Ухвала суду № 89785194, 12.06.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/664/20

УХВАЛА

12 червня 2020 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Керекеза Я.І., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 373/664/20 за позовом ОСОБА_2 до Переяславської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень Переяслав-Хмельницької міської ради, свідоцтва про право власності та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

11 червня 2020 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий номер 3211000000:01:064:0478, земельна ділянка АДРЕСА_1 ж, що розташована по АДРЕСА_2 . Просить заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії із розпорядження цією земельною ділянкою до набрання законної сили рішенням у цій справі.

Посилається на те, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час не цікавився цією ділянкою, після того, як він дізнався про наявність спору, спочатку мав бажання його врегулювати у позасудовому порядку, а потім відмовився. Це створює ризик можливого розпорядження ОСОБА_3 спірною земельною ділянкою, оскілки вона зареєстрована на нього.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 вищезазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Дослідивши заяву та додані до нього матеріали, зважаючи на міст позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви в частині накладення заборони на відчуження спірного майна. Даний захід забезпечення позову є достатнім та співмірним позовним вимогам, з якими звернувся до суду позивач. Крім того, даний захід забезпечення позову не порушить конституційних прав власника майна щодо володіння та користування спірним майном.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 373/664/20 за позовом ОСОБА_2 до Переяславської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про визнання незаконними рішень Переяслав-Хмельницької міської ради, свідоцтва про право власності та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно – задовольнити частково.

Заборонити вчинення реєстраційних дій у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1 га, кадастровий номер 3211000000:01:064:0478, земельна ділянка АДРЕСА_1 ж, що розташована по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Я. І. Керекеза