Ухвала суду № 89786428, 12.06.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

12 червня 2020 р. м. Кремінна Справа № 433/300/19

Провадження № 1-кп/414/82/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Ковальова В.М.

суддів: Акулова Є.М., Панчука М.В.

за участю прокурора: Боровкової Л.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Шмуйлової І.М.

перекладача: Стародубцевої Л.В.

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря: Олєйнікової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018130590000205 від 04 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Валуйки Бєлгородської області РФ, громадянина Росії, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Від обвинуваченого ОСОБА_1 до початку судового засідання надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або заставу, посилаючись на необґрунтованість пред`явленого до нього обвинувачення, незаконність тримання під вартою, відсутність доказів. Зазначив, що у нього хворі батьки і він бажає їм фінансово допомагати, оскільки має свій бізнес.

Клопотання обвинуваченого підтримала захисник Шмуйлова І.М. та, в свою чергу, заявила клопотання про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в режимі відеоконференції під час трансляції з Ленінського районного суду м. Харкова.

У зв`язку з необхідністю відкладення розгляду справи на строк, який перевищує строк тримання під вартою /відпустка судді Ковальова В.М. з 16 червня 2020 року по 09 липня 2020 року/, судом поставлено питання про доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Прокурор Боровкова Л.В. заявила клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність встановлених раніше ризиків. Крім того зауважила, що до клопотання обвинуваченого не надано доказів, копію клопотання обвинуваченим їй не надано.

Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підтримали клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою, у клопотанні обвинуваченого просили відмовити, оскільки останній стосовно них поводить себе агресивно, тому вони побоюються за життя своєї родини.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у заявах на ім`я суду просили продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, оскільки вони занепокоєні за своє життя та здоров`я.

Обвинувачений та його захисник вважали клопотання прокурора необґрунтованим, оскільки не надано відповідне клопотання. Крім того, захисник вказує на те, що справа довгий час знаходиться на розгляді, обвинувачений тримається під вартою.

Проти клопотання захисника про допит свідків в режимі відеоконференції не надійшло.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частинами 1, 2 статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, обвинувачується у скоєнні особливо тяжких, умисних кримінальних правопорушень, у тому числі із посяганням на життя потерпілих, санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, перебуває у розшуку іншої держави, що особисто підтвердив обвинувачений у минулому судовому засіданні.

Крім того, суд бере до уваги доводи потерпілих, які зазначили, що бояться за свою безпеку та безпеку своїх рідних, тому категорично заперечують проти зміни запобіжного заходу.

Суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого на користь зміни запобіжного заходу – необхідність фінансового утримання його хворих батьків, з огляду на відсутність будь-яких підтверджень здійснення ним підприємницької діяльності як особисто, так і через довірених осіб в Україні, при цьому характеристики не є належним доказом здійснення підприємницької діяльності. Також відсутні будь-які відомості щодо стану здоров`я батьків обвинуваченого.

Суд звертає увагу обвинуваченого на те, що питання щодо його причетності до вчинення інкримінованих злочинів вирішується вироком суду після розгляду справи по суті, а не ухвалою суду.

При прийнятті рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих або вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд вважає, що на даний час вищевказані ризики є наявними та не зменшилися.

Суд звертає увагу на практику ЄСПЛ, яка є частиною національного законодавства України, і свідчить про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема цей суд у своєму рішенні Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів.

ЄСПЛ зазначає, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, прав потерпілих. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Зокрема у рішеннях по справах «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року ЄСПЛ зазначив, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З урахуванням необхідності дотримання балансу між суспільними інтересами, інтересами потерпілих та обвинуваченого, застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження, не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, тому необхідно продовжити йому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 10 серпня 2020 року включно.

З огляду на вищевказане суд не бачить підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт або встановлення застави, отже у задоволенні клопотання обвинуваченого необхідно відмовити.

Щодо клопотання захисника про допит свідків в режим відеоконференції, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження чи за наявності інших підстав, визнаних судом достатніми.

Оскільки свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають на значній відстані від місця розгляду справи, а їх показання можуть мати значення у цьому кримінальному провадженні, для забезпечення оперативності судового провадження та дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання захисника та провести судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні в режимі відеоконференції під час трансляції з Ленінського районного суду м. Харкова за участю свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для здійснення їх допиту в судовому засіданні.

Керуючисьст.ст. 176-178, 183, 197, 199, 331 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт або заставу – відмовити.

Клопотання прокурора Боровкової Л.В. про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.

ОСОБА_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 10 серпня 2020 року включно.

Відкласти судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК Українина 15 липня 2020 року о 09-45 годині та провести його в режимі відеоконференції під час трансляції з Ленінського районного суду м. Харкова за участю свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Виконання ухвали в частині технічного забезпечення відеоконференції з обов`язковою участю свідків Копанішевої О.А. та Мельника С.В. покласти на Ленінський районний суд м. Харкова, вручити свідкам під розписку до початку судового засідання пам`ятки про їх права і обов`язки, а також забезпечити перебування поряд з ними відповідальної особи до закінчення дистанційного судового провадження.

Копії ухвали надіслати для виконання Ленінському районному суду м. Харкова (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 20; електронна адреса: inbox@ln.hr.court.gov.ua).

Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів відеозапису.

Ухвала суду в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом 7 (семи) днів з дня її винесення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.М. Ковальов

Судді: Є.М.Акулов

М.В. Панчук

.