Вирок № 89786954, 05.06.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/612/2020

Справа № 428/4578/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Приходька В.С.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000714 від 12.04.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєродонецька Луганської області, громадянки України, українки, з середньою спеціальною освітою, яка не працює, не заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1

10 квітня 2020 року, в денний час доби, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, ОСОБА_2 , перебувала за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 .

В зазначений час на мобільний телефон гр. ОСОБА_1 надійшло SMS повідомлення щодо нарахування заробітної плати у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот гривень) 00 копійок. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел спрямований на викрадення офіційного документу, а саме банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 .

Далі ОСОБА_2 , під час зняття грошових коштів через банкомат, що розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Курчатова, 10, потерпілою ОСОБА_1 , дізналась пін-код вищезазначеної банківської картки.

Близько 17:00 години перебуваючи поблизу магазину «Мікс» розташованого за адресою ш. Будівельників, 5, ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає таємно, із сумки ОСОБА_1 , викрала офіційний документ, а саме картку «Приватбанк» № НОМЕР_1 .

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України – викрадення офіційного документи з корисливих мотивів.

Епізод 2

10 квітня 2020 року заволодівши офіційним документом, а саме карткою «Приватбанк» № НОМЕР_1 , приблизно о 17:30 у ОСОБА_2 , виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів що належать потерпілій ОСОБА_1 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 о 17:58 перебуваючи за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр-т. Космонавтів, 11, поблизу магазину «Сім`я» заздалегідь знаючи пін-код картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 , що належить потерпілій ОСОБА_1 , використовуючи банкомат «Приватбанку» зняла грошові кошти з банківської карти «Приватбанк» № НОМЕР_1 у кількості 1200 (одна тисяча двісті гривень) 00 копійок, чим завдала ОСОБА_1 , матеріальних збитків на суму 1200 гривень (одна тисяча двісті гривень) 00 копійок.

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

29.05.2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 , на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, завдану матеріальну шкоду потерпілій відшкодувала в повному обсязі та остаточно примирилася з потерпілою ОСОБА_1 , сторони досягли відповідних домовленостей: підозрювана ОСОБА_2 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленої підозри у судовому провадженні, погоджуючись на призначення покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, за ч. 1 ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винуватою себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про примирення, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз`яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпіла ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснила, що вона цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між нею та обвинуваченою ОСОБА_2 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягала на її затвердженні судом. Крім того, потерпіла зазначила, що вищезазначена угода укладена нею з підозрюваною добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, матеріальних претензій до обвинуваченої ОСОБА_2 вона не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченої та потерпілої, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у потерпілої розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а її дії органом досудового розслідування за епізодом № 1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 357 КК України – як викрадення офіційного документу з корисливих мотивів, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості; за епізодом № 2 обґрунтовано кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода відшкодована обвинуваченою у повному обсязі.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 29.05.2020 року між потерпілою та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою та потерпілою скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкціями ч. 1 ст. 357 КК України та ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої – щире каяття, та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений. Судові витрати відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 29 травня 2020 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000714 від 12.04.2020 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 1 ст. ст. 357 КК України у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

-за ч. 1 ст. ст. 185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок. (Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: НОМЕР_2 , Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: фото з банкомати «Приватбанк» від 10.04.2020 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій у в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова