Рішення № 89782355, 12.06.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/448/20

Провадження № 2/288/225/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань – Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10026/045 філії – Головного управління по місту Києву та Київської області (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) 05 листопада 2018 року укладено договір у вигляді Заяви про приєднання № 535859111 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі – Договір ДКБО).

Згідно п.п. 3.1 та 3.2 Заяви про приєднання – шляхом підписання цієї заяви клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з банком договір складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору та банк відкриває на ім`я клієнта поточний рахунок операцій за яким можуть здійснюватись з використанням електронного платіжного засобу за дебетово – кредитною схемою.

Крім Заяви про приєднання між Банком та відповідачем укладено Заяву на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою Заяви про приєднання, клієнт просив Банк надати йому кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії на його картковий рахунок № НОМЕР_1 в гривнях України (п. 6.2. Заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії).

Банк встановив наступні максимальні параметри кредитування (п. 6.3 Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії): Бажаний розмір Кредиту – 35 000 гривень 00 копійок, Максимальний розмір Кредиту – 15 700 гривень 00 копійок, Строк кредитування 60 місяців, з можливим подовженням на той самий строк.

Згідно пункту 6.6 Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає: - 38 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду (п. 6.6.1); - 0,001 (нуль цілих одна тисячна) процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс періоду у випадках безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування Кредитом сплачуються щомісячно згідно умов Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору ДКБО, плата за перевищення витратного ліміту по поточному рахунку (овердрафт) становить 60 відсотків на рік.

Умовами п. 6.1. розділу VI Договору ДКБО передбачено, що послуги, які надаються Банком згідно з п.п. 1 п. 3.2 розділу III цього Договору, оплачуються Клієнтом згідно з Тарифами, чинними на момент здійснення відповідної операції, отримання Послуги, якщо інше не передбачено умовами Договору.

Розміри плати за Послуги, які надаються Банком згідно з п.п. 3 п. 3.2 розділу III цього Договору, проценти тощо визначаються в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) та інших документах, які є невід`ємними частинами Кредитного договору.

Клієнт зобов`язаний відшкодовувати Банку витрати (включаючи витрати на оплату послуг третіх осіб, витрати, пов`язані із з`ясуванням реквізитів, тощо), понесені Банком у зв`язку із наданням Послуг за Договором. Також клієнт має право провести повне чи часткове погашення кредиту.

Згідно Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії – всі інші умови кредитного договору містяться в договорі ДКБО.

В порушення приписів норм матеріального права відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання по Договору. Згідно п. 1.27. Договору ДКБО - будь-яке невиконання Клієнтом умов Договору породжує у Банка право достроково відкликати Кредит, а у Клієнта створює обов`язок достроково погасити заборгованість за Кредитом в повному обсязі та сплатити всі інші платежі передбачені Договором.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, відповідно до умов Договору та в силу приписів Закону, позивач має право достроково стягнути з відповідача всю суму заборгованості за Договором по кредиту, процентах та пені в судовому порядку.

Станом на 24.01.2020 року, розмір заборгованості відповідача перед Банком за Договором становить: за кредитом - 29 740,32 гривні; проценти за користування кредитом- 7052,86 гривень; - комісія за розрахунково-касове обслуговування (прострочена) - 120,00 гривень; - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 749,49 гривень; - пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом - 488,45 гривень; - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 255,31 гривень; - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 88,57 гривень; - сума інфляційних втрат на суму простроченого кредиту - 32,95 гривень; - сума інфляційних втрат на суму нарахованих та несплачених процентів - 16, 54 гривень.

Позивач просить, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму кредитної заборгованості в розмірі 38 544 гривні 50 копійок та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 гривні 00 копійок.

Ухвалою суду від 17 квітня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням сторін про розгляд справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу без виклику сторін.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, відповідно до норм статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно Судового виклику № 288/448/20/3686/20 від 19 травня 2020 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи.

Частина 4 статті 223 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Банк) та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник та/або Клієнт, окремо - Сторона, а разом - Сторони) 05 листопада 2018 року укладено Договір у вигляді Заяви про приєднання № 535859111 (надалі - Заява про приєднання, або Заява) до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (надалі – Договір/Договір ДКБО).

Згідно п. 3.1. шляхом підписання цієї Заяви про приєднання, до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу ( платіжної картки), клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщена на інтернет – сторінці банку www.oschadbank.ua та укладає з банком договір складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку Кредитного договору.

