Рішення № 89779684, 14.05.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Справа № 280/5727/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - Курдась С.О.

представника відповідача - Іванченко Т.О.

свідків - Орел В.В., Войтович А.І., Балабанова Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №100 від 23.10.2019, винесений Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області;

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №104 від 07.11.2019, винесену Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що захід контролю позивача був призначений та проведений з грубим порушенням чинного законодавства, протиправно. Зокрема вказує, що під час проведення перевірки, відповідач не пред`явив погодження органу державної влади. Стверджує, що відповідач вийшов за межі наданих законом повноважень, та здійснив позапланову перевірку за іншою адресою, а саме АДРЕСА_1 . Вказує, що матеріали перевірки не містять достатніх фактів та доказів, що позивач є суб`єктом містобудування, в тому числі замовником будівництва. Зазначає, що під час розгляду справи відповідач протиправно не задовільнив клопотання, яке подане позивачем про виклик свідків, не здійснив повний та об`єктивний розгляд адміністративної справи, не дослідив письмові документи у справі, протиправно виніс оскаржувану постанову. З огляду на викладене, вважає неправомірними оскаржувані припис та постанову, просить їх скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві від 30.01.2020 вх. № 4867, посилається на те, підставою для проведення позапланової перевірки було відповідне звернення юридичної особи. Зазначає, що відповідач при проведенні позапланової перевірки об`єкту діяв виключно у межах норм містобудівного законодавства, інспекцією в повному обсязі дотримана процедура притягнення позивача до відповідальності за порушення містобудівного законодавства. Також звертає увагу суду, на те що, позивачем, ні під час розгляду адміністративної справи, ані в обґрунтування вимог заявлених в позові не надано доказів, що спростовують факт виявленого правопорушення під час здійснення позапланової перевірки, на усунення якого було видано спірний припис, та за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволенню.

Ухвалою суду від 21.12.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/5727/19. Призначено підготовче судове засідання на 20.01.2020.

Протокольною ухвалою суду від 20.01.2020 відкладено підготовче судове засідання на 05.02.2020.

У судовому засіданні 05.02.2020 оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 19.02.2020.

06 лютого 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача (вх. №5761), відповідно до якого позивач з обґрунтуванням, викладеним у відзиві не погоджується. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

18.02.2020 від відповідача надійшли заперечення (вх. № 7684), в яких представник відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві, просила суд відмовити у позові.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 18.03.2020, задоволено клопотання позивача про допит свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та за ініціативою суду викликано свідка ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 18.03.2020 за клопотанням сторін відкладено розгляд адміністративної справи №280/5727/19 на 21 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 21.04.2020 за клопотанням сторін відкладено розгляд адміністративної справи №280/5727/19 на 14 травня 2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у його задоволенні.

У судовому засіданні 14.05.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області надійшла скарга TOB «Барви» від 31.05.2019, щодо порушення ОСОБА_3 та Орел Т.В. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з проханням провести перевірку законності будівництва складських будівель та притягнення осіб до відповідальності.

23.09.2019 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України віл 23.05.2011 №553, видано Направлення № 383 головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Балабанову Родіону Валерійовичу для проведення позапланової перевірки дотримання суб`єктом містобудування Орел Т.В. вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Реконструкція житлового будинку (літ.А) шляхом об`єднання до сараїв (літ. Б,Б) під склад за адресою АДРЕСА_1 с АДРЕСА_2 Барвінівка, вул. Молодіжна, 41». Строк дії направлення з 09.10.2019 до 23.10.2019.

23.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області складено Акт №391 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Реконструкція житлового будинку (літ.А) шляхом об`єднання до сараїв (літ. Б,Б) під склад за адресою АДРЕСА_3 ».

Відповідно до розділу VІІI вказаного Акту за результатами перевірки виявлено порушення: п.1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2, 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5,8 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466, а саме: відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо об`єкта: «Реконструкція житлового будинку (літ. А) шляхом об`єднання до сараїв (літ.Б.Б) та будівництво господарської споруди за адресою АДРЕСА_1 ». Замовник будівництва - ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці за вищезазначеною адресою гр. ОСОБА_1 виконано реконструкцію житлового будинку (літ.А) шляхом об`єднання до сараїв (літ.Б.Б) та побудовано капітальну господарську споруду приблизним розміром10х20)м. в плані для зберігання інвентарю. Стіни, стеля - полусферічні гофріровані металеві листи. Цоколь-монолітний залізобетон. Клас наслідків (відповідальності) об`єкта згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» - СС1. На час перевірки об`єкт не експлуатувався.

Примірник Акту позивач отримав 23.10.2019, з виявленими порушенням не погодився.

23.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненок Р.В. (технічна помилка у П.І.Б. інспектора) у присутності ОСОБА_1 відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП України складено Протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Розгляд справи про правопорушення призначено на 06.11.2019 о 14 год. 00 хв. у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Також, 23.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Балабановим Р.В., відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, ОСОБА_1 видано Припис №100 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Відповідно до вказаного Припису, з метою усунення виявлених порушень, відповідач вимагає у термін до 06.11.2019 привести зазначений об`єкт у відповідність вимогам чинного законодавства. Примірник Припису ОСОБА_1 отримала 23.10.2019.

07.11.2019 за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: направлення для проведення позапланового заходу від 09.10.2019 №383, Акту позапланової перевірки №391 від 23.10.2019, Припису №100 від 23.10.2019, Протоколу про адміністративне правопорушення від 23.10.2019, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Балабановим Р.В. винесено Постанову №104 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно з вказаною Постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф на позивача у сумі 9350,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними приписом та постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №294 від 09 липня 2014 року (далі - Положення №294), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до пункту 3 цього Положення основними завданнями Держархбудінспекції, серед іншого, є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пункт 4 Положення №294 передбачає, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: реєструє повідомлення та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення та декларації про початок виконання будівельних робіт та у визначених законодавством випадках повертає такі декларації (підпункт 3); у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт (підпункт 4); веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, а також реєстр виданих ліцензій провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури (підпункт 6); здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності (підпункт 7).

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України за №553 від 23.05.2011.

Пункт 5 цього Порядку передбачає, що здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога посадової особи ДІМ Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку № 553, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.

Як зазначалося вище, до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області надійшла скарга TOB «Барви» від 31.05.2019, щодо порушення ОСОБА_3 та Орел Т ОСОБА_6 В ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

В направленні від 09.10.2019 № 383 в якості підстави зазначено саме звернення ТОВ «Барви» від 31.05.2019.

Системний аналіз статті 41 Закону № 3038-VI та Порядку № 553 дає підстави для висновку про те, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Вказана правова позиція викладена ВС у постановах від 02.10.2018 у справі № 465/1461/16-а, від 22.11.2019 у справі № 816/1085/16 тощо.

Підставою для проведення позапланового заходу у спірному випадку визначено саме скаргу ТОВ «Барви», а не встановлення факту самочинного будівництва.

При цьому за змістом скарги вбачається, що об`єкт не перебуває в стані будівництва.

Суд зауважує, що Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання саме замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України № 3038-VI визначено поняття замовника, як фізичної або юридичної особи, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Доказів наявності будь-якого повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи наявності процесу будівництва за адресою АДРЕСА_1 39,41 сторонами не надано. Більш того, не доведено відповідачем і того, що ОСОБА_1 має статус суб`єкта містобудування в контексті вищенаведених норм Закону № 3038-VI та Порядку № 553.

Таким чином, відсутність у ОСОБА_7 Т.В. статусу суб`єкта містобудування, відсутність факту виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 виключає можливість проводити перевірку ОСОБА_1 на підставі та у спосіб, визначений Порядком № 553 та ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» -«за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності».

Відтак, підстави для проведення відповідачем позапланової перевірки були відсутні.

Отже, в даному випадку не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

В той же час твердження позивача про недотримання відповідачем положень ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суд відхиляє з огляду на таке.

Частиною 4 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ч. 5 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Тобто, на відповідача покладено обовязок дотримання, зокрема ч. 3 ст. 6 вищевказаного Закону.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу та його предявлення перед початком заходу, що передбачено абз.5 та 6 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, на відповідача не розповсюджується.

Решта доводів позивача про допущені процедурні порушення під час прийняття постанови Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №104 від 07.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які зафіксовані на долученому та дослідженому під час розгляду справи диску, суд відхиляє як такі, що не вплину ли б на законність ухваленого рішення.

Щодо змісту виявлених відповідачем під час перевірки порушень, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті від 23.10.2019 встановлено порушення позивачем вимог п.1 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2, 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5,8 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466, а саме: відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо об`єкта: «Реконструкція житлового будинку (літ. А) шляхом об`єднання до сараїв (літ.Б.Б) та будівництво господарської споруди за адресою АДРЕСА_1 ». Замовник будівництва - ОСОБА_1 . Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці за вищезазначеною адресою гр. ОСОБА_1 виконано реконструкцію житлового будинку (літ.А) шляхом об`єднання до сараїв (літ.Б.Б) та побудовано капітальну господарську споруду приблизним розміром10х20)м. в плані для зберігання інвентарю. Стіни, стеля - полусферічні гофріровані металеві листи. Цоколь-монолітний залізобетон. Клас наслідків (відповідальності) об`єкта згідно ДСТУ-Н Б В. 1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва» - СС1. На час перевірки об`єкт не експлуатувався.

Допитаний в якості свідка головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Балабанов ОСОБА_8 .В. пояснив, що висновок про виконання гр. ОСОБА_1 реконструкції житлового будинку (літ.А) шляхом об`єднання до сараїв (літ.Б.Б) та побудови капітальної господарської споруди приблизним розміром 10х20м. в плані для зберігання інвентарю ґрунтується на дослідженні Технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1 та візуальному співставленні даних технічного паспорту та фактично наявних будинків та господарських споруд на подвір`ї по АДРЕСА_1 , зафіксованих на телефонний пристрій.

Оглянувши долучені до справи ксерокопії фотокарток суд вважає, що вони не відповідають вимогам допустимості та достовірності доказів, передбачених положеннями ст. ст. 74 та 75 КАС України. Підставою для такого висновку суду є те, що в Розділі V акту перевірки від 23.10.2019 №391 відсутні відмітки про використання посадовою особою органу державного нагляду (контролю) засобів фототехніки. До того ж, як сам позивач, так і допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спростовували факт здійснення фотозйомки інспектором під час заходу контролю.

Дослідженням долученого до матеріалів справи технічним паспортом на житловий будинок по АДРЕСА_1 судом встановлено, що складений він Новомиколаївським бюро технічної інвентаризації 19.04.1996 (арк. справи 67-68). Згідно експлікації житловий будинок літ.А та сараї літ.Б, Б-1 відокремлені між собою двором. Також, визначені підвал літ.П2, прибудова літ.а, басейн літ. Б. Інших об`єктів нерухомості технічний паспорт не містить.

Також, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.01.2020 судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Право власності за позивачем зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2009.

Тобто, ОСОБА_1 придбала житловий будинок після сплину майже 13 років з часу складання технічного паспорту на нього.

Допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наполягали на тому, що позивач придбала будинок та господарські споруди, розташовані на подвір`ї в тому вигляді, як вони є наразі, а саме з об`єднанням житлового будинку з сараями та наявністю господарської споруди приблизним розміром10х20м.

На запитання суду з яких саме обставин, чи документів інспектор дійшов висновку про те, що реконструкцію будинку, відмінну від технічного паспорту, вчинив саме позивач, ОСОБА_5 пояснив тим, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 тому вона (чи за її згодою) було здійснено вказану реконструкцію.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням відповідача та зазначає, що вони не ґрунтуються на будь-яких документальних доказах та фактично є припущеннями з боку інспектора.

Відтак, суд вважає недоведеним здійснення саме ОСОБА_1 реконструкції житлового будинку та будівництво нової господарської споруди.

Щодо постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №104 від 07.11.2019 та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №100 від 23.10.2019, суд вважає за потрібне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльність» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

В даному випадку, ані в акті від 23.10.2019 № 391, ані в будь-якому іншому долученому до справи документі, не підтверджується факт виконання на час здійснення заходу державного нагляду будівельних робіт позивачем.

Отже, застосування до позивача відповідальності на ч. 5 ст. 96 КУпАП є безпідставним, а тому оскаржувана постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №104 від 07.11.2019 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Враховуючи те, що під час розгляду справи по суті, не знайшов свого підтвердження факт здійснення ОСОБА_1 реконструкції житлового будинку та будівництво нової господарської споруди, то винесений припис №100 від 23.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суд також визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на пункт 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення не урахував усі обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак виніс припис та постанову необґрунтовано.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1537,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Пушкіна, буд. 4, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №100 від 23.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №104 від 07.11.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 537 (одна тисяча п`ятсот тридцять сім) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 09.06.2020.

Суддя Л.Я. Максименко