Ухвала суду № 89779859, 12.06.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"12" червня 2020 р. Справа № 300/1745/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом, в результаті розгляду даної адміністративної справи, 18.12.2019 року ухвалено рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю:

- визнано протиправними та скасовано пункт 21 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №37 від 22 березня 2019 року, в частині відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії;

- зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії в розмірі, встановленому ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абз.3 підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020, апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 – без змін (а.с.157-165).

Відтак, вищевказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 12.05.2020.

Від відповідача 10.06.2020 на адресу суду надійшла заява про роз`яснення судового рішення в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також – КАС України) від 04.06.2020№488. Подану заяву мотивовано тим, що Міністерство оборони України фінансується з Державного бюджету України, а видатків на такі виплати не передбачено. Виплата таких коштів може бути здійснена лише після додаткового фінансування з Державного бюджету, що на даний час не передбачено, або з видатків, передбачених на оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості, що призведе до негативних наслідків в умовах особливого періоду, який діє в країні.

Враховуючи те, що судове рішення у справі ухвалено в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, у відповідності до вимог частини 3 статті 254 КАС України, розгляд заяви про роз`яснення судового рішення проведено без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подану заяву, наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частин 1-3 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість, що перешкоджає його належному виконанню.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично, роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Наведена позиція суду відповідає висновкам Вищого адміністративного суду України в постанові від 06.05.2010 по справі №2-а-276/08 (22-а-3793/09).

Як зазначено у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.

У заяві про роз`яснення судового рішення представник відповідача не пояснює в чому полягає незрозумілість порядку та способу виконання судового рішення, однак, вказує на неможливість його виконання, з огляду на відсутність коштів.

Таким чином, представник відповідача фактично просить роз`яснити порядок та спосіб (механізм) виконання рішення суду, а не саме рішення. Проте, з огляду на вищенаведені висновки суду, встановлення порядку, способу виконання рішення суду суперечить вимогам статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому не може бути підставою для роз`яснення.

На переконання суду, рішення, ухвалене за наслідком розгляду справи №300/1745/19 є цілком зрозумілим, чітким та не потребує роз`яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Разом з цим, суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не може бути підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання, а відтак, і зміни способу, порядку його виконання, враховуючи законодавчо встановлені підстави та порядок такої виплати.

Такий висновок суду відповідає позиції Європейського Суду з прав людини, викладеній в низці рішень, зокрема, по справі «Бурдов проти Росії», «СУК проти України», «Кечко проти України» та ін.

Враховуючи все вищенаведене, з огляду на необґрунтованість та безпідставність заяви Міністерства оборони України про роз`яснення рішення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статями 241-243, 248, 254, 256, 294, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Міністерства оборони України про роз`яснення рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, ухваленого 18.12.2019 в адміністративній справі №300/1745/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.