За умовами п. 3.4. Заяви про приєднання, Банк, на підставі наданих Клієнтом, відповідно до вимог чинного законодавства України документів, відкриває Клієнту поточний рахунок за тарифним пакетом «Мій Комфорт».

Відповідно до п.п. 3.4.1. пункту 3.4. Заяви, Клієнту відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях України (далі - Рахунок) на умовах тарифного пакету «Мій Комфорт», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку.

Підпункт 5.1. пункту 5 вказаної Заяви передбачає, що ця Заява про приєднання є невід`ємною частиною Договору. Підписанням цієї Заяви про приєднання Клієнт підтверджує, що між ним та Банком досягнуто згода щодо всіх істотних умов Договору, які передбаченні чиним законодавством України для такого роду договорів.

Підписанням Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), заявник ініціює одержання та погоджується з умовами користування Кредитом відповідно до умов Договору та підтверджує укладення між нею та Банком Кредитного договору (п.п. 6.1 п.6 даної Заяви).

Як вбачається з п.п. 6.2 п. 6 Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), заявник просить надати їй кредит, метою отримання якого є задоволення споживчих потреб в національній валюті шляхом надання відновлюваної кредитної лінії (Кредиту) на її картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Банк встановив наступні максимальні параметри кредитування (п.п. 6.3 п. 6 Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії): Бажаний розмір Кредиту – 35 000 гривень 00 копійок, Максимальний розмір Кредиту – 250000 гривень 00 копійок, Строк кредитування 60 місяців, з можливим подовженням на той самий строк.

Згідно підпункту 6.6 пункту 6 Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії, процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає: - 38 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду та припинення трудового договору між Клієнтом та Організацією або розірвання договору зарплатного проекту, укладеного між Банком та організацією, відрахування та/або закінчення навчання Клієнта у навчальному закладі (п.п. 6.6.1). 0,001 (нуль цілих одна тисячна) процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс - періоду у випадках безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування Кредитом сплачуються щомісячно згідно умов розділу ХХІІ Договору (п.п. 6.6.3 п. 6 Заяви).

Плата (комісійна винагорода) за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0,00 процентів від невикористаної частини встановленого кредиту та сплачується щомісячно (п.п. 6.6.5 п. 6 вказаної вище Заяви).

Як вбачається з п.п. 6.7 п. 6 даної Заяви, Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення Кредиту в розмірі обов`язкового щомісячного платежу, який складає 5,00% від суми заборгованості за Кредитом (сплата якої не прострочена) визначення за звітний період на дату сплати обов`язкового щомісячного платежу, в порядку та на умовах, передбачених Договором. Також Клієнт має право в будь –який час без сплати Банку будь-яких комісій за це, провести дострокове повне або часткове погашення кредиту в порядку визначеному Договором.

Комісійна винагорода за зняття готівкових коштів наданих в кредит – 2,99 % від суми таких коштів, яка сплачується при знятті вказаних готівкових коштів в усіх банкоматах, у касах банку (касах інших банків) з використанням платіжного терміналу (п.п. 6.8 п. 6 Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії).

Датою укладення Кредитного договору є дата підписання цієї Заяви уповноваженим представником Банку, датою надання Кредиту є дата використання заявником Кредитного ліміту (кредитних коштів), але не раніше дати першого зарахування заробітної плати. Про встановлення кредиту Клієнт повідомляється шляхом направлення йому смс-повідомлення. Датою встановлення кредиту є дата направлення Клієнту смс –повідомлення (п.п. 6.9 п. 6 вищевказаної Заяви).

В п. 1.6.1 розділу XXII Договору ДКБО йдеться про те, що Банк здійснює надання Кредиту шляхом встановлення кредитної лінії на картковий рахунок Клієнта.

Згідно п.п. 1.14.1. розділу XXII Договору ДКБО - Клієнт зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму Кредиту, сплатити всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Кредитним договором.

Пунктом 1.16. розділу XXII Договору ДКБО передбачено, що за користування Кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку проценти в порядку та розмірах, визначених в Заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії та в Додатку №1 до Договору. Клієнт зобов`язаний щомісячно (у терміни, передбачені для сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми обов`язкового щомісячного платежу, якщо це вимагається умовами надання Кредиту.

Відповідно до пункту 1.17. розділу XXII Договору ДКБО - проценти нараховуються методом факт/факт на фактично отриману Клієнтом суму Кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня отримання Кредиту включно, та до дня фактичного повернення Кредиту (його частини), за виключенням випадків, передбачених Кредитним договором.

Згідно п. 1.33. розділу XXII Договору ДКБО, Клієнт зобов`язаний щомісячно отримувати звіт (виписку) по Картковому рахунку та сплачувати за Кредитом всі платежі на підставі цього звіту (виписки) по Картковому рахунку, не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним.

За невиконання або несвоєчасне, не в повному обсязі виконання Клієнтом зобов`язання перед Банком у розмірі та в строки, передбачені Кредитним договором, Банк має право нараховувати на суми прострочених платежів та стягувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення, починаючи з дня, коли відповідна сума мала бути сплачена, до дати фактичної її сплати, але не більше 15% від суми простроченого платежу. Сукупний розмір неустойки (пені, штрафу) не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної Позичальником за Кредитним договором (п. 1.24 розділу XXII Договору ДКБО).

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому Договором розмірі. Проте, відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим, у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів.

Відповідно до п. 1.34. Розділу XXII Договору ДКБО - у разі виникнення простроченої заборгованості за Картковим рахунком та Кредитом, її непогашення у строки, визначені Договором, Клієнт гарантує повернення сум такої заборгованості Банку всіма належними йому коштами, майном, майновими правами, тощо.

Згідно п. 1.32 Розділу XXII Договору ДКБО, строк повернення Кредиту є таким, що настав, і Клієнт зобов`язаний погасити заборгованість за Кредитом у повному обсязі не пізніше наступного робочого дня, зокрема у разі прострочення виконання зобов`язань Клієнта за цим Договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за Кредитом та/або процентами та/або комісіями) за Кредитним договором на строк понад 58 (п`ятдесят вісім) календарних днів.

Пункт 1.28 Розділу XXII Договору передбачає, що Банк має право вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за користування ним та інших платежів за Договором, строк сплати яких ні настав, та застосувати процедуру звернення стягнення на майно Клієнта згідно із Законодавством (в т. звернути стягнення на грошові кошти, що розміщені на будь-якому рахунку Клієнта), у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов`язань щодо вчасного повернення Кредиту (в тому числі сплаті суми обов`язкового щомісячного платежу), сплати процентів за користування ним та інших платежів.

Відповідно до Договору Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту та сплати всіх платежів, вимагати від відповідача відшкодовування всіх витрат, в тому числі процентів, штрафів, пені та сплати заборгованості відповідно до умов Договору.

Зі сторони Банка відповідач належним чином була повідомлена та ознайомлена з усіма наявними в установі АТ «Ощадбанк» умовами кредитування, з коротким описом відмінностей між ними, вартістю сукупних витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, отримала всі необхідні роз`яснення, що підтверджує її підпис на Заяві про приєднання № 535859111 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), Заяві про встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), в Таблиці визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 05.11.2018 року та в Паспорті споживчого кредиту (Кредитної лінії на БПК).

Відповідно до Розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання станом на 24 січня 2020 року позичальник ОСОБА_1 має заборгованість перед банком за договором в розмірі 38 544 гривні 50 копійок, що складається з: - заборгованості за основним боргом (кредитом) - 29 740,32 гривні; - процентів за користування кредитом - 7052,86 гривень; - комісії - 120,00 гривень; - пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 749,49 гривень; - пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 488,45 гривень; - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 255,31 гривень; - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 88,57 гривень; - втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 32,95 гривень; - втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 16, 54 гривень.

Таблицею визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 05 листопада 2018 року, передбачені всі умови користування платіжною карткою та строки погашення кредиту.

Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту (кредитної лінії на БПК) виданого АТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 була проінформована про всі умови надання споживчого кредиту, що підтверджується її підписом у даному документі.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Як вбачається з частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В частині першій статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

А тому грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України, нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов`язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.

Викладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року справа № 6-2129цс16, а також у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року справа № 686/21962/15-ц.

Відповідно статей 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідач допустила неналежне виконання зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє позов.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.

Керуючись статтями 3, 15, 16, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Головного управління по місту Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129, в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ: 09322277, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, 27) суму кредитної заборгованості в розмірі 38 544 гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129, в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ: 09322277, адреса: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, 27) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник