Рішення № 89790525, 10.06.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2020 року м. Київ № 826/8578/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, адміністративну справу

за позовом приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - відповідач), в якому позивач просила:

скасувати рішення Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 08 грудня 2016 року № 1 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 ;

скасувати наказ від 27 грудня 2016 року № 3918/5;

зобов`язати повернути свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю приватному нотаріусу ОСОБА_1 у первісному вигляді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 826/8578/17 (провадження № К/9901/2408/19) вказані рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року, справа № 826/8578/17 розподілена на суддю Вовка П.В.

Ухвалою від 30 квітня 2020 року справу прийнято до провадження та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому, з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року, відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 08 грудня 2016 року Міністерством юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, за результатами розгляду подання Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 03 червня 2016 року № 05-04/5719 (т. 2 а.с. 191-196), прийнято рішення № 1 (т. 1 а.с. 12-17), яким на підставі підпункту «и» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку із знищенням чи втратою нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 05 січня 1998 року на ім`я ОСОБА_1 .

У вказаному рішенні встановлено, що Запорізьким обласним державним нотаріальним архівом надано інформацію про вчинення нотаріальних дій ОСОБА_1 відповідно до реєстрів для реєстрації нотаріальних дій під час перебування приватного нотаріуса за кордоном відповідно до витягу бази даних «Відомості до осіб, які перетнули державний кордон України» Державної прикордонної служби (лист від 06 грудня 2016 року № 2860/01-20).

Крім того, відповідно до акту від 07 липня 2016 року № 1 про нестачу архівних справ (документів), який наданий 24 листопада 2016 року на засідання Комісії начальником відділу нотаріату Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Лєміш Н.Є., утрачено 6 справ та 66 документів з архіву приватного нотаріуса ОСОБА_1 Можлива причина відсутності справ та документів - крадіжка 11 лютого 2016 року.

На засіданні Комісії від 08 грудня 2016 року заступником начальника відділу нотаріату Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надано копію витягу із протоколу засідання Експертної комісії Головного управління юстиції у Запорізькій області від 17 квітня 2014 року № 6, акт від 15 лютого 2014 року № 4 про вилучення для знищення документів, не внесених до національного фонду, та копію першого аркушу опису № 1 справ тривалого (до 10 років) зберігання за 2001-2015 року, який затверджений приватним нотаріусом ОСОБА_1 08 березня 2016 року.

08 грудня 2016 року позивач на засіданні Комісії пояснила, що довіреності, зазначені в акті від 07 липня 2016 року № 1, знищено.

При цьому, з акту від 15 лютого 2014 року № 4 про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного фонду, та пред`явлених на засідання Комісії інших документів не вбачається виконання Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5. Крім того, відповідно до акту про вилучення для знищення документів не встановлено, що саме ті довіреності, про які зазначено у акті про нестачу архівних справ, були знищені.

Також, на засіданні Комісії представником Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надано копію заяви від 06 грудня 2016 року, зі змісту якої вбачається, що заявник під час ремонту транспортного засобу виявив файл з документами, а саме: додаткову угоду № 3 «Про внесення змін до договору застави № 325/127-З від 03 грудня 2007 року», посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_1 за № 5057 від 12 грудня 2012 року.

Цей договір зазначений в акті від 07 липня 2016 року № 1 про нестачу архівних справ (документів).

Тобто, стороння особа, знайшовши додаткову угоду № 3 «Про внесення змін до договору застави № 325/127-З від 03 грудня 2007 року», отримала доступ до відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, що не узгоджується з вимогами статті 8 Закону України «Про нотаріат».

Також, на засіданні Комісії встановлено, що відповідно до акту від 07 липня 2016 року № 1 про нестачу архівних справ (документів) утрачено Алфавітну книгу обліку договорів довічного утримання (05 жовтня 2009 року) та Алфавітну книгу обліку договорів відчуження нерухомого майна (24 січня 2013 року - 30 грудня 2015 року), строк зберігання яких 75 років, і справи «Накази, розпорядження Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Запорізької області з питань нотаріальної діяльності» з 1 по 4 том.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 08 грудня 2016 року № 1 та виявлених порушень Міністерством юстиції України видано наказ від 27 грудня 2016 року № 3819/5 (т. 1 а.с. 18, т. 2 а.с. 213), яким анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 05 січня 1998 року на ім`я ОСОБА_1 .

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 21 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає, зокрема у встановленні порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з частиною 6 статті 33 вказаного Закону порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України.

Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17 лютого 2014 року № 357/5 (далі - Порядок № 357/5).

Відповідно до п. 2.2 Порядку № 357/5 терміни вживаються у таких значеннях:

перевірка - планова або позапланова перевірка, під час якої перевіряється робота державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, нотаріальна діяльність приватного нотаріуса за відповідний період;

планова перевірка - комплексна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил нотаріального діловодства;

позапланова перевірка - не запланована Міністерством юстиції, головним управлінням юстиції комплексна, цільова або контрольна перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства, а також перевірка за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 357/5 позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 357/5 перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.

За приписами пункту 15 Порядку №357/5, у разі необхідності за дорученням Міністра юстиції може проводитися позапланова перевірка в загальному порядку проведення перевірок, визначеному цим Порядком.

Пунктом 19 Порядку №357/5 передбачено, що для проведення перевірки утворюється комісія. Персональний склад комісії, її голова, термін проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса затверджуються наказом відповідно Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. Голова комісії організовує та координує діяльність членів комісії, розподіляє між ними конкретні завдання та повідомляє про час проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса. Наказ підтверджує повноваження членів комісії на проведення перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса у термін, зазначений у наказі.

Відповідно до пункту 33 Порядку №357/5, за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п`яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як «добре», «задовільно», «незадовільно». Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства. За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною.

За приписами пункту 36 Порядку №357/5 на останньому аркуші довідки за результатами перевірки зазначається кількість складених примірників такої довідки. Довідка підписується всіма членами комісії, які проводили перевірку, та завідувачем державної нотаріальної контори, завідувачем державного нотаріального архіву, приватним нотаріусом, діяльність яких перевірялась. Голова комісії надає завідувачу державної нотаріальної контори, завідувачу державного нотаріального архіву, приватному нотаріусу, діяльність яких перевірялась, довідку за результатами перевірки для ознайомлення та підпису.

Згідно з пунктом 37 Порядку №357/5, завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась, мають право письмово викласти свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії. Заперечення або пояснення завідувача державної нотаріальної контори, завідувача державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, діяльність яких перевірялась, надаються комісії та розглядаються разом з довідкою про проведену перевірку та іншими матеріалами перевірки.

Згідно з правилами, визначеними в пункті 38 Порядку №357/5, один примірник довідки за результатами перевірки подається начальнику головного управління юстиції, який приймає рішення про способи реалізації висновків та пропозицій за результатами комплексної, цільової, контрольної перевірки, а другий примірник отримують завідувач державної нотаріальної контори, завідувач державного нотаріального архіву, приватний нотаріус, діяльність яких перевірялась.

Пунктом 39 Порядку № 357/5 встановлено, що за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіву, приватному нотаріусу для врахування пропозицій комісії впродовж п`яти робочих днів з дня ознайомлення з довідкою про результати проведеної перевірки та долучається до відповідного наряду державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, а також до реєстраційної справи приватного нотаріуса.

Частиною 5 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, шо висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Аналізуючи встановлені обставини, в контексті наведених норм та наявних в матеріалах справи доказів, дотримуючись при цьому вимог частини 5 статті 353 КАС України, суд зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання від 03 червня 2016 року № 05-04/5719 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 стали не результати перевірки діяльності приватного нотаріуса, а порушення, виявлені після припинення діяльності приватного нотаріуса щодо передачі документів нотаріального діловодства та архіву.

Таким чином, перевірку діяльності приватного нотаріуса, яка передує внесенню подання, Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області проведено не було, що також підтверджується представником відповідача у відзиві на позовну заяву (т. 2 а.с. 128 на звороті).

