використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, що надаються органами об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1 - 5 частини другої статті 24 цього Кодексу.

Порядок подання заявок, видачі дозволів та визначення умов використання повітряного простору врегульовані Розділом IV Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 (надалі - Положення №401, чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, користувачі повітряного простору, заінтересовані у провадженні діяльності, зазначеної у пункті 3 цього Положення, повинні подати відповідну заявку на використання повітряного простору (п. 56 Положення №401).

Згідно з п. 57 Положення №401, подання заявок та видача дозволів на використання повітряного простору або анулювання заявок може здійснюватися за допомогою телеграфу, телефону, поштового зв`язку, телефаксу тощо. Користувачі повітряного простору зобов`язані мати прямий зв`язок (телеграф, телефон, телефакс або інші види зв`язку) з органами ОПР та відповідними органами управління Повітряних Сил Збройних Сил.

При цьому, у п. 58 Положення №401 закріплено, що форма розкладів та заявок на польоти цивільних повітряних суден, а також терміни їх подання визначаються Правилами надання експлуатантам дозволів на виліт з аеропортів України та приліт до аеропортів України під час виконання міжнародних, внутрішніх та транзитних польотів, що затверджуються Мінінфраструктури та Міноборони.

Відповідно до п. 60 Положення №401, розклад регулярних внутрішніх та міжнародних польотів цивільних повітряних суден експлуатантів України та іноземних експлуатантів затверджується Державіаслужбою і надсилається до Украероруху (Украероцентру) та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил не пізніше ніж за 20 діб до введення його в дію.

Органи управління Повітряних Сил Збройних Сил, Украероцентр здійснюють контроль за виконанням регулярних внутрішніх та міжнародних польотів, а також транзитних регулярних польотів та наданням органами ОПР послуг з обслуговування повітряного руху. З цією метою користувачі повітряного простору подають Украероцентру перелік повторюваних планів польотів не пізніше ніж за 14 діб до початку польоту, а зміни до цього переліку - за 7 діб до введення їх у дію. Украероцентр доводить перелік повторюваних планів польотів до РДЦ та органів управління Повітряних Сил Збройних Сил (п. 61 Положення №401).

Приписами п.п. 74, 75 Положення №401 визначено, що дозвіл на виконання внутрішніх та міжнародних регулярних польотів з посадкою (вильотом) в Україні (з України) видається Державіаслужбою.

У свою чергу, відповідно до п. 2 розділу І Положення №401, дозволом на використання повітряного простору є офіційне повідомлення про надання користувачеві повітряного простору дозволу для провадження діяльності у порядку, що визначається відповідним підрозділом органу об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України.

У силу п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» від 19.07.1999 №1281, головним оперативним підрозділом системи є Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (надалі - Украероцентр).

Загальний порядок польотів та маневрування повітряних суден у класифікованому повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) міжнародними договорами покладена на Україну, з метою забезпечення безпеки польотів цивільних повітряних суден і екологічної безпеки встановлюють Правила польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.10.2011 №478 (надалі - Правила).

Відповідно до пункту 1.3. Правил, контрольований політ - будь-який політ, який виконується за наявності диспетчерського дозволу.

У свою чергу, диспетчерський дозвіл - дозвіл командиру повітряного судна діяти відповідно до умов, установлених диспетчерським органом.

Відповідно до п. 8.1 глави 8 Правил, дозвіл повинен бути отриманий до початку виконання контрольованого польоту або частини польоту, яка виконується як контрольований політ. Такий дозвіл запитується шляхом подання плану польоту до органу диспетчерського обслуговування повітряного руху .

Аналогічні положення закріплені п.п. 3.3.1.1, 3.3.1.2, 3.3.2, 3.6.1.1 Додатку 2 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Правила польотів» .

Так, на підставі телеграми Украероцентр від 28.02.2016 №281910, копія якої наявна у матеріалах справи, Державною авіаційною службою України встановлено порушення використання повітряного простору над півостровом Крим в межах координат о 15 год. 38 хв. рейсом AFL1625.

Крім того, відповідно пп. «n» п. 5.1.1.1 розділу 5.1 Глави 5 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року «Службы аэронавигационной информации» та Dос. 8126 ІСАО «Руководство по службам аэронавигационной информации», які є обов`язковими як для України, так і для Російської Федерації, згідно зі ст.ст. 37 та 38 вказаної Конвенції, Державіаслужбою України були видані відповідні NОТАМ (А1391/14, А1946/14 та А2461/14).

Отже, станом на 28.02.2016 над півостровом Крим була встановлена заборона використання повітряного простору (заборонена зона), про що свідчить опублікована в NOTAM інформація.

Доказів того, що рейсом AFL1625, який виконував політ 28.02.2016 о 15 год. 38 хв., перед початком його здійснення подано заяву на використання повітряного простору та надано план польоту позивачем суду подано не було, про що свідчить зміст телеграми Украероцентр від 28.02.2016 №281910.

За таких обставин суд визнає обґрунтованими твердження представників відповідача про порушення повітряним судном ПАТ «Аерофлот - російські авіалінії» під час здійснення рейсу AFL №1625 порядку використання повітряного простору, з огляду на відсутність заявки та відповідних дозволів на виконання такого рейсу.

Колегія суддів також враховує, що вимоги до змісту, правил видачі та випуску NОТАМ уніфіковані для всіх країн, що приєднались до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться у Додатку 15 та Dос. 8126.

Відповідно до п. 5.1.1 Додатку 15: «NОТАМ составляется и издается незамедлительно в тех случаях, когда подлежащая распространению информация носит временный и непродолжительный характер, или в случае введения в срочном порядке важных с эксплуатационной точки зрения постоянных изменений или временных изменений, носящих долгосрочный характер, исключая обширный текстовой и/или графический материал».

NОТАМ є складовою частиною об`єднаного пакета аеронавігаційної інформації, визначення якого міститься в розділі 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15.

Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 глави 2 Правил №564, аеронавігаційна інформація затверджується Державіаслужбою України та публікується САІ.

Згідно з розділом 1.1 «Определения» Глави 1 Додатку 15 «Запретная зона - воздушное пространство установленных размеров над территорией или территориальными водами государства, в пределах которого полеты воздушных судов запрещены».

Відповідно до вимог пп. пп. 2.2.1, 2.2.4 та 2.2.5 розділу 2.2 глави 2 Додатку 15, «...2.2.1 Служба аэронавигационной информации обеспечивает представление аэронавигационных данных и аэронавигационной информации, необходимых для обеспечения безопасности, регулярности и эффективности аэронавигации, в форме, отвечающей эксплуатационным требованиям, предъявляемым сообществом ОрВД, в том числе: а) персоналом, связанным с производством полетов, включая летные экипажи, при планировании полетов и в пилотажных тренажерах; b) органом обслуживания воздушного движения, ответственным за полетно-информационное обслуживание и службами, отвечающими за предполетную информацию»; « 2.2.4 Кроме того, служба аэронавигационной информации получает аэронавигационные данные и аэронавигационную информацию, позволяющие ей обеспечивать предполетное информационное обслуживание и удовлетворять потребности в информации во время полета, из следующих источников: а) от служб аэронавигационной информации других государств; b) из других источников»; « 2.2.5 Аэронавигационные данные и аэронавигационная информация, получаемые из источников, указанных в п. 2.2.4 а), при распространении сопровождается четкой ссылкой на то, что они опубликованы с санкции государства, от которого получены».

Окрім того, відповідно до п. 2.3.2 розділу 2.3 Глави 2 Додатку 2 «...До начала полета командир воздушного судна знакомится со всей имеющейся информацией, касающейся запланированной операции».

Пунктом 8.1.3 Додатку 15 закріплено, що «членам летного экипажа предоставляется краткая аннотация действующих NОТАМ, имеющих эксплуатационное значение, и другая информация срочного характера в форме составленных открытым текстом бюллетеней предполетной информации (РІВ)».

Наведене спростовує твердження представників позивача щодо необізнаності ПАТ «Аерофлот - російські авіалінії» станом на час виконання рейсів про закриття повітряного простору України над півостровом Крим та діючих NОТАМ (А1391/14, А1946/14 та А2461/14).

Також, судова колегія звертає увагу, що вказані NОТАМ мають у своєму тексті у полі визначення, цілі літери «NBO», що відповідно до Додатку А глави 6 Dос. 8126 ІКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» означає, що NОТАМ відібрано для негайного сповіщення експлуатантів повітряних суден, для включення в РІВ, та стосується виконання польотів.

Таким чином, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що при виконанні рейсу AFL1625 28.02.2016 о 15 год. 38 хв. ПАТ «Аерофлот - російські авіалінії» допущено порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Щодо необхідності проведення Державіаслужбою розслідування по кожному факту порушення порядку використання повітряного простору України слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 та ч. 9 ст. 119 ПК України, розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами і літальними апаратами України та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на території України, а також порушення вимог щодо використання повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна установа з розслідування авіаційних подій, що утворюється та статус якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 №228 утворено Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. Пунктом 3 Положення про Національне бюро (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що воно є державною спеціалізованою експертною установою з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами. Тобто, розслідування по кожному факту порушення порядку використання повітряного простору України проводить Національне бюро, а не Державіаслужба.

Щодо відсутності у державного інспектора ОСОБА_1 , яким складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації від 30.06.2016 №6899, повноважень на проведення інспектування у сфері безпеки авіації слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ПК України. державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 16 ПК України, державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, на підставі службового посвідчення та спеціального завдання на проведення перевірки відповідно до частини шостої цієї статті мають право складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і застосовувати фінансові санкції.

Процедуру розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті визначено у Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.12.2011 № 637 (надалі - Порядок № 637).

Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів авіаційної діяльності (далі - Суб`єкт) у разі здійснення ними правопорушення у галузі цивільної авіації та фізичних осіб у разі здійснення ними адміністративного правопорушення на повітряному транспорті (п. 1.2 Порядку).

Оформлення матеріалів про правопорушення у галузі цивільної авіації визначено у розділі ІІ названого Порядку.

Підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації згідно з пунктом 2.1 Порядку є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації, складений за формою згідно з додатком 1.

Усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, стосовно якої він складений.

Відповідно до п. 2.2 Порядку № 637, протоколи про правопорушення в галузі цивільної авіації мають право складати Голова Державіаслужби України, його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи Державіаслужби України, керівники аеропортів, начальники служб авіаційної безпеки аеропортів або їх заступники.

При цьому варто звернути увагу, що повноваження державних інспекторів не обмежено кваліфікацією посад, а тому посилання представників позивача на наявність у державного інспектора Державіаслужби України ОСОБА_1 кваліфікації з авіаційного нагляду за льотною експлуатацією не позбавляє його повноважень на проведення перевірки та оформлення матеріалів про правопорушення у галузі цивільної авіації.

Більш того, на підтвердження правомірності дій інспектора щодо перевірки допущення позивачем порушень правил використання повітряного простору відповідачем надано наказ Державіаслужби України від 31.03.2016 №221 «Про проведення перевірки фактів порушення порядку використання повітряного простору», яким, зокрема ОСОБА_1 , залучено до перевірки інформації, викладеної у первинних повідомленнях про порушення порядку використання повітряного простору України, які надходять до Державіаслужби від Украероцентру.

Водночас, суд вважає помилковим твердження представника позивача про необхідність проходження державним інспектором з льотної експлуатації спеціальної підготовки, що встановлено п. 2.4 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України, за яким посади державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути за такими напрямами: повітряні перевезення; авіаційні роботи; авіація загального призначення. Державний інспектор з льотної експлуатації проводить інспектування у сфері льотної експлуатації, а за умови проходження відповідної підготовки - за напрямами державного інспектора з безпеки авіації, крім авіаційної безпеки. Так, ст. 16 ПК України, п. 6.7 Положення про державного інспектора з авіаційного нагляду у Державній авіаційній службі України не встановлено обмежень щодо складення протоколів про порушення порядку використання повітряного простору в залежності від напрямів посад державних інспекторів з льотної експлуатації. Крім того, за змістом п. 2.4 зазначеного Положення напрями посад державних інспекторів з льотної експлуатації можуть бути встановлені за відповідними напрямками. При цьому, слово «можуть» свідчить про необов`язковість відповідних положень, та, відповідно, дискреційність у діях суб`єкта владних повноважень щодо встановлення відповідних напрямів посад.

Більш того, навпаки п. 8 ч. 1 ст. 16 ПК України та пункту 2.2 Порядку № 637 наділяє державних інспекторів повноваженнями щодо складання протоколів про правопорушення у сфері цивільної авіації.

Відтак, доводи представників позивача щодо проведення перевірки державним інспектором ОСОБА_1 є помилковими.

Щодо строків накладення Державіаслужбою штрафу.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ПК України, підставою для розгляду справи про правопорушення в галузі цивільної авіації, які зазначені в статті 127 цього Кодексу, є протокол.

Статтею 128 ПК України встановлено, що справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова. Від імені уповноваженого органу з питань цивільної авіації розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації та його заступники, державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Державні інспектори та уповноважені на проведення перевірок посадові особи уповноваженого органу з питань цивільної авіації мають право накладати стягнення у розмірі до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф може бути накладено на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. У разі вчинення юридичними особами - суб`єктами авіаційної діяльності двох або більше правопорушень штрафи накладаються за кожне вчинене правопорушення окремо.

Аналогічні строки накладення на юридичну особу - суб`єкта авіаційної діяльності штрафу передбачено і в п. 3.5 Порядку № 637.

З системного аналізу викладених норм видно, що у наведених нормах фактично містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що штраф не може бути накладено після спливу трьох років з дня вчинення відповідного порушення юридичною особою - суб`єктом авіаційної діяльності, зокрема, порушення порядку використання повітряного простору.

Другий обмежувальний строк, встановлений у таких нормах, полягає у тому, що штраф не може бути накладено пізніше шести місяців з дня виявлення уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідного порушення.

Таким чином, другий обмежувальний строк при накладенні штрафу за порушення норм, зокрема, порядку використання повітряного простору полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної норми дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення юридичною особою - суб`єктом авіаційної діяльності порушення відповідних норм уповноважений орган з питань цивільної авіації, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку №637. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеними нормами строків застосування штрафу виключає застосування таких санкцій.

Відтак, проаналізувавши положення норми ПК України та Порядку №637 суд дійшов до висновку, що лише дотримання порядку та строків накладення штрафів за правопорушення в галузі цивільної авіації може бути належною підставою для винесення уповноваженим органом з питань цивільної авіації рішення про накладення штрафу. У протилежному випадку, невиконання вимог ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку №637 призводить до протиправності рішення про накладення штрафу та, як наслідок його скасування.

Водночас, згідно з п. 121 Положення №401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби, Украероцентру, командного центру Повітряних Сил Збройних Сил, штабу Антитерористичного центру при СБУ та відповідних органів ОПР.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, телеграма Украероцентру складена 28.02.2016, тобто відповідач встановив факт вчинення правопорушення з боку позивача саме 28.02.2016, у зв`язку з чим початком відліку строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 29.02.2016 (кінцевий термін 29.08.2016), натомість оскаржувана постанова винесена відповідачем 06.07.2016, що свідчить про її прийняття у межах строку, визначеного ч. 3 ст. 128 ПК України та п. 3.5 Порядку №637.

Крім того, суд звертає увагу, що процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.

У той же час, як станом на час звернення з даним адміністративним позовом до суду, так і на час розгляду справи у суді і вирішення справи по суті, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування правомірності дій посадової особи Державіаслужби України при розгляді справи про правопорушення у галузі цивільної авіації.

При цьому, судом враховується, що навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття акта суб`єктом владних повноважень, зазначене не може бути підставою для скасування останнього у випадку встановлення правопорушення, факт вчинення якого підтверджено у ході розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №826/10919/14 та від 24.10.2018 у справі №826/11783/14.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії» (ІПН 7712040126, адреса: Російська Федерація, м. Москва, вул. Арбат, 10) до Державної авіаційної служби України (код ЄДРПОУ 37536026, адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді: О.А. Кармазін

В.П. Катющенко