Рішення № 89787772, 29.05.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/55/2020

Справа № 537/2803/19

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2020 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Маслій М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин», за участю третьої особи – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, про встановлення факту нещасного випадку, визнання акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 недійсним, зобов`язання видати акт за формою Н – 1, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Кредмаш» в якому прохав постановити рішення яким визнати нещасний випадок, який стався 02 квітня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; зобов`язати відповідача скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався 02 квітня 2018 року за формою Н – 1; визнанти недійсним та скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 02 квітня 2018 року, за формою Н – 5 від 23 листопада 2018 року; визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 04 липня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; визнати недійсним та скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 за формою Н – 5, затверджений головою правління – Генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» 18 жовтня 2018 року; зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин» скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 04 липня 2018 року під час виконання ним трудових обов`язків, за формою Н – 1, стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. 00 коп.

Позовна заява мотивована тим, що 02 квітня 2018 року та 4 липня 2018 року під час виконання трудових обов`язків ПрАТ «Кредмаш» позивач отримав виробничу травму за наступних обставин: 02.04.2018 року, перебуваючи на роботі ІІ зміни о 15 годині 25 хвилин підприємства ПрАТ «Кредмаш» розпочав роботу по виготовленню змінного завдання обробки деталі ПЗП1-008 з урахуванням вимог техніки безпеки, охороні праці, та інструкції токаря перед початком роботи. Після обробки деталі, Позивач зупинив станок та здійснив розчеплення деталі з обертовим центром за допомогою важеля керування пнемо затискача. Коли дістав деталь з оправи йому з невідомих причин придавило фаланг ІІІ пальця лівої кисті обертовим центром, на що він одразу намагався звільнити його за допомогою важеля керування пневмозатискача і коли йому це вдалося він звільнив палець. Після цього, Позивач звернувся до бригадира ОСОБА_2 , який знаходився на дільниці токарів за наданням первинної медичної допомоги., той надав йому допомогу та перемотав бинтом палець разом з роздавленою фалангою. Після надання допомоги, Позивач вирішив повідомити керівництво про виробничу травму та просити звільнити мене від виконання роботи в цей день. Про свій намір Позивач повідомив бригадиру ОСОБА_2 , але він відповів, що сам повідомить керівництво про виробничу травму. У зв`язку з отриманою травмою на виробництві у Позивача виник травматичний шок, в цьому стані, звернувся до начальника цеха № 14 ОСОБА_3 з проханням звільнити його від виконання робіт в цей день, у зв`язку з отриманою травмою на підприємстві про, що він погодився та надав згоду на умови написання мною заяви на 02.04.2018 року про звільнення від роботи в цей день. Потім позивач звернувся до майстра ОСОБА_4 та повідомив їй про, те начальник ОСОБА_3 звільнив його від роботи в цей день. В її присутності Позивач написав заяву про надання мені додаткового дня відпочинку на 02.04.2018 року відповідально до докторської справки, яку Позивач надав лише 05.04.2018 року. Після чого Позивач на транспорті дістався травмпункту КНМП лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька», де йому надали медичну допомогу та встановили діагноз травматична ампутація нігтьової фаланги ІІІ пальця лівої кісті. В травмпункті Позивач повідомив, що травма виробнича та виникла внаслідок придавлення двома металевими частинами станка на підприємстві Кредмаш.

Як зазначає позивач, незважаючи на те, що він особисто наголошував травматологу, що травма виробнича, 03.04.2018 року лікарем – травматологом ОСОБА_5 було відкрито лікарняний лист з позначкою «побутова», про що позивач дізнався пізніше. Позивач звернувся до голови правління ПрАТ «Кредмаш» з заявою про проведення розслідування нещасного випадку, але ПрАТ «Кредмаш» не виконало вимоги Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, щодо складання акта у передбачені цим Порядком строки.

19.09.2018 року Позивач звернувся до Головного управління Держпраці у Полтавській області із заявою про видання припису за формою Н-9, яким зобов`язати відповідача провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ним 02 квітня 2018 року. Такий припис був виданий, і відповідач провів повторне розслідування нещасного випадку, за результатом чого 23 листопада 2018 року складений акт за формою Н-5. Акт за формою Н-1 відповідач не складав, оскільки комісія не встановила, за яких обставин Позивач отримав травму, та прийшла до висновку, що нещасний випадок, який стався з ним 02 квітня 2018 року, однак як зазначає позивач обставини отримання ним тілесних ушкоджень, викладені у висновках комісії, не відповідають дійсності.

04 липня 2018 року близько 23:30 під час виконання трудових обов`язків в другу зміну, а саме: виготовлення деталей на токарному верстаті мод. 16Б16ПЕ, інв.. № НОМЕР_1 на території ПрАТ «Кредмаш» отримав виробничу травму за наступних обставин: зупинивши токарний верстат та взявши деталі на вимірювання позивач підійшов до столу, де знаходилась вимірювальна скоба та здійснив вимірювання. Після чого взяв деталі та почав рух в сторону верстату, щоб покласти деталі до тари. Здійснюючи рух, позивач перечепився через металеву трубу повітряної магістралі та впав на бетонну підлогу. Внаслідок падіння отримав травму голови та ліктя правої руки. Після чого співробітники підприємства (майстер ОСОБА_4 та токар ОСОБА_6 ) доставили його в нейрохірургічне відділення КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», де позивача було госпіталізовано. 05.07.2018 року відразу після виписки самопочуття позивача різко погіршилось і він відразу ж звернувся до КП «Кременчуцька перша міська лікарня ім.. О.Т. Богаєвського» , де мене було госпіталізовано з 06.07.2018 року по 09.07.2018 року з діагнозом «забій м`яких тканин голови та забій правого ліктьового суглобу»

20.07.2018 року комісією ПрАТ «Кредмаш» був складений Акт проведення розслідування даного нещасного випадку форми Н-5, де зроблено висновок, що вищезгаданий нещасний випадок стався не при виконанні трудових обов`язків, тому є таким, що не пов`язаний з виробництвом. Позивач мотивує свою незгоду із прийнятим рішенням тим що по-перше, 04.07.2018 року, при отриманні травми він виконував безпосередньо свої трудові обов`язки – працював на своєму постійному місці за токарним верстатом в цеху № 14 та виготовляв деталі відповідно до отримання завдання і по-друге, згідно підпункту 2 пункту 15 вищевказаного Порядку обставиною, за якою нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-я, є перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 липня 2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 08 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача про залучення до справи письмових доказів.

Ухвалою Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 29 жовтня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Олійник Л.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на викладені вище обставини.

Представник відповідача ПрАТ «Кредмаш»- Роговой О.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, прохав суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з визначених у поданому останніми відзиві на позовну заяву, підстав.

Представник третьої особи Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового розгляду; у направлених на адресу суду поясненнях заперечував проти задоволення вимог позивача з підстав необґрунтованості останніх та наявних суперечностях у наданих сторонами письмових доказах (а.с. 131-132 т.1)

Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Олійник Л.О., представника відповідача ПрАТ «Кредмаш»- Рогового О.О., вивчивши та проаналізувавши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статей 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», пункту 10 Порядку, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

У разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта за формою Н-5 або формою НПВ чи незгоди з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Суд встановив, що 02.04.2018 ОСОБА_1 отримав травму руки, внаслідок якої йому було проведено ампутацію нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті та 3.04.2018 лікарем КНМП лікарні інтенсивного лікування «Кременчуцька» ОСОБА_5 було відкрито лікарняний лист з позначкою «побутова травма», якій при поверненні позивача до виконання своїх трудових обов`язків було надано останнім до адміністрації підприємства.

На виконання вимог пунктів 11,12 постанови Кабінету міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру» відповідачем було утворено комісію, якою було проведено розслідування нещасного випадку що стався із позивачем 2.04.2018 за висновками якого було встановлено що травма отримана позивачем у зазначену вище дату є побутовою.

На підставі скарги позивача головним державним відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці у Полтавській області Беспаловим В.О. 24.09.2018 видано припис, яким рекомендовано провести додаткове розслідування нещасного випадку що стався із ОСОБА_1 2.04.2018.

Наказом ПрАТ «Кредмаш» № 521 від 01.10.2018 створена комісія з проведення розслідування зазначеного вище нещасного випадку, яка в акті форми Н-5 від 23.11.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 2.04.2018 о 15 год. 25 хв. прийшла до висновку, що цей нещасний випадок не пов`язаний із виробництвом оскільки документального підтвердження факту виробничої травми не існує.

Як вбачається зі змісту дослідженого в судовому засіданні акту форми Н-5 від 23.11.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 2.04.2018 о 15 год. 25 хв., до таких висновків, комісія з розслідування нещасного випадку прийшла з наступних підстав: наявні розбіжності у факті відтворення обставин виконання робіт, відсутні скарги позивача на травму до покидання останнім території підприємства та будь які візуальні ознаки травмування під час знаходження позивача в цеху, позивач не звертався із травмою до медичного працівника підприємства та керівництва цеху, наявна заява ОСОБА_1 на надання йому 2.04.2018 дня відпочинку як донору крові, відсутні свідки зазначеної вище події та наявні в користуванні комісії медичні документи що підтверджують факт отримання позивачем саме побутової травми.

04.07.2018 близько 23 год. 35 хв. позивач отримав травму та 05.07.2018 о 01 год. 30 хв. останнього було госпіталізовано до нейрохірургічного відділення КНМП «ЛІЛ «Кременчуцька» із діагнозом: забій м`яких тканин голови та правого ліктьового суглобу та того ж дня було відкрито лікарняний лист.

Наказом ПрАТ «Кредмаш» від 05.07.2018 було утворено комісію, якою було проведено розслідування нещасного випадку що стався із позивачем 04.07.2018 за висновками якого було встановлено що нещасний випадок з токарем механічної дільниці цеху № 14 ПрАТ «Кредмаш» ОСОБА_1 визнано таким, що не пов`язаний з виробництвом.

На підставі скарги позивача головним державним відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці у Полтавській області Беспаловим В.О. 24.09.2018 видано припис, яким рекомендовано провести додаткове розслідування нещасного випадку що стався із ОСОБА_1 04.07.2018.

Наказом ПрАТ «Кредмаш» № 522 від 01.10.2018 створена комісія з проведення розслідування зазначеного вище нещасного випадку, яка в акті форми Н-5 від 23.11.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.07.2018 о 23 год. 35 хв. прийшла до висновку, що цей нещасний випадок не пов`язаний із виробництвом оскільки стався не при виконанні позивачем своїх трудових обов`язків та завдань роботодавця.

Як вбачається зі змісту дослідженого в судовому засіданні акту форми Н-5 від 18.10.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.07.2018 о 23 год. 35 хв., до таких висновків, комісія з розслідування нещасного випадку прийшла виходячи з того що хоча нещасний випадок і стався на території підприємства, однак не при виконанні позивачем своїх трудових обов`язків та завдань роботодавця, вплив будь яких небезпечних шкідливих факторів був відсутній. Причинами настання нещасного випадку комісія з розслідування нещасного випадку зазначила невиконання позивачем вимог Інструкції з охорони праці, а саме ОСОБА_1 не виконував роботу що пов`язана зі змінним завданням, що призвело до травмування, чим було порушено вимоги Інструкції з охорон праці, ІОП-5 «Для токаря», затвердженого наказом Голови Правління – Генерального директора ПАТ «Кредмаш» 01.11.2016 № 594 п. 1.4 а саме «токар зобов`язаний виконувати лише ту роботу, яка була йому доручена керівником та за якою було проведено інструктаж»

В судовому засіданні позивач та його представник не погоджуючись із зробленими комісією з розслідування нещасних випадків висновками, посилаються на неправомірність дій останньої в частині поверхневого з`ясування обставин отриманих позивачем травм, вибіркового прийняття до уваги медичних документів та фальсифікацію показів свідків, опитування яких було проведено під час розслідування зазначених вище нещасних випадків.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, визначено Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Відповідно до пункту 14 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, комісія зобов`язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення, зокрема, з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, а також вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); скласти у п`яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження. У разі, коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов`язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Пунктом 15 Порядку передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу; виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов`язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця.

В судовому засіданні позивач та його представник не погоджуючись із зробленими комісією з розслідування нещасних випадків висновками, посилаються на неправомірність дій останньої в частині поверхневого з`ясування обставин отриманих позивачем травм, вибіркового прийняття до уваги медичних документів та фальсифікацію показів свідків, опитування яких було проведено під час розслідування зазначених вище нещасних випадків.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 79 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Вирішуючи питання щодо доведеності належними та допустимими доказами факту отримання позивачем травми під час виконання останнім трудових обов`язків на підприємстві 02.04.2018 суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту виписки із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 вбачається наступне: позивач знаходився в амбулаторно- поліклінічному закладі КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» із діагнозом травматична ампутація третього пальця лівої кисті на рівні середньої фаланги, після побутової травми 02.04.2019. З наведеного у зазначеному медичному документі короткого анамнезу та перебігу хвороби також вбачається, що травма зі слів постраждалого відбулася в побуті 02.04.2018 о 16.00 год., а саме третій палець лівої кисті придавило металевими дверима; видано лікарняний лист № 795874 з 03.04.2018 по 27.04.2018 (а.с. 15.16 т.1)

За змістом виданого на імя ОСОБА_1 листка непрацездатності № НОМЕР_2 вбачається що останній проходив амбулаторне лікування з 03.04.2018 по 27.04.2018 у поліклінічному закладі КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька»; причиною непрацездатності зазначено невиробнича травма (а.с. 62 т.1)

Згідно відповіді за підписом в.о. директора КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» № 01/14/2067 від 23.10.2018 за запитом адміністрації ПрАТ «Кредмаш» вбачається, що ОСОБА_1 1981 р.н., звертався в травматологічній пункт КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» 02.04.2018 о 16.30, про що свідчить запис в «Журналі обліку хворих, що звернулись в травматологічній пункт». Зі слів постраждалого травму отримав по дорозі з роботи, придавив третій палець лівої кисті дверима, що є побутовою травмою, діагноз: травматична ампутація нігтьової фаланги третього пальця лівої кисті (а.с. 82 т.1)

З ксерокопії дослідженого в судовому засіданні «Журналу № 3 обліку хворих, що звернулись в травматологічній пункт» вбачається що під № 2384 із зазначенням часу 16 год.30 хв. зроблено запис за змістом якого вбачається що ОСОБА_1 дійсно звертався із травмою до лікарні, і з його слів медичним працівником було зроблено запис, що останній отримав травму 02.04.2018 близько о 16.00 год. коли повертався з роботи, придавивши палець дверима (а.с. 83-84 т.1)

Опитані під час судового розгляду свідки як сторони позивача так і сторони відповідача по факту отримання позивачем травми 02.04.2018 дали наступні покази.

Свідок ОСОБА_7 зазначив суду, що перебуваючи 2.04.2018 на зупинці громадського транспорту «Кредмаш» в місці Кременчуці і яка розташована навпроти заводу, зустрів позивача якій був його сусідом по домоволодінню. Останній поскаржився на те що він отримав травму і тому вимушений їхати на своєму транспортному засобі до лікарні, свідок підтвердив що він дійсно бачив що рука ОСОБА_1 була перебинтована і в деяких містах була кров.

Свідок ОСОБА_8 яка є рідною сестрою підтвердила в судовому засіданні той факт, що 02.04.2018 їй зателефонував позивач та повідомивши, що він травмував на виробництві палець, попрохав приїхати її до лікарні.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що позивач доводиться йому рідним сином та у 2018 році вони разом працювали на одному підприємстві ПрАТ «Кредмаш». 02.04.2018 на території підприємства в роздягальні він зустрів свого сина, якій заступав на роботу на другу зміну, вийшовши за територію підприємства свідок не відразу пішов додому, а на невеликий проміжок часу затримався, зайшовши до магазину, що знаходиться неподалік від підприємства. Як зазначив свідок, повертаючись через деякий час з магазину, він неподалік від підприємства зустрів позивача у якого була перебинтована рука з приводу чого останній пояснив що травмував руку і на даний час самостійно їде до лікарні.

З пояснень змінного майстра цеху № 14 ОСОБА_4 наданих суду вбачається, що 02.04.2018 року вона о 15 год. 10 хв. пішла приймати другу зміну, проходячи всі дільниці цеху. У бригадира токарної дільниці ОСОБА_2 вона з`ясувала хто буде працювати на її зміні і яку роботу виконувати, він повідомив свідку, що на другій зміні працює токар ОСОБА_1 Приблизно 15 год. 30 хв. ОСОБА_4 пішла на нараду до начальника цеху № 14 ОСОБА_10 , по закінченню якої близько 16.00 год. вона зустріла в коридорі ОСОБА_1 , якій підійшов до неї з проханням надати йому на сьогоднішню дату, а саме 02.04.2018 року, донорський день. Як зазначила свідок, вона порекомендувала позивачу звернутися до начальника цеху № 14 ОСОБА_10 за дозволом, отримавши якій, ОСОБА_1 прийшов в кабінет майстрів писати заяву, склавши яку останній покинув робоче місце. Свідок в судовому засіданні зазначила, що візуально будь яких ознак травмування у ОСОБА_1 вона не бачила, про отримання тілесних ушкоджень він їй не повідомляв, щодо травмування останнього дізналася наступного дня під час робочої наради.

Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він займає посаду начальника цеху № 14 де працював позивач на посаді токаря. 02.04.2018 року близько 16 год. 00 хв. до його кабінету зайшов ОСОБА_1 з проханням надати йому день відпочинку на 02.04.2018 року як донору крові, на що свідок надав свою згоду і позивач склав відповідну заяву. Свідок зазначив суду що будь яких ознак травмування у позивача він не бачив, про отримання тілесних ушкоджень позивач свідку не повідомляв, щодо травмування останнього дізнався від когось із працівників.

З наданих суду пояснень токаря цеху № 14 ОСОБА_11 вбачається, що 02.04.2018 року він о 15 год. 25 хв. закінчив робочу зміну та вийшов на вулицю, щоб перекурити. Після 15 хв. перекуру до нього підійшов бригадир ОСОБА_2 та запитав мене є в мене можливість залишитись на другу зміну, так як токар ОСОБА_1 відпросився у начальника цеху на сьогоднішню дату, тобто на 02.04.2018 року. Погодившись на пропозицію, свідок повернувся до цеху, перевірив справність верстату та приступив до виконання змінного завдання. Щодо наявної в матеріалах цивільної справи заяви свідка посвідченої нотаріусом 30.10.2018, останній пояснив що надав викладенні у заяві покази на проханням позивача, оскільки на той час в повній мірі не розумів наслідки невірно викладених останнім фактів щодо обізнаності про факт травмування ОСОБА_1 . В судовому засіданні свідок спростував викладенні ним в поясненнях на адресу ПрАТ «Кредмаш» обставини травмування позивача та прохав суд прийняти до уваги покази останнього, безпосередньо надані ним в судовому засіданні.

Викладені вище покази свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 також узгоджуються із письмовими доказами наданими стороною відповідача, такими як заява ОСОБА_1 про надання одного дня відпустки, як донору крові, датована 2.04.2018 та довідка, засвідчена табельником цеху № 14 ПрАТ «Кредмаш» ОСОБА_12 за змістом якої вбачається, що ОСОБА_1 02.04.2018 пропуск у табельну підприємства не здавав, так як перебував у відпустці відповідно до раніше наданої довідки № 257, як донор крові (а.с 63, 67 т.1)

Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підтвердження факту отримання позивачем травми руки 02.04.2018 саме під час виробництва, оскільки останні очевидцями отримання позивачем травми не були, а в судовому засіданні констатували лише той факт, що вони бачили позивача неподалік від території ПрАТ «Кредмаш» із перебинтованою рукою або як свідок ОСОБА_13 вже у лікарні і про обставини отримання позивачем травми їм було відомо лише з його слів. Окрім того, зазначені вище свідки є родичами та сусідами позивача і тому можливо допустити, що останні зацікавленні у вирішенні спору на користь позивача.

Надана стороною позивача довідка № 2384 від 03.04.2018 на яку останній посилається як на підставу своїх вимог та на підтвердження тієї обставини що травму руки він отримав саме під час виконання трудових обов`язків, суд не приймає до уваги, оскільки зміст останньої в частині визначення виробничої травми шляхом підкреслення лікарем відповідного слова, спростовується наведеними вище доказами, в тому числі і відповідною відповіддю адміністрації КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» від 23.10.2018.

Наданий стороною позивача, як доказ на підтвердження викладених у позові обставин нотаріально посвідченні пояснення свідка ОСОБА_11 , суд не приймає їх до уваги, оскільки зміст останнього суперечить положенням ЦПК України, що регламентують та визначають поняття доказу в розумінні допустимості та належності останніх, з тих підстав що наданими безпосередньо в судовому засіданні показами, свідок ОСОБА_11 спростував викладенні у зазначених вище поясненнях, обставини травмування позивача.

Проаналізувавши наведені вище докази, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку що під час отримання травми 02.04.2018 позивач ОСОБА_1 не перебував на території підприємства і як наслідок на виконував покладених на нього трудових обов`язків, виходячи з наступного: по-перше: 2.04.2018 позивач перебував у додатковому дню відпочинку відповідно до вимог Закону України «Про донорство крові та її компонентів», що підтверджується наданими стороною відповідача та не спростованими доводами сторони позивача доказами як письмовими так і показами свідків; по-друге: відповідно до досліджених в судовому засіданні письмових доказів при наданні позивачу первісної медичної допомоги останній повідомляв працівникам лікарні що травму руки отримав під час повернення з роботи, придавивши останню дверима, про що свідчить записи внесені до медичних документів, саме зі слів позивача при зверненні та лікуванні останнього; по-третє: у листку непрацездатності № 795874 якій є основним документом, що підтверджує тимчасову непрацездатність громадянина та якій особисто було отримано позивачем і в подальшому надано до адміністрації ПрАТ «Кредмаш» для проведення відповідних виплат, також отримана позивачем травма була класифікована як побутова.

Твердження сторони позивача щодо неправомірних дій його керівництва які незаконно примусили останнього після отриманої ним травми 02.04.2018 скласти заяву про відпустку, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому не можуть бути враховані судом при вирішенні зазначеного вище спору.

З огляду на викладене, суд вважає що висновки, викладені в акті форми Н-5 від 23.11.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 2.04.2018 о 15 год. 25 хв. відповідають дійсності, що як наслідок підтверджує правомірність складання останнього за відповідною формою Н-5 та спростовує вимоги позивача щодо необхідності складання останнього за формою Н-1, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача в частині визнання нещасного випадку, який трапився з позивачем 02 квітня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; зобов`язаня ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 02 квітня 2018 року під час виконання ним трудових обов`язків за формою Н – 1; визнання недійсним та скасування акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 за формою Н – 5, затверджений головою правління – Генеральним директором ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин» 23 листопада 2018 року з підстав недоведеності та необґрунтованості останніх.

Вирішуючи питання щодо доведеності належними та допустимими доказами факту отримання позивачем травми під час виконання останнім трудових обов`язків на підприємстві 04.07.2018 суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до виписки з медичної карти хворого № НОМЕР_3 вбачається що 05.07.2018 о 01.30 год. ОСОБА_1 було госпіталізовано до нейрохірургічного відділення КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» із діагнозом: забій м`яких тканин та правого ліктьового суглобу. Зі слів хворого було зроблено запис, що травма виробнича, отримана 04.07.2018 близько 23 год.35 хв. на роботі, як зазначив останній він спіткнувся об трубу, внаслідок чого впав та вдарився головою та ліктем; подорожнім транспортом доставлений у приймальне відділення: рекомендовано стати до робот 06.07.2018 (а.с. 35 т.1)

За змістом виданого на ім`я ОСОБА_1 листка непрацездатності серії НОМЕР_4 від 05.07.2018 вбачається що останній знаходився на стаціонарному лікуванні у КНМП лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» один день, а саме 5 липня 2018 року; рекомендовано стати до робот 06.07.2018; причиною непрацездатності зазначено нещасний випадок на виробництві та його наслідки (а.с. 43 т.1)

Свідок ОСОБА_4 займаючи посаду майстра цеху № 14 пояснила суду, що 04.07.2018 вона прийняла третю зміну від майстра Кулибаба і десь близько 23 год. 55 хв. їй зателефонував ОСОБА_6 та звернувся з проханням піднятися на другий поверх до токарного цеху. Як зазначає свідок в приміщення токарного цеху куди вона піднялася знаходився ОСОБА_1 який сидів на стільці, на дільниці була напівтемрява, обладнання було виключене, готові деталі були вивезені на подальші операції. Вона запитала, що трапилось, на що ОСОБА_1 відповів, що травмувався, але цього ніхто не бачив. ОСОБА_4 почала надавати ОСОБА_1 першу допомогу прикладаючи йому на голову холодні компреси. ОСОБА_1 попросив знеболювальну таблетку від голови, на запит майстра як болить голова та коли болі стали турбувати, він відповів, що голова болить вже два дні. Таблетку вона йому не дала, щоб не нашкодить його стану здоров`я. О 00 год. 35 хвилин було прийнято рішення відвезти токаря ОСОБА_1 до травматологічного пункту Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня Інтенсивного лікування «Кременчуцька», де йому надано кваліфіковану медичну допомогу та госпіталізовано в нейрохірургічне відділення.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду що він працював 04 липня 208 року на другій зміні на гальванічній дільниці цеху №14, наприкінці зміни, близько 23.10 він проходив через токарну дільницю та побачив ОСОБА_1 який сидів на стільці за столом, при цьому ніяких деталей на дільниці вже не було. Як зазначив свідок на його звернення до позивача щоб піти митися, той відповів що зараз підійде.

Наказом ПрАТ «Кредмаш» № 522 від 01.10.2018 створена комісія з проведення розслідування зазначеного вище нещасного випадку, яка в акті форми Н-5 від 23.11.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.07.2018 о 23 год. 35 хв. прийшла до висновку, що цей нещасний випадок не пов`язаний із виробництвом оскільки стався не при виконанні позивачем своїх трудових обов`язків та завдань роботодавця.

Як вбачається зі змісту дослідженого в судовому засіданні акту форми Н-5 від 18.10.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.07.2018 о 23 год. 35 хв., до таких висновків, комісія з розслідування нещасного випадку прийшла виходячи з того що хоча нещасний випадок і стався на території підприємства, однак не при виконанні позивачем своїх трудових обов`язків, завдань роботодавця або впливу будь яких небезпечних шкідливих факторів. Причинами настання нещасного випадку комісія з розслідування нещасного випадку зазначила невиконання позивачем вимог Інструкції з охорони праці, а саме ОСОБА_1 не виконував роботу що пов`язана зі змінним завданням, що призвело до травмування, чим було порушено вимоги Інструкції з охорон праці, ІОП-5 «Для токаря», затвердженого наказом Голови Правління – Генерального директора ПАТ «Кредмаш» 01.11.2016 № 594 п. 1.4 а саме «токар зобов`язаний виконувати лише ту роботу, яка була йому доручена керівником та за якою було проведено інструктаж»

З огляду на дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність позивачем факту травмування останнього в робочий час при виконанні трудових обов`язків 04.07.2018 з тих обставин, що висновки комісії викладені в акті форми Н-5 від 18.10.2018 про проведення розслідування нещасного випадку, що стався 04.07.2018 о 23 год. 35 хв., яким остання визнаючи факт отримання травми позивачем саме на виробництві, одночасно приходить до висновку що підстави для класифікації зазначеного нещасного випадку як такого що пов`язаний із виробництвом відсутні з підстав невиконання позивачем вимог Інструкції з охорони праці в частині виконання роботи що не пов`язана зі змінним завданням, суперечать по-перше: пункту 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 яким передбачено, що обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом є, серед іншого, виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства; перебування на робочому місці, на території підприємства для виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття; а по-друге: не узгоджуються із безпосередньо дослідженими судом доказами які спростовують виконання позивачем роботи що не пов`язана зі змінним завданням або була виконана за межами робочого часу.

За викладених обставин, суд вважає що твердження сторони відповідача про те, що нещасний випадок який стався із позивачем 04.07.2018 не можна вважати таким що пов`язаний із виробництвом з підстав відсутності доказів травмування ОСОБА_1 саме в умовах виробництва є хибним та таким що спростовується наданими сторонами доказами і як наслідок суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 04 липня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; визнаня недійсним та скасування акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 за формою Н – 5, затверджений головою правління – Генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» 18 жовтня 2018 року і зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 04 липня 2018 року під час виконання ним трудових обов`язків, за формою Н – 1 є законними, обґрунтованими та такими, що доведенні в судовому засіданні належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно вказаної Постанови, особа несе відповідальність за заподіяну моральну шкоду лише у випадку доведеності її вини та коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, іншими нормативними актами, які встановлюють відповідальність за заподіяння такої шкоди.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Позивач ставить питання про відшкодування моральної шкоди, яка завдана їй в результаті винних дій відповідача і в результаті чого ОСОБА_1 пережив нервовий стрес, змінився його нормальний життєвий ритм, у зв`язку із чим і виникла необхідність докладати зусилля для нормалізації життя.

За таких обставин, приймаючи до уваги зазначені вимоги Закону, суд приходить до висновку про те, що позивачу з вини відповідача була заподіяна моральна шкода, яка полягає у перенесеному позивачем нервовому стресі, а також наведені вище обставини свідчать про те, що внаслідок порушення його прав був суттєво порушений нормальний життєвий ритм позивача, соціальне благополуччя останньої і все це в сукупності вимагає від нього додаткових зусиль для нормалізації свого життя.

Виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що розмір суми, достатньої для компенсації заподіяної моральної шкоди позивачу, становить 5 000 грн. 00 коп., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції №0.0.1398941990.1 від 03 липня 2019 року, позивачем при зверненні до суду із позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп. за ставками зі сплати судового збору, встановленими Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), що діяли на час звернення ОСОБА_1 до суду.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання нещасного випадку, який стався 04 липня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний із виробництвом, визнання недійсним та скасування акту проведення розслідування від 18 жовтня 2018 року і зобов`язання відповідача скласти та видати акт за формою Н – 1, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при подачі позову до суду судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 768 грн. 40 коп.

Водночас, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди задоволено на 16,67 % (30 000 грн. 00 коп. (100 %) – заявлена до стягнення сума, із якої задоволено 5 000 грн. 00 коп. (16,67 %), суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачена ним при подачі позову до суду сума судового збору за вимогу майнового характеру в розмірі 256 грн. 18 коп.

Тобто, загальна сума сплаченого позивачем до суду судового збору, яка підлягає стягненню на його користь з відповідача ПрАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин», складає 1 024 грн. 58 коп. (768 грн. 40 коп. + 256 грн. 18 коп.).

Окрім того, згідно із частиною 8 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами) в редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_1 до суду, було встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви, що має немайновий характер, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 768 грн. 40 коп.

Оскільки при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір лише за дві вимоги в той час, коли позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, та з урахуванням тієї обставини, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання нещасного випадку, який стався 02 квітня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом, суд вважає, що з позивача підлягає до стягнення недоплачена ним сума судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. на користь держави.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» (код ЄДРПОУ 05762526, адреса: 39600, Полтавська область, місто Кременчук, проспект Свободи, будинок 4), за участю третьої особи – Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 41319427, адреса: 36011, місто Полтава, вулиця Гоголя, будинок 34) про встановлення факту нещасного випадку, визнання акту проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 недійсним, зобов`язання видати акт за формою Н – 1, стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 04 липня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом.

Визнати недійсним та скасувати акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 за формою Н – 5, затверджений головою правління – Генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» 18 жовтня 2018 року.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький завод дорожніх машин» скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 04 липня 2018 року під час виконання ним трудових обов`язків, за формою Н – 1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині: визнання нещасного випадку, який стався 02 квітня 2018 року під час виконання трудових обов`язків таким, що пов`язаний з виробництвом; зобов`язання відповідача скласти та видати акт розслідування нещасного випадку, що стався 02 квітня 2018 року за формою Н – 1; визнання недійсним та скасування акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 02 квітня 2018 року, за формою Н – 5 від 23 листопада 2018 року – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод дорожніх машин» на користь ОСОБА_1 суму судового збору, сплаченого ним при подачі позову до суду, в розмірі 1 024 грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя: Д.О. Зоріна

Повний текст судового рішення виготовлено 09 червня 2020 року.