Рішення № 89779574, 10.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2020 року Справа № 280/3017/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;

визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2019 року Ф-22972-49, прийняту Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зокрема зазначив, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною та такою, що прийнята всупереч приписів чинного законодавства України. Зазначив, що позивач у встановленому порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець та здійснює діяльність у сфері права. Вказувала, що позивачем своєчасно та у повному обсязі сплачувались зобов`язання зі сплати єдиного внеску, як фізичною особою - підприємцем. Також позивач вказує, що вона має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, проте, заяву про взяття на облік у податковому органі, як самозайнята особа не подавала, оскільки здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, у зв`язку з чим у неї відсутній обов`язок фактично двічі сплачувати єдиний внесок як ФОП та як самозайнята особа за один і той же вид діяльності.

Крім того, позивач зазначила, що незважаючи на те, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку як платник єдиного внеску за КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права», її протиправно взято на облік без її відома як самозайняту особу, яка проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. Враховуючи зазначене, просить позов задовольнити у повному обсязі.

28.05.2020 відповідач 1 та 2 подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464), платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Позивач 12.02.2018 зареєстрована як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі адвокатську. З огляду на ці норми, Відповідачі вважають, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати іі сплачувати єдиний внесок. Закон № 2464 визначає обов`язок платника єдиного внеску сплачувати такі внески незалежно від того, чи отримує платник дохід від незалежної професійної діяльності чи ні. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені і застосуванням штрафів. З цих підстав, відповідачі робить висновок про те, що оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та має ознаку незалежної професійної діяльності, то він зобов`язаний сплачувати ЄСВ як фізична особа-підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Ухвалою суду від 08.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 01.06.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ради адвокатів Запорізької області від 28.11.2005 №37 Позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, про що видано відповідне свідоцтво серії № 533 від 28.11.2005.

З 09.11.2009 Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець (в подальшому- ФОП) за номером запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців №21030000000054413, основний вид підприємницької діяльності 69.10 діяльність у сфері права, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

З 05.01.2011 Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, ставка платника єдиного податку 5 % (3-тя група), основним видом економічної діяльності за КВЕД 69.10 є «Діяльність у сфері права», 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Згідно наданих документів, Позивачем, як фізичною-особою підприємцем, сплачено єдиний внесок за 2018 рік, І-й квартал 2019 року у повному обсязі, а саме:

за 1-й квартал 2018 року ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. (квитанція АТ «МетаБанк» №П127/6402597/2 від 18.04.2018);

за 2-й квартал 2018 року ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. (квитанція АТ «МетаБанк» №П127/6718655/2 від 18.07.2018);

за 3-й квартал 2018 року ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. (квитанція АТ «МетаБанк» №П127/7048721/2 від 18.10.2018);

за 4-й квартал 2018 року ЄСВ у розмірі 2457,18 грн. (квитанція АБ “Південний” Україна №ПН2075 від 17.01.2019);

за 1-й квартал 2019 року ЄСВ у розмірі 2754,18 грн. ( квитанція АБ “АКБ “КОНКОРД” №707248 від 11.04.2019).

Позивач в обґрунтування своєї правової позиції надав звіти про нарахування єдиного внеску та зазначає, що своєчасно і в повному обсязі сплачує єдиний внесок, що підтверджується квитанціями про сплату єдиного внеску за 2018 рік, І-й квартал 2019 року.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 12.06.2019 було прийнято Вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-22972-У з якої вбачається, що станом на 31.05.2019 у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 9009,66 грн.

Нарахування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31.05.2019 у розмірі 9009,66 грн. відповідач здійснив виходячи з того, що позивач повинен сплачувати єдиний соціальний внесок окремо як ФОП, та як фізична особа, що здійснює незалежну професійну діяльність - адвокат.

Не погодившись із Вимогою про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 12.06.2019 за №Ф-22972-49-У та з взяттям на облік як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для формування спірної вимоги стало твердження контролюючого органу про наявність у позивача обов`язку нараховувати та сплачувати ЄСВ окремо як ФОП та окремо як самозайнята особа - адвокат. Проте, оскільки позивачем сплачувався ЄСВ у розмірі меншому ніж визначено для ФОП та для самозайнятої особи утворилась недоїмка, що і стало підставою для формування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Позивач, в свою чергу, вказував на те, що у нього відсутній обов`язок подвійної сплати ЄСВ, а ЄСВ як фізичною особою - підприємцем сплачувався своєчасно та у повному обсязі, а взяття на облік у якості самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність здійснено відповідачем протиправно, без відповідної заяви платника податку.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.4, 5 ч.1 ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є:

фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Згідно п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано доказів на підтвердження того, що позивачем, як фізичною особою - підприємцем, єдиний внесок сплачувався не у порядку, строки та розмірі визначеному Законом №2464.

Щодо твердження відповідача про наявність у позивача обов`язку сплачувати ЄСВ і як самозайнята особа, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до положень п. 178.1, п. 178.2 ст. 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно пунктів 63.1, 63.2 ст.63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Пунктом 63.5 ст.63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.65.2 ст.65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Згідно пп.65.4.4 п.65.4 ст.65 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Пункт 6.7 Розділу 6 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (надалі - Порядок № 1588) встановлює, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, встановленому Порядком №1588 для фізичних осіб - підприємців:

1) для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання:

заяву за формою № 5-ОПП (додаток 8);

копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, якщо заявник є адвокатом, який провадить адвокатську діяльність індивідуально.

Пунктом 6.8 Порядку № 1588 передбачено, якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у контролюючому органі, контролюючий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.

Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним. Відповідачем не надано до суду жодного доказу, який би підтверджував, що позивач надавав до податкових органів заяву про взяття її на облік як фізичну особу, що займається незалежною професійною діяльністю. Тобто Відповідач 1 не мав достатніх правових підстав з 12.02.2018 здійснювати облік позивача одночасно як фізичну особу-підприємця на спрощеній системі оподаткування та як фізичної особи яка займається незалежною професійною діяльністю (адвокат).

Виходячи з визначення поняття «незалежна професійна діяльність», яке наведене в абз.2 п.п. 14.1.226 п.14.1 ст. 14 ПК України, – це діяльність адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем.

Суд зазначає, що імперативна норма ПК України - наявність у платника податків статусу фізичної особи – підприємця нівелює (унеможливлює одночасне знаходження на податковому обліку) інші статуси тієї ж особи за ознакою «незалежна професійна діяльність».

На користь цього висновку також свідчить конструкція правової дефініції, викладеної в абз. 1 п.п. 14.1.226 п.14.1 ст. 14 ПК України, з використанням сполучника «або»: «самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність.».

Отже, Податковим кодексом України ототожнюються статуси фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність єдиним загальним визначенням «самозайнята особа».

Таким чином, суд вважає, що з системного аналізу положень Податкового кодексу України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно ст.178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Суд зазначає, що з огляду на приписи пункту 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язана перебувати на обліку як платник податків та окремо як платник єдиного внеску. Така особа, відповідно до цього Порядку, веде різний податковий облік та подає до контролюючих органів різні види податкових декларацій та звітів.

Проте, суд зазначає, що аналіз змісту вказаних приписів, в розрізі положень Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює різні (відмінні) види діяльності, а не одну і ту саму діяльність.

Крім того, слід зазначити, що позивач здійснюючи діяльність як фізична особа-підприємець, за кодом КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права, та адвокатську діяльність, займається одним і тим же видом діяльності і у нього не виникає додаткового обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

За таких обставин, суд зазначає, що позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, повинна перебувати на податковому обліку як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків, саме як фізична особа-підприємець за видом діяльності у сфері права (КВЕД 69.10).

Отже, твердження контролюючого органу про наявність у позивача обов`язку окремо вести облік та сплачувати ЄСВ як самозайнята особа та як ФОП не ґрунтується на приписах чинного законодавства України.

Як вбачається з доводів відповідача, позивача з 12.02.2018 зареєстровано як фізичну особу, яка займається незалежною професійною діяльністю, та з цього часу позивач одночасно обліковується у контролюючих органах як фізична особа-підприємець та як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю.

В той же час, з матеріалів справи слідує, що позивач не подавав відповідної заяви про його реєстрацію як фізичної особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, а тому автоматичне взяття позивача на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним.

Податковий орган не має права здійснювати автоматичне взяття платника податку на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми. Оскільки Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", і не подавав заяву до контролюючого органу про взяття на облік платника єдиного внеску як особи яка займається незалежної професійної діяльності, дії Відповідача щодо повторної реєстрації Позивача як самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність з метою подвійного нарахування ЄСВ є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 по зразковій справі № Пз/9901/10/19 (520/3939/19).

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За сукупністю наведених обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача 1 щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, а також сформована відповідачем 1 податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2019 за № Ф-22972-49-У є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки взяття на облік позивача як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи було здійснено Відповідачем 1 у протиправний спосіб, також задоволенню підлягає і вимога позивача щодо зняття з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність. У зв`язку із тим, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р вирішено про можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу, обов`язок щодо вчинення дій по зняттю позивача з вищевказаного обліку необхідно покласти на Відповідача 2 - Головне управління ДПС у Запорізької області.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146), Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)- задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік ОСОБА_1 , як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області зняти ОСОБА_1 з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - самозайнятої особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2019 №Ф-22972-49-У.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.06.2020.

Суддя О.В. Конишева