За таких обставин, судом встановлено, що комісія для проведення такої перевірки діяльності позивача як приватного нотаріуса, відповідно до пункту 19 Порядку № 357/5, не створювалась, її склад відповідним наказом Міністерства юстиції України чи головного управління юстиції не затверджувався, довідка за наслідками такої перевірки для ознайомлення та підпису позивачу, як це передбачено у пункті 36 Порядку № 357/5, не складалась та не надавалась, та, відповідно, позивач не надавала згідно з пунктом 37 Порядку № 357/5 письмово свої заперечення або пояснення щодо висновків комісії.

Так само не дотримано імперативний припис пункту 39 Порядку № 357/5, згідно з яким за результатами перевірки приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок, тобто позивач була позбавлена можливості вжити заходів для усунення виявлених під час перевірки порушень і помилок або надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.

Твердження відповідача, що передання позивачем документів не у повному обсязі у зв`язку з втратою окремих архівних документів виключає можливість і не може бути підставою проведення перевірки діяльності приватного нотаріуса, судом до уваги не приймається з огляду на висновки і мотиви, наведені у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у даній справі.

Крім того, судом також враховується, що згідно з пунктом 2 Порядку внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1904/5), подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія).

При цьому, згідно з пунктом 4 Порядку № 1904/5 до Подання додаються, зокрема, доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса, пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса, копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення, що додатково вказує на необхідність проведення перевірки та, як наслідок, додання відповідних матеріалів до Подання.

Водночас, стосовно посилань позивача на пропущення строків внесення подання та його розгляду слід зазначити таке.

На момент складення Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 - 03 червня 2016 року, чинною редакцією Порядку № 1904/5 не було передбачено строків його внесення.

Тільки після внесення наказом Міністерства юстиції України від 22 листопада 2016 року № 3291/5 (набрав чинності 25 листопада 2016 року) змін до пункту 2 Порядку № 1904/5, ним передбачено такий строк, а саме: подання Мін`юсту, управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.

За вказаних умов, суд не може прийняти до уваги посилання позивача, як на підставу протиправності оскаржуваних рішення та наказу, на пропущення строків внесення зазначеного подання.

В свою чергу, згідно з абзацом 4 пункту 2 Порядку № 1904/5, у редакції, чинній на момент розгляду подання від 03 червня 2016 року № 05-04/5719, Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 291 Закону.

При цьому, всупереч вимогам частини 2 статті 77 КАС України, відповідачем не надано доказів на підтвердження дня надходження вказаного подання для розгляду Комісією, тобто розгляду подання у межах встановленого шестимісячного строку (подання складено 03 червня 2016 року, а рішення прийнято 08 грудня 2016 року), у зв`язку з чим суд вважає, що встановлений вказаною нормою строк відповідачем не дотримано.

Враховуючи викладене у сукупності, порушення порядку проведення перевірки організації роботи позивача як приватного нотаріуса, строку розгляду подання Комісією, суд приходить до висновку про протиправність внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про анулювання свідоцтва про право на зайняття позивачем нотаріальної діяльності та, як наслідок, протиправність прийнятого за результатами його розгляду спірного рішення від 08 грудня 2016 року № 1 та наказу відповідача від 27 грудня 2016 року № 3819/5, а відтак останні підлягають скасуванню.

За правилами ч. 1 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 2 статті 245 КАС України).

Таким чином, спірні рішення та наказ визнаються судом протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, позовна вимога про зобов`язання повернути свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю приватному нотаріусу ОСОБА_1 у первісному вигляді задоволенню за висновком суду не підлягає, оскільки позовна заява не містить будь-яких доводів та аргументів на обґрунтування такої вимоги, у тому числі щодо того, яким чином її задоволення відновить права позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем, особливо зважаючи на ту обставину, що наказом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 11 січня 2016 року № 01/07 (т. 2 а.с. 161) припинено нотаріальну діяльність позивача за її власним бажанням (т. 2 а.с. 160).

Згідно з положеннями статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірності своїх рішення та наказу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, оскільки з матеріалів справи вбачається прийняття відповідачем рішення та наказу, які не відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до частини 3 статті 139 КАС України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; код ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства юстиції України в особі Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 08 грудня 2016 року № 1 щодо анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 грудня 2016 року № 3918/5.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь приватного нотаріуса Запорізького нотаріального округу ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України у розмірі 640, 00 грн. (шістсот сорок гривень).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк