Рішення № 89779553, 04.06.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 червня 2020 року Справа № 280/2711/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)

про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у (м. Дніпро) Половнікова Р.С. щодо закінчення виконавчого провадження № 60937655 з виконання виконавчого листа за № 280/3535/19 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням фактичної дати звернення позивача після 25.04.2019 із відповідними зверненням та приписів ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням раніше виплаченої суми;

- зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у (м. Дніпро) поновити виконавче провадження № 60937655 з виконання виконавчого листа за № 280/3535/19 виданого Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі ч. З ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ' виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням фактичної дати звернення позивача після 25.04.2019 із відповідними зверненням та приписів ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням раніше виплаченої суми.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що позивач не погоджується із прийнятою відповідачем постановою від 30.03.2020 про закінчення виконавчого провадження №60937655. Зазначає, що боржником по виконавчому провадженню не виконано рішення суду, майже всі складові порушеного права залишились не змінними, розмір пенсії залишився незмінним та звернення за примусовим виконанням рішення суду взагалі не призвело до відновлення порушених прав та інтересів позивача. Отже незважаючи на передбачені чинним законодавством права та обов`язки державного виконавця, рішення суду у справі №280/3535/19 на виконання якого видано виконавчий лист не було виконано належним чином, незважаючи на вимоги ст. 129-1 Конституції України, у зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві (вх. №24850 від 29.05.2020). Зазначає, що 26.12.2019 року державним виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження за №60937655. Листом від 15.01.2020 боржник повідомив про виконання рішення суду вказавши, що проведено перерахунок пенсії стягувачу, що підтверджується розпорядженням. Та оскільки з проведеним розрахунком пенсія стягувача суттєво зменшується тому пенсія виплачується у раніше встановленому розмірі. Вважає, що державним виконавцем вчинені всі дії, які визначені діючим законодавством. Тому оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Просить відмовити в задоволені позовних вимог.

У зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.161 КАС України, ухвалою суду від 27.04.2020 позовна заява залишена без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 25.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи без виклику учасників справи в десятиденний строк після винесення ухвали про відкриття провадження.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео - та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2019 по справі №280/3535/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня відповідного року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на підставі ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням фактичної дати звернення позивача після 25.04.2019 із відповідним зверненням та приписів ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням раніше виплаченої суми. В іншій частині позову відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 16.09.2019 року.

На виконання рішення суду у справі №280/3535/19, Запорізьким окружним адміністративним судом 05.11.2019 видано виконавчий лист, який був пред`явлений позивачем до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с. 13-14,38).

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Юлдашевим А.А. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 60937655 про примусове виконання виконавчого листа по справі №280/3535/19, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 05.11.2019. Боржнику надано строк для виконання рішення суду 10 робочих днів (а.с. 15-16).

Листом від 15.01.2020 за вих. № 0800-0802-8/114 боржник повідомив про виконання рішення суду відповідно до вимог виконавчого листа по справі № 280/3535/19 виданого 05.11.2019. Боржником рішення суду виконано в повному обсязі, проведено перерахунок пенсії стягувачу, що підтверджується відповідним розпорядженням. Згідно проведеного перерахунку розмір пенсії суттєво зменшується, тому відповідно до п.4 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

З метою додаткової перевірки виконання рішення боржником та отримання більш детальної інформації стосовно перерахунку, виконавцем направлено вимоги державного виконавця №3031-3-03.1 від 04.02.2020 та № 4072-7-03.1 від 10.03.2020.

Листами від 27.02.2020 за № 0800-0802-6/6372 та від 16.03.2020 за № 0800-0802-8/9958 боржником повторно повідомлено про виконання рішення суду, згідно виконавчого листа № 280/3535/19 від 05.11.2019, наведено детальний розрахунок пенсії та надано відповідні копії документів на підтвердження вчинених дій.

30.03.2020 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Половніковим Р.С., на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з тим, що відповідно до листа боржника за № 0800-0802-8/114 від 15.01.2020 рішення суду виконано в повному обсязі, а саме боржником здійснено перерахунок пенсії стягувана, що підтверджується копією розпорядження про перерахунок пенсії. Однак, згідно проведеного перерахунку розмір пенсії суттєво зменшується, тому відповідно до п. 4 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Не погоджуючись із постановою державного виконавця від 30.02.2020 про закінчення виконавчого провадження, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Слід зазначити, що відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Виконання судового рішення є кінцевою стадією судового захисту.

Законом України “Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016 (далі – Закон №1404), чинним на час виникнення правовідносин між сторонами, було визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону №1404, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2, ч. 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначений перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Так, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.03.2020 ВП60937655, на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на те, що відповідно до листа боржника за № 0800-0802-8/114 від 15.01.2020 рішення суду виконано в повному обсязі, а саме боржником здійснено перерахунок пенсії стягувана, що підтверджується копією розпорядження про перерахунок пенсії. Однак, згідно проведеного перерахунку розмір пенсії суттєво зменшується, тому відповідно до п. 4 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Також з метою додаткової перевірки виконання рішення боржником та отримання більш детальної інформації стосовно перерахунку, виконавцем направлено вимоги державного виконавця №3031-3-03.1 від 04.02.2020 та № 4072-7-03.1 від 10.03.2020 та зобов`язано надати пояснення та підтверджуючі документи щодо здійснення перерахунку пенсії стягувачу.

Листами від 27.02.2020 за № 0800-0802-6/6372 та від 16.03.2020 за № 0800-0802-8/9958 боржником повторно повідомлено про виконання рішення суду, згідно виконавчого листа № 280/3535/19 від 05.11.2019 та надано відповідні копії документів на підтвердження вчинених дій.

Порядок виконання рішень немайнового характеру передбачений розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження» та розділом IX Інструкції з організації примусового виконання рішень.

За приписами статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Однак державним виконавцем встановлено та підтверджується поясненнями боржника та наданими ним розрахунком, що боржником було виконано рішення суду. А отже відсутні підстави для накладення штрафу та вчинення подальших виконавчих дій, а виконавче провадження підлягає закінченню.

Так з матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2018 по справі 280/3535/19 пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача. Згідно проведеного перерахунку розмір пенсії суттєво зменшується, тому відповідно до п.4 Розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Суд зазначає, що формулу, за якою обчислюється пенсія по інвалідності у цьому випадку, визначено пунктом 9-1 Порядку № 1210. Цією нормою передбачено застосування для обчислення пенсії трьох складових: середнього показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014, 2015 та 2016 роки, середньомісячного коефіцієнта заробітної плати та розміру відшкодування фактичних збитків. При цьому, для обчислення середньомісячного коефіцієнта заробітної плати у розрахунок береться п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року, тобто за попередній рік.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Як вбачається з відповіді ГУ ПФУ у Запорізькій області вих. №0800-0802-6/6372 від 27.02.2020 (а.с. 61-62), відповідач при обчисленні пенсії виходив з того, що для розрахунку середнього коефіцієнта заробітної плати враховується п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року та розмір середньої заробітної плати (доходу) за попередній рік.

Основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку № 1210, з таких складових:

1) Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески (визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки)

2) Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, розрахований шляхом ділення п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, на розмір середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік, що передує відповідному року;

3) Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Таким чином, середньомісячний коефіцієнт заробітної плати який враховується під час обчислення пенсії визначено органом пенсійного фонду у розмірі 4173*5/7810,88=2,67127, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 63).

Отже, перерахунок пенсії позивача проведений за формулою, що передбачена п. 9-1 Порядку № 1210 і наведені вище положення Порядку не скасовані та є чинними.

Застосування формули, передбаченої Порядком № 1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується також зі змістом ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто, за Законом 796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (ч. 3 ст. 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, Закон 796-XII та Закон № 2262 не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 520/12609/19.

Частиною 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки у задоволенні позовної заяви судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, б. 164, код ЄДРПОУ 43314918) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В.Стрельнікова